ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2026Справа № 910/1904/26
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІОВИМІРЮВАЧ» (02121, місто Київ, вул. Колекторна, будинок 24/26) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Дочірнього підприємства державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 7) заборгованості у сумі 165413,68 грн.,
Представники сторін не викликались.
23.02.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІОВИМІРЮВАЧ» сформовано заяву про видачу судового наказу до Дочірнього підприємства державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" про стягнення заборгованості у сумі 165413,68 грн за Договором комісії № STE-22-61-Д/К-23 від 19.04.2023 року та передана 24.02.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
В обгрунтування заяви, стягувач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДІОВИМІРЮВАЧ» (КОМІТЕНТ) та Дочірнім підприємством державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" (КОМІСІОНЕР) було укладено Договір комісії № STE-22-61-Д/К-23 від 19.04.2023 року (далі Договір).
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що КОМІТЕНТ доручає КОМІСІОНЕРОВІ, а КОМІСІОНЕР зобов'язується від свого імені, за дорученням та за рахунок КОМІТЕНТА, за плату вчинити правочин (укласти зовнішньоекономічний контракт, надалі - КОНТРАКТ) з Президентом Республіки Індія, який представлений Головним управлінням закупівель, Штаб ВПС, Міністерство оборони, Вайю Бхаван, Рафі Марг, м. Нью Делі - 110 106, Індія (надалі - ПОКУПЕЦЬ) щодо поставки (продажу) авіаційних запасних частин (надалі - ПРОДУКЦІЯ), найменування, перелік та істотні умови яких визначаються Сторонами у Додатку №1 до цього Договору.
Відповідно до п. 4.1, 5.7 та 6.2 Договору передбачено, що Позначення, найменування, кількість ПРОДУКЦІЇ та її ціна продажу наводиться в Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору).
Приймання-передача ПРОДУКЦІЇ на комісію проводиться представниками КОМІСІОНЕРА та КОМІТЕНТА з оформленням Акту приймання-передачі. Зразок акту приймання-передачі наведений у Додатку № 3 до даного Договору.
Загальна погоджена КОМІТЕНТОМ ціна продажу ПРОДУКЦІЇ за цим Договором, наведена в Додатку №1 (специфікація) до цього Договору та складає 140 560,00 дол. США (сто сорок тисяч п'ятсот шістдесят доларів США 00 центів).
За актом приймання - передачі від ___11.2023 до Договору комісії № STE-22-61-Д/К-23 від 19.04.2023 Комітент передав, а Комісіонер прийняв товару на загальну суму 140560,00 дол. США.
Відповідно до платіжної інструкції №2166 від 16.04.2024 КОМІСІОНЕР перерахував КОМІТЕНТУ грошові кошти у розмірі 3 948 378,13 грн з призначенням платежу: «Оплата за договором комісії № STE-22-61-Д/К-23 від 19.04.2023 Сума 3948378,13 Без податку (ПДВ).
Обгрунтовуючи свої вимоги заявник зазначає, що за актом звірки за період з 19.04.2023-30.09.2025 за боржником обліковується заборгованість у розмірі 165 413,69 грн.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІОВИМІРЮВАЧ», суд дійшов висновку, що подана заява про видачу судового наказу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 148 ГПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За змістом п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Судом встановлено, що за умовами п. 6.2 Договору загальна погоджена КОМІТЕНТОМ ціна продажу ПРОДУКЦІЇ за цим Договором, наведена в Додатку №1 (специфікація) до цього Договору та складає 140 560,00 дол. США (сто сорок тисяч п'ятсот шістдесят доларів США 00 центів).
За актом приймання - передачі від ___11.2023 до Договору комісії № STE-22-61-Д/К-23 від 19.04.2023 Комітент передав, а Комісіонер прийняв товару на загальну суму 140560,00 дол. США.
Заявник в заяві вказує, що заборгованість у розмірі 165413,68 грн підтверджується актом звірки за період з 19.04.2023-30.09.2025 у той же час суд зазначає, що в означеному акті у боржника обліковується заборгованість у розмірі 165 413,69 грн.
Суд звертає увагу заявника, що за змістом договору сума визначена в грошовій одиниці - дол. США., єдиний документ який на думку стягувача підтверджує безспірну заборгованість є акт звірки.
21 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №916/499/20 досліджував питання щодо використання акту звірки взаєморозрахунків, як доказу господарської операції і зазначив наступне: 8.5.Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суд від 19.04.2018 р. у справі № 905/1198/17, від 24.10.2018р. у справі №905/3062/17, від 05.03.2019 р. у справі № 910/1389/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17).
Поміж тим в матеріалах заяви відсутні первинні документи у підтвердження заборгованості у розмірі 165413,68 грн.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Разом з тим, суд зазначає, що належних доказів, які б підтверджували заявлену до стягнення заборгованість у розмірі 165 413,68 грн., до заяви не додано.
Тобто, із вищенаведеного вбачається, що вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права безспірної грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. 150, 152, 153, 154, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «РАДІОВИМІРЮВАЧ» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Дочірнього підприємства державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" заборгованості у сумі 165413,68 грн.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 27.02.2026
Суддя Владислав ДЕМИДОВ