ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 лютого 2026 року Справа № 903/698/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ваника Юрія Юрійовича на рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2025 у справі № 903/698/25 (суддя Слободян О.Г., повний текст складено 05.09.2025)
за позовом Фізичної особи-підприємця Ваника Юрія Юрійовича
до ОСОБА_1
про стягнення 71 635 грн
Фізична особа - підприємець Ваник Юрій Юрійович (далі - позивач, ФОП Ваник Ю.Ю.) звернувся до Господарського суду Волинської області із позовом до Антонюка Івана Анатолійовича (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення 71 635 грн заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором-заявкою № 08/2020 від 04.03.2025 в частині своєчасної оплати отриманих послуг з перевезення вантажу.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.09.2025 в задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення обґрунтоване не доведенням позивачем належними і допустимими доказами виконання ним вимог п. 14 договору - заявки № 08/2020 від 04.03.2025 в частині надіслання відповідачу оригіналів документів на оплату перевезення та їх подальше отримання останнім, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення суми заборгованості.
До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ФОП Ваника Ю.Ю. на рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2025 у справі №903/698/25, в якій позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позов задоволити; здійснити розподіл судових витрат.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- інформація про отримання відправлення була відображена в експрес-накладній ТОВ "Нова пошта", яка була сформована вказаним поштовим оператором за результатами вручення адресату;
- перелік документів, які необхідно направити на оплату в договорі-заявці конкретизований не був - опис вкладення не виготовлявся, але це не має значення для правильно вирішення цього спору. Отримавши документи на оплату, замовник перевезення, за увесь час прострочення грошового зобов'язання, не зробив будь-яких зауважень щодо обсягу чи змісту отриманих документів;
- позивач посилається на постанови Верховного Суду у справі № 911/151/16 та № 920/99/17; зазначає, що відповідачем не спростовано отримання від позивача оригіналів документів для оплати. В даному випадку, інформація в сервісі відстеження ТОВ "Нова Пошта" зберігалася протягом 3-х місяців та, після спливу цього строку, була переміщена в архів. За таких обставин, єдиним доказом вручення документів відповідачу є експрес-накладна з відомостями про вручення;
- з приводу того, що відповідач не підписав акт здачі-прийняття виконаних робіт, то така його бездіяльність не відноситься до кола повноважень позивача і на таку бездіяльність він вплинути не може;
- дійшовши висновки про те, що строк виконання грошового зобов'язання не настав, суд першої інстанції надав неправильну оцінку поданим у справу доказам та порушив положення ст. 530, 909, 916 ЦК України;
- з метою підготовки апеляційної скарги, аналізу судової практики та юридичного супроводу справи під час перегляду справи в апеляційному суді, позивачем понесені попередні витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 6 300 грн, які він просить стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.
Листом від 16.12.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд витребував матеріали справи з Господарського суду Волинської області.
22.12.2025 до суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2026 позивачу поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2025 у справі № 903/698/25. Відкрито провадження за апеляційною скаргою ФОП Ваника Ю.Ю. на рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2025 у справі №903/698/25. Повідомлено учасників справи, що розгляд справи буде здійснюватися у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому розгляд апеляційної скарги ФОП Ваника Ю.Ю. на рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2025 у справі № 903/698/25 підлягає здійсненню у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним господарським судом, 04.03.2025 між ФОП Ваником Ю.Ю. (перевізник) та ФОП Антонюком І.А. (експедитор) укладено договір - заявку на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні № 08/2020.
Відповідно до п. 1 договору-заявки, експедитор доручає, а перевізник приймає на себе обов'язки від свого імені здійснювати транспортне перевезення власним або залученим транспортом внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав (далі за текстом договору "послуги") на основі наведених даних.
Згідно умов договору-заявки дата та час перевезення: 06.03.2025; маршрут перевезення: м.Гребоцін (Польща) - с. Малехів (Україна); характер вантажу, вага, об'єм: тент, 22 т, 90 куб.м, завантаження - зад; дані транспорту: ВС6397ТН BC1620XJ ; місце завантаження: Cereal Partners РOLAND TORUN-PACIFIC GLINIANKI 6,87-162 GREBOCIN; пункт перетину кордону: Краківець; місце розвантаження: Малехів згідно смр; дата доставки вантажу: 11.05.2025; фрахтова сума перевезення: 1600 евро по отриманню оригіналів документів до 20-ти банківських днів.
Умовами п. 14 договору - заявки визначено, що фрахтова сума перевезення становить 1600 євро по отриманню оригіналів документів до 20-ти банківських днів.
Договір - заявка підписаний сторонами та завірений їх печатками.
Позивач доводить в суді те, що міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0267 підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов?язань за договором - заявкою; у графі 24 вказаної накладної міститься підпис уповноваженої особи вантажоодержувача.
Як вказує позивач, 11.03.2025 на адресу ФОП Антонюка І.A поштовим перевізником ТОВ "Нова пошта" ним були надіслані документи, що є підставою для проведення оплати, а саме: рахунок на оплату № 292 від 11.03.2025 та акт № 292 здачі-прийняття виконаних робіт від 11.03.2025 на суму 71 635 грн, про що свідчить експрес - накладна № 59001335345616.
При цьому позивач зазначає, що сервіси ТОВ "Нова пошта" не передбачають огляду відправлення, тому опис вкладення не виготовлявся. Згідно інформації експрес - накладної відправлення було отримано відповідачем 17.03.2025, а тому з наступного дня (18.03.2025) почався 20-денний відлік строку для здійснення оплати за надані послуги перевезення. Такий строк завершився 14.04.2025, проте оплата ФОП Антонюком І.A здійснена не була.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Антонюком І.А. припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця 30.04.2025, підстава - власне рішення.
