вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" лютого 2026 р. Справа№ 927/432/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.
за участю представників сторін (за первісним позовом):
прокурор: Грищенко М.А.;
від позивачів: 1) Соловей О.В.;
2) не з'явились;
від відповідачів: 1) не з'явились;
2) не з'явились;
3) не з'явились;
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 (повний текст рішення складено 09.10.2025)
у справі 927/432/19 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі:
1. Кабінету Міністрів України
2. Державної служби геології та надр України
до 1. Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Мобіл»
3. Приватного підприємства «Гральні системи України»
третя особа Фонд державного майна України
про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння,
за зустрічним позовом Приватного підприємства «Гральні системи України»
до 1. Кабінету Міністрів України,
2. Державної служби геології та надр України
про визнання права власності,-
Заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної служби геології та надр України до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Мобіл», Приватного підприємства «Гральні системи України», третя особа Фонд державного майна України, у якому просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2007, укладений між НАК «Надра України» і ТОВ «Мульті-Мобіл», предметом якого є 1/14 частина об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вул. Шевченка, 15;
- витребувати у ПП «Гральні системи України» на користь Кабінету Міністрів України зазначене нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 позов прокурора залишено без розгляду на підставі частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 скасовано, а матеріали справу повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постановою Верховного Суду від 18.05.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2023, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 07.06.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 та рішення Господарського суду міста і Києва від 21.12.2021 у справі № 927/432/19 скасовано; справу № 927/432/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2023, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.09.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 скасовано; справу № 927/432/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову - відмовлено у повному обсязі. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 залишено без змін.
Приватне підприємство «Гральні системи України» звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути солідарно з держави в особі Кабінету Міністрів України та Державної служби геології та надр України на свою користь 263 256, 73 грн витрат за сплату судового збору та 88 750, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 заяву Приватного підприємства «Гральні системи України» про ухвалення додаткового рішення у справі № 927/432/19 задоволено частково. Cтягнуто солідарно з Кабінету Міністрів України та Державної служби геології та надр України на користь Приватного підприємства «Гральні системи України» 247 589, 71 грн судового збору, 22 187, 50 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяві - відмовлено.
Не погоджуючись із додатковим рішенням місцевого господарського суду, Кабінет Міністрів України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Враховуючи зазначене, Кабінет Міністрів України вважає, що не був стороною у даній справі, а тому не є суб'єктом для справлення судового збору та стягнення судових витрат.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі №927/432/19 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання вищезазначеної ухвали суду, 02.12.2025 від Кабінету Міністрів України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №927/432/19.
25.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/432/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України та призначено до розгляду на 04.02.2026.
Судове засідання призначене на 04.02.2026 не відбулося, у зв'язку із перебуванням суддів Суліма В.В. та Коротун О.М. у відрядженні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 розгляд справи № 927/432/19 призначено на 18.02.2026.
У судовому засіданні 18.02.2026 представник позивача 1 та прокурор підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд її задовольнити, додаткове рішення скасувати.
Представник позивача 2, представники відповідачів та представник третьої особи у судове засідання 18.02.2026 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомленні належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.
Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача 2, представників відповідача та третьої особи у судовому засіданні 18.02.2026.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційних скарг, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Приватне підприємство «Гральні системи України» подало суду заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути солідарно з держави в особі Кабінету Міністрів України та Державної служби геології та надр України на свою користь 263 256,73 грн витрат за сплату судового збору та 88 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи під час нового розгляду справи судом не було вирішене питання про розподіл понесених відповідачем витрат по оплаті судового збору у загальному розмірі 263 256,73 грн., зокрема, за подачу апеляційної скарги на ухвалу від 29.05.2019 року - 1921 грн., за подачу касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 року 1921 грн., за подачу касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 року 4540 грн., за подачу зустрічної позовної заяви 15 667,02 грн., за подачу апеляційної скарги на рішення суду І інстанції від 21.12.2021 року 102 517,59 грн. та 136 690,12 грн судового збору за побачу касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 28.02.2023 року.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позові - відмовлено у повному обсязі. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 залишено без змін.
Таким чином, сплачений судовий збір у розмірі 15 667,02 грн. за подачу зустрічної позовної заяви заявнику не відшкодовується.
Крім того, заявник просить відшкодувати з позивачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 88 750, 00 грн.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, судом встановлено, що у рішенні суду від 28.01.2025 не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем, а саме витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу ПП «Гральні системи України» до матеріалів справи долучено: договір № 4 про надання правової допомоги від 04.06.2019, розрахунок до договору про надання правової допомоги від 12.08.2019, договір № 927/432/19 про надання правової допомоги від 05.06.2025, акт прийому-передачі наданих послуг № 1/2023 до договору про надання правової допомоги від 04.06.2019 № 4 від 31.07.2023, акт прийому-передачі наданих послуг № 2/2023 до договору про надання правової допомоги від 04.06.2019 № 4 від 31.07.2023, акт прийому-передачі наданих послуг № 3/2023 до договору про надання правової допомоги від 04.06.2019 № 4 від 31.07.2023, платіжна інструкція № 196 від 12.08.2019 на суму 10 000, 00 грн, платіжна інструкція № 197 від 12.08.2019 на суму 10 000, 00 грн, платіжна інструкція № 181 від 31.07.2023 на суму 25 000, 00 грн, платіжна інструкція № 182 від 31.07.2023 на суму 18 750, 00 грн, платіжна інструкція № 202 від 11.08.2023 на суму 25 000, 00 грн, ордер.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п'ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвокатів до цієї справи апелянтом не надано.
