26 лютого 2026 року
м. Харків
справа № 635/7506/25
провадження № 22-ц/818/2013/26
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Тичкової О.Ю.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
сторони справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року в складі судді Лук'яненко С.А.,-
У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» ( надалі ТОВ) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 36516,26 гривень, а також понесені судові витрати.
29.09.2025 від адвоката Сердюка О.О., який діяв в інтересах відповідача надійшло клопотання, в якому просить зупинити провадження по справі №635/7506/25 у зв'язку з перебуванням відповідача на військовій службі. 04.12.2025 представник відповідача подав аналогічне клопотання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року у задоволені клопотання представника відповідача відмовлено.
Рішення вмотивовано тим що для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони, у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань. Оскільки надані представником відповідача докази не містять інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій останній перебуває на військовій службі, не надано підтвердження перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, провадження у справі не підлягає зупиненню.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким клопотання представника відповідача задовольнити, провадження у справі зупинити.
Апеляційна скарга обґрунтована ти, що в матеріалах справи наявні всі докази на підтвердження перебування відповідача на військовій службі. Крім того судом першої інстанції були проігноровані норми діючого законодавства та в обґрунтування рішення були наведені не релевантні та застарілі позиції Верховного суду.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження у даній справі, а ухвалою апеляційного суду від 14 січня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Натомість, перевіривши матеріали справим колегія суддів вважає що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю як помилково відкрите, а зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 7 «Про судову практику розгляду справ в апеляційному порядку» питання помилково відкритого апеляційного провадження вирішується шляхом постановлення ухвали про його закриття за такою скаргою.
Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не зазначені у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).
Визначення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду по суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду по суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не згаданих у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, яка за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17).
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію стосовно можливості закриття провадження у справі як помилково відкритого, з посиланням на те, що суд буде діяти не як «суд встановлений законом». Зокрема, такий підхід застосовував Верховний Суд у справах № 761/10509/17 (ухвала від 15.05.2019), № 640/1266/19 (ухвала від 08.11.2019), № 640/2306/19 (ухвала від 21.11.2019), № 817/1768/18 (ухвала від 27.11.2019), № 766/12353/18 (ухвала від 08.10.2019), № 629/1261/15-а (ухвала від 21.01.2020), № 826/4866/18 (ухвала від 05.02.2020), № 1.380/2019/001145 (ухвала від 02.04.2020) та № 826/10834/14 (ухвала від 29.12.2020).
Також ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/16892/17 (провадження № 11-953апп18), постановами Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 та від 28 вересня 2022 року у справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21) закрито касаційне провадження у вказаних справах, яке було відкрито помилково.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження у цій справі як помилково відкритого та повернення апеляційної скарги заявнику у зв'язку із тим, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року - закрити, як помилково відкрите.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня її складення.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина