Справа № 168/1036/25 Головуючий у 1 інстанції: Малюта А. В.
Провадження № 22-ц/802/251/26 Доповідач: Федонюк С. Ю.
27 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Федонюк С. Ю.,
суддів - Данилюк В.А., Матвійчук Л. В.,
з участю:
секретаря судового засідання - Савчук О.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 09 грудня 2025 року,
У листопаді 2025 року АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду із даним позовом, який мотивовано тим, що 29 липня 2022 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. Банк надав відповідачу кредит зі сплатою процентів на суму залишку заборгованості за кредитом та видав платіжну карту із встановленим кредитним лімітом. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав: анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», виписку по картці, довідку за лімітами, довідку за картами, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, статут АТ «Акцент-Банк», виписку з ЄДР юридичних осіб та витяг з державного реєстру банків АТ «Акцент Банк», розрахунок заборгованості за договором, довіреність представника.
Вказує, що у зв'язку з порушенням зобов'язань відповідачем у нього виникла заборгованість у розмірі 222 588,42 грн, яку просив стягнути з відповідача та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 671,06 грн.
Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 09 грудня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29 липня 2022 року в розмірі 222 588,42 гривень, з яких: 166 189,18 грн - заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 56 399,24 грн - заборгованість за відсотками, та стягнуто судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 671,06 гривень.
Не погодившись із даним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що позивач немає документального підтвердження перерахування або видачі йому кредитних коштів, а отже відсутні правові підстави для стягнення їх у судовому порядку. Також вказує, що ним не підписано документи в редакції всіх додатків, долучених позивачем до позовної заяви, та відсутні оригінали даних документів, а отже, відсутні будь-які докази для стягнення грошових коштів за неіснуючими документами, які не підписані ним. На підтвердження розміру заборгованості позивачем не надано суду будь-яких відомостей щодо порядку та часу утворення вказаної заборгованості, механізму розрахунку, внесених позичальником сум на погашення заборгованості також не відображено. Зазначає, що нарахування відсотків за користування коштами можливе лише в межах строків кредитування, а тому нарахування відсотків за весь час прострочення є безпідставним.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «А-Банк» зазначає, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 08.06.2023 в АТ «А-Банку» підтвердив своїм підписом факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг, приєднався до них та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до Умов та Правил, викладеними на сайті банку. Як убачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними. Своїм підписом під ретельно прочитаним кредитним договором позичальник підтвердив факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві. Договір підписано за допомогою електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису. На підтвердження вірності розрахунку в матеріалах справи наявна банківська виписка, яка є первинним бухгалтерським документом, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік», де відображено використання відповідачем кредитного ліміту. Також до позову було долучено довідку про видачу картки та довідку про встановлення/зміну кредитного ліміту. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу розглядати без його участі.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу також зазначав про розгляд справи за відсутності представника банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тому, враховуючи наведене, колегія суддів вважала за можливе розгляд справи проводити за відсутності учасників справи.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Згідно із статтями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Судом першої інстанції встановлено, що з метою отримання банківських послуг від АТ «Акцент- Банк» відповідач ОСОБА_1 29 липня 2022 року подав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та підписав Анкету-заяву, яка разом з Умовами та Правилами складають кредитний договір, а також запевнення клієнта до договору надання банківських послуг, підписані його електронним підписом.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання виконав. Надав відповідачу кредитну карту «Зелена» із встановленим кредитним лімітом. 17 жовтня 2024 року кредитний ліміт був збільшений до 166 200,00 грн. Пільговий період - до 62 днів. Пільгова процентна ставка: 0,000001% (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі. Базова процентна ставка: 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості). Реальна процентна ставка 49,34%.
Базова процентна ставка - 3,4 % за місяць, нараховується на максимальну заборгованість на день, за кожний день з моменту виникнення заборгованості.
Розмір обов'язкового щомісячного платежу - 4,00% від заборгованості на кінець минулого місяця. Розмір прострочених зобов'язань по кредиту - 6,8 % у місяць на суму загальної заборгованості ( у випадку наявності простроченої заборгованості). Строк кредитування - 240 місяців.
Строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків (процентів) за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів сторони погодили тривалістю 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідно до ч. 6 ст.11 даного закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено. що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа; підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа;
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк також надав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», з якими відповідач був ознайомлений. Також долучено виписку по картці ОСОБА_1 , довідку за лімітами, довідку за картками та копію паспорта ОСОБА_1 у формі ІД карки. (а.с.9-49).
Заявляючи позовні вимоги, АТ «Акцент-Банк» указувало, що ОСОБА_1 29.07.2022 електронним підписом підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, заяву про встановлення кредитного ліміту за карткою, а отже між ним та банком укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», яка містить усі істотні умови кредитування.
Позичальник підтвердив та погодився, що до укладення цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms. Також у заяві від 29.07.2022 вказано, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір.
Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 29.07.2022 підписана відповідачем простим електронним підписом за ідентифікатором за номером мобільного телефона НОМЕР_1 свідчить, що він ознайомлений з дійсними Умовами і правилами надання банківських послуг (а.с.14-16).
Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, номер його картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, електронну адресу, а також номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти, вказаний самим відповідачем під час укладення договору.
У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів та строк дії.
Отже, все в сукупності свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір, у відповідності до вимог частин 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеним факт укладення кредитного договору відповідачем з АТ «А-Банк», оскільки цей правочин підписаний сторонами у відповідності із Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом і відсотками. Тобто, свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 29 липня 2022 року станом на 06 листопада 2025 року становить 222588,42 грн, що підтверджено позивачем розрахунком та витягом із рахунку ОСОБА_1 .
Загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) становить 166189,18 грн та за процентами - 56399,24 грн.
У матеріалах справи відсутні відомості про оспорення відповідачем у судовому порядку укладеного кредитного договору, визнання його в судовому порядку недійсним в цілому або в частині.
Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину правомірність положень договору презюмується.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, банком доведено факт надання кредитних коштів та користування ними позичальником, а відповідач контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності не подав, а тому судом першої інстанції підставно задоволено позов про стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитом.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача щодо його непоінформованості з усіма істотними умовами кредитного договору та відсутності належних доказів на підтвердження укладення кредитного договору на умовах, зазначених у позові, зокрема, і щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами за наведених вище приписів закону та наданих суду доказів повністю спростовано матеріалами справи, а отже, не знайшли свого підтвердження, тому судом апеляційної інстанції повністю відхиляються.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача по суті спору ґрунтуються на власному тлумаченні і розумінні відповідачем спірних правовідносин та положень законодавства, однак вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що місцевим судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду.
Отже, висновки суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка. Суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи, які були предметом розгляду суду першої інстанції та яким суд надав належну правову оцінку, не спростовують правильних висновків суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 27 лютого 2026 року - дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 09 грудня 2025 року в даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя
Судді: