79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.02.2026 Справа № 914/3254/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши клопотання (вх.№530/26 від 06.02.2026) Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про зупинення провадження
у справі №914/3254/24
за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області
до відповідача Славського комунального водоканалізаційного підприємства
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Славської селищної ради Стрийського району Львівської області
про стягнення 364551,01 грн
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача Козій А.В.
від третьої особи не з'явився
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/3254/24 за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до відповідача Славського комунального водоканалізаційного підприємства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про стягнення 364551,01 грн.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
В судовому засіданні 05.02.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справи до розгляду по суті на 19.02.2026.
06.02.2026 третьою особою подано клопотання (вх.№530/26) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №453/539/24 (провадження №1-кп/453/142/24), яке перебуває на розгляді Сколівського районного суду Львівської області.
Розглянувши клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.
Предметом спору у даній справі є стягнення із Славського комунального водоканалізаційного підприємства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області збитків у сумі 364551,01 грн внаслідок забруднення земельної ділянки площею 150,00 кв.м, кадастровий номер 4624555700:01:0025:0029, що знаходиться на південний захід від очисних споруд.
Обгрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, третя особа зазначила, що у провадженні Сколівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження №453/539/24 (провадження №1-кп/453/142/24), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022142330000007 від 13.01.2022, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною 2 статті 239 КК України, та ОСОБА_2 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 239, частиною 1 статті 239 та частиною 2 статті 367 КК України.
Як вказав заявник, у вказаному кримінальному провадженні начальником Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Славської селищної ради Стрийського району Львівської області заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди навколишньому природному середовищу, заподіяної господарською діяльністю Славського комунального водоканалізаційного підприємства, на ту ж суму - 364551,01 грн, що є предметом розгляду у даній господарській справі.
Таким чином, як вказано у клопотанні про зупинення провадження у справі, у двох судових провадженнях - кримінальному та господарському фактично вирішується питання про один і той самий обсяг шкоди, підстави її виникнення, розмір та суб'єктів відповідальності, що свідчить про їх безпосередній матеріально-правовий та процесуальний зв'язок.
В межах вказаного кримінального провадження судом досліджуються обставини, які господарський суд об'єктивно не може встановити самостійно, з огляду на межі своєї юрисдикції, а саме:
- наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення у діях конкретних посадових осіб;
- причинно-наслідковий зв'язок між такими діями (бездіяльністю) та заподіяною шкодою;
- форма вини, характер і ступінь відповідальності винних осіб.
Як зазначив заявник, саме ці обставини мають ключове значення для вирішення спору про відшкодування шкоди та можуть бути встановлені виключно в порядку кримінального судочинства.
Посилаючись на правову позицію, що наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19, від 05.08.2024 у справі №911/3333/23, третя особа зазначила, що ухвалення рішення у справі №914/3254/24 до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні створює реальний ризик:
- прийняття судових рішень, що суперечитимуть одне одному;
- порушення принципу правової визначеності;
- нівелювання преюдиціального значення вироку суду;
- порушення майнових інтересів територіальної громади та можливості ефективного відшкодування шкоди.
Тому, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, третя особа просить зупинити провадження у даній справі №914/3254/24 до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №453/539/24 (провадження №1-кп/453/142/24), яке перебуває на розгляді Сколівського районного суду Львівської області.
У постанові від 26.03.2024 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №907/882/22 викладено таку правову позицію щодо тлумачення і застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що розумний строк судового розгляду є невід'ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття "розумні строки" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.
За частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.
Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у господарській справі, Верховний Суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина 1 статті 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина 2 статті 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.
Положення статті 227 ГПК України передбачають обов'язок суду зупинити провадження у справі.
Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).
Досліджуючи питання про дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, Верховний Суд виходить із системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 1, пунктах 1, 4, 10, 11 частини 3 статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:
- об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;
- пов'язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення;
- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі N 910/17615/20, до вирішення якої було зупинено провадження у цій справі, виснував, що:
- по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього;
- по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо;
- по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.
Водночас Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд також акцентує увагу на тому, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі N 910/5425/18, від 07.05.2018 у справі N 903/351/16 та від 20.06.2019 у справі N 910/12694/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.
Отже, беручи до уваги правові висновки Верховного Суду, суд зазначає, що встановлення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення у діях конкретних посадових осіб, встановлення причинно-наслідкового зв'язку між такими діями (бездіяльністю) та заподіяною шкодою, встановлення форми вини, характеру і ступеня відповідальності винних осіб тощо, у справі про стягнення шкоди з посадових осіб в межах кримінального провадження, не свідчить про існування об'єктивної неможливості розгляду даної господарської справи, предметом спору якої є наявність чи відсутність підстав для стягнення шкоди з юридичної особи - Славського комунального водоканалізаційного підприємства.
При цьому суд зазначає, що в даному випадку зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній господарській справі про стягнення шкоди із Славського комунального водоканалізаційного підприємства.
Таким чином, зважаючи на предмет і підстави позову, беручи до уваги суб'єктний склад сторін у даній справі, а також наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі №914/3254/24 до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №453/539/24 (провадження №1-кп/453/142/24), яке перебуває на розгляді Сколівського районного суду Львівської області.
Керуючись статтями 2, 195, 227, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання (вх.№530/26 від 06.02.2026) Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про зупинення провадження у справі №914/3254/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.