Справа № 641/5471/20 Номер провадження 22-з/814/48/26 Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
25 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.
Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.
при секретарі: Коротун І. В.
розглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Колісніченка Артура Сергійовича про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та й вихованні, визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною, -
20.07.2020 ОСОБА_2 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною, в якому просив суд усунути йому перешкоди у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з боку її матері ОСОБА_1 шляхом визначення порядку участі у вихованні дитини згідно з наступним графіком перебування з дитиною: - перший і третій тиждень місяця з 13 год 00 хв п'ятниці до 20 год 00 хв неділі, відповідно до режиму відвідування дитиною освітніх установ; в щорічні літні, весняні та зимові періоди канікул дитини: з 01 липня до 01 серпня включно, з 25 березня до 31 березня включно (в період відвідування дочкою загальноосвітніх, спеціальних, технічних, вищих та інших навчальних закладів), з 05 січня до 11 січня включно, відповідно до режиму відвідування дитиною освітніх установ; - в такі святкові дні, встановлені законодавством України: новий рік - кожен непарний рік (2021, 2023, 2025 і т.д.) з 13 год 00 хв 31 грудня до 21 год 00 хв 02 січня наступного року, відповідно до режиму відвідування дитиною освітніх установ; - 14 жовтня - День захисника України; - в дні народження батька з 10 год 00 хв 25 листопада до 21 год 00 хв 26 листопада, відповідно до режиму відвідування дитиною освітніх установ; - в дні народження дочки з 10 год 00 хв 17 грудня до 21 год 00 хв 18 грудня, кожен непарний рік (2021, 2023, 2025 і т.д.), відповідно до режиму відвідування дитиною освітніх установ; - у разі хвороби дитини - на весь період хвороби, в приміщенні, в якому перебуває дитина; - надати можливість позивачу спілкуватися з малолітньою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного та іншого телекомунікаційного зв'язку, з урахуванням розпорядку дня дитини; - надати можливість позивачу приймати участь в житті дитини шляхом забезпечення її будь-якими необхідними для її життєдіяльності товарами (їжа, приладдя для навчання, спортивний, інвентар, одяг, меблі та інше) (т.1 а.с. 2-6).
Позовну заяву мотивовано тим, що з 05.08.2011 ОСОБА_2 перебував з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2019. Від шлюбу вони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.07.2019 було визначено місце проживання малолітньої дитини разом із матір'ю ОСОБА_1 . З моменту розірвання шлюбу відповідач систематично перешкоджає позивачу у виконанні обов'язків по вихованню дитини, у спілкуванні з нею, чим грубо порушує не лише його права, а й права дочки, зокрема, право дитини на особисте спілкування з батьком. Відповідач на власний розсуд, порушуючи його права як батька, вирішує усі питання щодо виховання та розвитку їх дитини. Позивач неодноразово попереджав відповідача про час свого приїзду до дочки, про свої наміри вийти з дитиною на прогулянку, проте ОСОБА_1 перешкоджала йому у спілкуванні з дитиною. Спроби зустріти дочку зі школи та поспілкуватись, призводили до сварок та скандалів з ОСОБА_1 . Відповідач систематично здійснює психологічний тиск на дитину, залякує її, стверджує, що батько хоче відібрати її від матері та жити разом з іншою жінкою, створюючи негативний образ батька в очах дитини. За фактом психологічного насильства над дитиною позивач неодноразово звертався до уповноважених державних органів, зокрема, до поліції та служби у справах дітей Слобідського району в м. Харкові, проте державними органами належних дій вчинено не було. Також позивач звертався з письмовою заявою до служби у справах дітей Слобідського району в м. Харкові з вимогою про встановлення графіку побачень з дитиною, однак відповідний графік йому встановлено не було. Врегулювати питання його участі у вихованні дочки та встановлення графіку побачень через укладення нотаріально посвідченого договору або через службу у справах дітей відповідач відмовляється, унаслідок чого наявні правові підстави для захисту прав позивача у судовому порядку.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 липня 2020 року відкрито провадження у вищевказаній справі, вирішено її розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т.1 а.с. 28).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду (т.1 а.с. 163).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2021 року вирішено повернутися до стадії підготовчого судового засідання, призначено по справі підготовче судове засідання (т.1 а.с. 208-209).
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 10 березня 2022 року №4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
З 08.06.2022 справа №641/5471/20 перебуває у провадженні Ленінського районного суду м. Полтави (т.2 а.с. 137)
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 10 червня 2022 року прийнято справу до свого провадження, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (т.2 а.с. 138).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2023 року передано справу № 641/5471/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова (т.2 а.с. 187-188).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Колісниченка А.С. задоволено. Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2023 року скасовано, а справу повернуто до місцевого суду для продовження розгляду (т.2 а.с. 215-216).
Постанова Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року мотивована тим, що Розпорядженням Голови Верховного Суду України від 17.11.2022 №65 було відновлено, серед інших, роботу Комінтернівського районного суду м. Харкова. Пунктом 2 цього розпорядження було визначено, що Київському, Ленінському, Октябрському районним судам м. Полтави, Глобинському, Котелевському, Полтавському районним судам Полтавської області належить забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 22.11.2022 включно надійшли на розгляд цих судів. Передаючи справу до Комінтернівського районного суду м. Харкова, місцевий суд пункт 2 розпорядження Голови Верховного Суду від 17.11.2022 №65 не врахував та безпідставно передав справу до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Крім того, апеляційним судом зазначено, що розподіл судового збору не здійснюється, оскільки за результатом апеляційного перегляду нове рішення не ухвалювалось та рішення суду першої інстанції не змінювалось. Судові витрати, понесені заявником у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги, підлягають розподілу судом першої інстанції при вирішенні справи по суті.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 12 травня 2023 року прийнято справу за вказаним позовом до свого провадження. Визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (т.2 а.с. 220).