Судом враховано, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, колегія суддів вважає, що для належного представлення інтересів відповідача у даній справі заявлені витрати в повній мірі відповідають критеріям реальності та розумності.
Тож, перевіривши співрозмірність заявлених витрат за послуги адвоката на відповідність зазначеним критеріям, врахувавши ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатами послуг, суд першої інстанції правомірно встановив, що заявлені відповідачем 3 витрати на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірними із предметом позову та доведеними належними доказами у розмірі 88 750, 00 грн.
Водночас, заперечуючи проти стягнення з нього судових витрат, Кабінет Міністрів України зазначає, що він не є стороною у даній справі. Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач у справі визначив стороною у справі певний орган.
Таким чином, Кабінет Міністрів України не є суб'єктом для справлення судового збору та стягнення судових витрат.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта, що Кабінет Міністрів України у даній справі не є стороно.
Так, відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Отже, дійсно у даній справі фактичною стороною спору є держава, однак у спірних правовідносинах Кабінет Міністрів України здійснює функції держави, а тому набув статусу позивача.
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зауважує, що відповідно до положень господарського процесуального законодавства судові витрати розподіляються між сторонами залежно від результатів розгляду справи та розміру задоволених позовних вимог.
Інститут солідарної відповідальності застосовується у випадках, прямо встановлених законом або договором, зокрема щодо матеріально-правових зобов'язань. Разом із тим судові витрати є процесуальними наслідками розгляду справи та не є самостійним матеріально-правовим зобов'язанням сторін.
Чинне господарське процесуальне законодавство не містить положень, які б передбачали солідарне стягнення судових витрат з кількох відповідачів лише з підстав їх спільної участі у справі або солідарної відповідальності за основним зобов'язанням.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції безпідставно стягнув судові витрати з відповідачів солідарно.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного спору було визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2007, укладеного між ПрАТ «НАК «Надра України» та ТОВ «Мульті-Мобіл», а також витребування у ПП «Гральні системи України» на користь КМУ нерухомого майна.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 927/432/19, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 встановлено, що ні Кабінетом Міністрів України, як власником спірного державного майна, переданого до статутного фонду ПрАТ «НАК «Надра України», ні Фондом державного майна України, як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері приватизації, жодних рішень про зміну його правового режиму та приватизацію з 2000 року до моменту укладення спірного Договору не приймалось.
Отже, рішення правління ПрАТ «НАК «Надра України» від 23.11.2007 року про надання згоди на відчуження спірного майна було прийнято всупереч вищенаведеним вимогам чинного законодавства та обмеженням, встановленим пунктом 26 статуту Компанії про заборону відчужувати майно, що є державною власністю і передане Компанії у користування та/або управління.
Тобто, приймаючи вищевказане рішення, правління ПрАТ «НАК «Надра України» діяло з перевищенням повноважень, без рішення власника майна - Кабінету Міністрів України про його продаж, що свідчить про відсутність волі держави на його відчуження.
За таких обставин, продаж спірного майна відбувся за відсутності волі держави на його відчуження та не у спосіб, визначений законом.
Враховуючи зазначене, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2007, укладений між ПрАТ «НАК «Надра України» та ТОВ «Мульті-Мобіл» визнано недійсним.
При цьому, у витребувані нерухомого майна було відмовлено, оскільки судами встановлено, що ПП «Гральні системи України» є добросовісним набувачем спірного майна.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що винною особою, внаслідок дій якої виник спір є Приватне акціонерне товариство «НАК «Надра України». Вказана особа діяла всупереч волі та з порушенням інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України.
Тому висновок суду першої інстанції про покладення судових витрат на Кабінет Міністрів України є безпідставним.
За таких обставин, колегія суддів вважає за обгрунтованим, у відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України, покласти судові витрати на Приватне акціонерне товариство «НАК «Надра України».
Враховуючи викладене та беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати ПП «Гральні системи України» на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у сумі 22 187, 50 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справ; (п. 1, 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України).
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Кабінету Міністів України та часткового скасування (п. 2) додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 927/432/19 з прийняттям в цій частині нового рішення.
Керуючись ст. ст. 129, 244, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 927/432/19 задовольнити.
2. Пункт 2 додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі №927/432/19 скасувати та прийняти в цій частині нове додаткове рішення.
3. Викласти п. 2 додаткового рішення в наступній редакції:
«Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» (03057, м. Київ, вул. Є. Мірошниченко, 10; код ЄДРПОУ 31169745) на користь Приватного підприємства «Гральні системи України» (14000, м. Чернігів, пр. Миру, 32; код ЄДРПОУ 34259037) 247 589, 71 грн судового збору та 22 187, 50 грн витрат на професійну правничу допомогу».
4. В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.
5. Матеріали справи № 927/432/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич
Дата підписання 27.02.2026