Предметом позову у справі є вимога ФОП Ваника Ю.Ю. про стягнення із Антонюка І.А. 71635 грн заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору-заявки № 08/2020 від 04.03.2025 в частині оплати наданих позивачем послуг перевезення.
Надаючи правову оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).
Як встановлено судами попередніх інстанцій між сторонами виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.
Відповідно до частини першої статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у даному випадку сам по собі факт непідписання або відмова від підписання документів, які є обов'язковими для підтвердження надання послуг згідно з умовами договору або вимогами закону, не може слугувати підставою для висновку про те, що такі послуги не були надані, за умови, якщо б позивачем були виконані вимоги щодо належного надіслання всього переліку документів, які є підставою для оплати та наявності доказів їх отримання іншою стороною.
Позивач доводить в суді те, що міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0267 підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов?язань за договором - заявкою №08/2020 від 04.03.2025; у графі 24 вказаної накладної міститься підпис уповноваженої особи вантажоодержувача.
В той же час, колегія суддів зауважує, що умовами п. 14 договору - заявки № 08/2020 від 04.03.2025 сторони визначили, що фрахтова сума перевезення становить 1 600 євро по отриманню оригіналів документів до 20-ти банківських днів.
Як встановив суд апеляційної інстанції, на підтвердження здійсненого перевезення, позивач надав до суду міжнародну ТТН CMR 0267, рахунок на оплату № 292 від 11.03.2025 та не підписаний відповідачем акт № 292 здачі-прийняття виконаних робіт від 11.03.2025 на суму 71 635 грн.
В той же час, як вказує позивач, ним на адресу відповідача експрес - накладною №59001335345616 від 11.03.2025 були надіслані документи, а саме: рахунок на оплату № 292 від 11.03.2025 та акт № 292 здачі-прийняття виконаних робіт від 11.03.2025 на суму 71 635 грн.
При цьому опис вкладення до експрес - накладної не виготовлявся.
Із змісту експрес - накладної № 59001335345616, суд встановив, що відправлення (документи) направлялися ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; підпис Антонюка І.А. в графі експрес-накладної, відсутній.
Разом з тим, згідно договору - заявки № 08/2020 від 04.03.2025, витягу з ЄДРПОУ та змісту позовної заяви адресою Антонюка І.А. є: АДРЕСА_2 . Зазначення адреси ОСОБА_1 - м. Київ у матеріалах справи відсутнє.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом щодо недоведеності позивачем факту належного надсилання відповідачеві та отримання ним (як це було передбачено умовами договору-заявки) оригіналів документів, оскільки експрес-накладна №59001335345616 від 11.03.2025 в дійсності не містить відмітки про отримання зазначеного у ній відправлення одержувачем, а саме: рахунку на оплату № 292 від 11.03.2025 та акту № 292 здачі-прийняття виконаних робіт від 11.03.2025 на суму 71 635 грн, а також направлена за неналежною відповідачем адресою (а. с. 12).
Більш того, судом апеляційної інстанції також було проведено відстеження даних про отримання адресатом поштового відправлення за допомогою вказаного з веб-сайту Нова Пошта, проте результатів за означеним номером накладної не знайдено. Варто зауважити, що відповідач своїх пояснень щодо отримання/неотримання вказаних оригіналів документів, суду не надав.
Отже, невиконання цих вимог або недотримання встановленого порядку надіслання документів, які є підставою для оплати, на думку колегії суддів має наслідком для позивача відсутність відповідних правових підстав для заявлення до відповідача вимог про стягнення та виключає настання прострочення боржника і його обов'язок, передбачений угодою між сторонами, оплатити надані послуги.
За таких обставин, враховуючи недоведення позивачем належними і допустимим доказами виконання ним вимог пункту 14 договору-заявки № 08/2020 від 04.03.2025 в частині надіслання оригіналів документів на оплату перевезення та їх подальше отримання останнім, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення суми заборгованості у розмірі 71 635 грн. До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.04.2019 по справі № 911/3786/17
Також, із урахуванням п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, відсутні підстави для стягнення з відповідача 600 грн витрат на переклад, 8 300 грн витрат понесених на професійну правничу допомогу та 2 000 грн гонорару успіху у разі задоволення позову.
Окрім того, суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 73), де вказано, що з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Отже, враховуючи приписи ст. ст. 51, 52, 598 - 609 ЦК України, припинення Антонюком І.А. підприємницької діяльності, не припиняє його зобов'язань, які пов'язані з підприємницькою діяльністю і які залишаються за ним як за фізичною особою. Правовідносини, які склалися між сторонами у справі, носять характер господарських, а тому даний спір підлягає вирішенню господарським судом.
Посилання позивача на постанови Верховного Суду № 911/151/16 та № 920/99/17 є безпідставними, оскільки зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини у вказаних справах відрізняються від справи № 903/698/25.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає безпідставними, та такими, що не можуть бути підставою для скасування ухваленого рішення суду у даній справі, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
Також судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 18.11.2025 у справі № 902/914/25 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП Кучманюка О.В. - без задоволення.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача згідно з ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кучманюка Олега Володимировича на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.11.2025 у справі № 902/914/25 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строк оскарження до Верховного Суду встановлений статтями 286-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.