26.05.2023 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , підписана представником Колісніченком А.С., про ухвалення додаткового рішення, а саме про вирішення питання про стягнення на користь ОСОБА_1 сплаченого нею при поданні апеляційної скарги судового збору у сумі 429,44 грн, оскільки постановою Полтавського апеляційного суду від 27.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником Колісниченком А.С., задоволено, проте не здійснено розподіл судових витрат (т.2 а.с. 235-236).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Колісниченка А.С., про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду, визнано дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1342 грн (т.2 а.с. 246-247).
Ухвала Полтавського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року мотивована тим, що 26.05.2023 до Полтавського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника ОСОБА_1 , адвоката Колісниченка А.С. про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначено, що у постанові Полтавського апеляційного суду від 27.04.2023 не вирішено питання про стягнення сплаченого при поданні апеляційної скарги судового збору в сумі 429,44 грн. Проте апеляційний суд дійшов висновку, що у мотивувальній частині постанови Полтавського апеляційного суду від 27.04.2023 вказано, що понесені заявником витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції при вирішенні справи по суті спору. Разом з тим спір по суті судом не вирішено, а ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.05.2023 було призначено підготовче судове засідання на 08.06.2023. Заява про ухвалення додаткового рішення від представника ОСОБА_1 , адвоката Колісниченка А.С., надійшла до апеляційного суду 26.05.2023, у зв'язку з чим апеляційним судом було витребувано матеріали справи, які Ленінським районним судом були надіслані до суду апеляційної інстанції 05.06.2023, тому призначене на 08.06.2023 судове засідання у районному суді не відбулося. Таким чином, апеляційний суд вказав, що дії ОСОБА_1 свідчать про зловживання нею своїми процесуальними правами, які направлені на затягування розгляду цієї справи, тому наявні правові підстави для накладення на останню штраф у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму, що становить 1342 грн.
Постановою Верховного Суду від 17 грудня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , задоволено частково. Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (т.3 а.с. 68-74).
У постанові Верховного Суду від 17.12.2025 вказано, що відповідач у встановленому частиною третьою статті 270 ЦПК України порядку звернувся до апеляційного суду із відповідною заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат. Разом з тим апеляційний суд у разі відсутності правових підстав для задоволення вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення не був позбавлений можливості відмовити в її задоволенні. З огляду на те, що поведінка відповідача переслідувала легітимну мету та здійснені процесуальні дії відповідали критеріям добросовісності у розумінні вимог ЦПК України, тому в апеляційного суду були відсутні правові підстави для визнання дій ОСОБА_1 зловживанням своїми процесуальними правами і накладення на неї штрафу. Апеляційним судом не встановлено умисних, несумлінних дій відповідача, які б знаходили своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використання наданих відповідачу прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав іншої сторони у справі, тобто позивача, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справи. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про безспірне зловживання ОСОБА_1 її процесуальними правами при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення, у зв'язку з чим безпідставно застосував частину третю статті 44 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про вирішення питання розподілу судових витрат не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту третього частини першої ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання (перше речення частини четвертої ст. 270 ЦПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.02.2023 передано справу №641/5471/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова (т.2 а.с. 187-188).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 27.04.2023 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Колісниченка А.С. задоволено. Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2023 року скасовано, а справу повернуто до місцевого суду для продовження розгляду (т.2 а.с. 215-216).
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
У наведеній правовій нормі міститься виключний перелік умов, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення. Тлумачення ч. ч. 1, 2 ст. 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що головне значення додаткового рішення полягає у забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом внаслідок неналежного виконання вимог ч. 1 ст. 264 ЦПК України. У підпунктах б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням наведеного, належить зробити висновок, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.
Тобто, якщо апеляційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судового рішення та приймає нове рішення або змінює судове рішення повністю або частково (стаття 376 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд апеляційної інстанції скасував судове рішення (ухвалу), що перешкоджає подальшому провадженню у справі або постановлено будь-яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 376 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції скасував оскаржувану ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 20.02.2023, яка перешкоджала подальшому провадженню у справі, та передав справу до цього суду для продовження розгляду. Апеляційний суд не приймав рішення про зміну оскарженого рішення чи прийняття нового рішення. Тому, відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України апеляційний суд не змінює розподіл судових витрат.
Відтак, вирішення питання про розподіл судових витрат повинен здійснити суд, який ухвалить остаточне рішення у справі.
Аналогічна позиція наведена Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 (справа №753/1534/16-ц).
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що за результатами розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Колісніченка А.С. належить постановити ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення про вирішення питання розподілу судових витрат, які були понесені скаржником при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 20.02.2023.
За приписами ст. 270 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.
Керуючись ст. 259, 270, 381, 389 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Колісніченка Артура Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та й вихованні, визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 25 лютого 2026 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов