Справа № 286/2853/25 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.
Категорія 39 Доповідач Панкеєва В. А.
27 лютого 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі судді Панкеєвої В.А., вирішуючи питання виконання вимог ухвали Житомирського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року, якою залишено без руху апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинюк Марії Русланівни на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року визнано наведені адвокатом Мартинюк Марією Русланівною, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01 грудня 2025 року неповажними, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Мартинюк Марією Русланівною, на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01 грудня 2025 року залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків, а саме для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у якій потрібно зазначити поважні причини для поновлення такого строку (за їх наявності) та надати докази на їх підтвердження.
Копію зазначеної вище ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, представник скаржника у порядку, передбаченому п.2 ч.6 ст.272 ЦПК України отримав у електронний кабінет 14 лютого 2026 року о 16:33:06 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
20 лютого 2026 року представник відповідача через підсистему "Електронний суд" направив до суду заяву про усунення недоліків в якій зазначає, що Верховний Суд вказав, що сам факт проходження військової служби у лавах ЗСУ (чи ДПСУ) під час дії воєнного стану є об'єктивною перешкодою для своєчасного звернення до суду. Між тим стверджує, що інформація про отримання скаржником рішення суду 19 грудня 2025 року не відповідає дійсності, оскільки рішення суду було отримано матір'ю апелянта, а сам апелянт отримав рішення суду на руки лише 28 грудня 2025 року після повернення з підрозділу. Також апелянт мав намір скористатись допомогою спеціаліста у сфері права та лише 20 січня 2026 року зміг отримати консультацію та укласти договір про надання правничої допомоги з своїм представником. На підставі викладеного просить прийняти заяву про усунення недоліків, поновити пропущений процесуальний строк та відкрити апеляційне провадження у справі № 286/2853/25.
21 лютого 2026 року заперечення на вищезазначену заяву. Позивач вважає, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги та вступив у суперечку із апеляційним судом щодо не пропущення строку на апеляційне оскарження, а тому просить застосувати правові наслідки не виконання ухвали Житомирського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 286/2853/25, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Мартинюк Марією Русланівною, на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01 грудня 2025 року - повернути.
Перевіряючи матеріали справи та доводи заяви, апеляційний суд вважає, що відповідачем не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Житомирського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року.
Суд повторно роз'яснює позивачу, що згідно статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно із статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність мотивувати апеляційним судом підстав, з яких суд поновлює скаржнику строк на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції. Так, у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц Верховний Суд вказує, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Учасники справи, звертаючись до суду із заявами про поновлення процесуальних строків, вправі визначати поважність пропуску строку згідно із особистим переконанням та на власний розсуд у їх поважності. За судом залишається обов'язок перевірити наявність поважності у вказаних заявниками обставинах пропуску процесуальних строків.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі №420/1813/19.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 990/98/25 та у постанові від 11 вересня 2025 року навела правові висновки щодо поважності причин пропуску військовослужбовцями строку на звернення до суду.
Суд зазначив, що проходження особою військової служби у Збройних Силах України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання визначеного процесуальним законом строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Велика Палата Верховного Суду відмічає, що лише факт проходження військової служби не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2025 року у справі №990/102/25 Суд виснував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з апеляційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Разом з цим, існування обставин, визначених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2025 року у справі № 990/98/25 підставами для поновлення пропущеного строку, ОСОБА_1 не довів.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що представником скаржника до заяви про усуненення недоліків, наданій на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не долучено доказів в підтвердження непереборних обставин, або таких, які унеможливили подання апеляційної скарги з часу отримання копії оскаржуваного рішення, вказані представником скаржника причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть вважатися поважними причинами строку, передбаченого ст.354 ЦПК України.
Відповідно до положень статті 127 ЦПК процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений з ініціативи суду; про що суд постановляє ухвалу.
З метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме відповідач має направити до апеляційного суду докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 127, 356, 357 ЦПК, Житомирський апеляційний суд
постановив:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01 грудня 2025 року у справі №286/2853/25 на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Попередити апелянта, що у випадку невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали (не усунення недоліків, які зазначені в описовій частині даної ухвали), йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Панкеєва