Справа № 761/4837/26
Провадження № 1-кс/761/4245/2026
17 лютого 2026 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025000000000997 від 15.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025000000000997 від 15.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України. Просили накласти арешт на майно, яке вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S24 FE, моделі SM-S721B/DS, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 із сім-картою з номером НОМЕР_4 ; предмети ззовні схожі на купюри - банкноти долари США у кількості 435 шт.; предмети ззовні схожі на купюри - банкноти 200 Євро у кількості 13 шт.; 100 Євро у кількості 1 шт., 20 Євро у кількості 2 шт., 10 Євро у кількості 3 шт., 5 Євро у кількості 1 шт.; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 № НОМЕР_5 від 01.10.2018; системний блок «DEEP COOL» чорного кольору.
В обґрунтування клопотання вказано, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000997 від 15.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що протиправна діяльність у тому числі здійснюється за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стародніпровська (попередня назва - Воронезька) буд. 21, де можуть знаходитись речі, предмети, документи, комп'ютерна та мобільна техніка, чорнові записи та інше, що може бути доказом здійснення злочинної діяльності, а також інші речі та документи, які мають значення для подальшого розслідування.
Враховуючи викладене, 05.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S24 FE, моделі SM-S721B/DS, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 із сім-картою з номером НОМЕР_4 ; предмети ззовні схожі на купюри - банкноти долари США у кількості 435 шт.; предмети ззовні схожі на купюри - банкноти 200 Євро у кількості 13 шт.; 100 Євро у кількості 1 шт., 20 Євро у кількості 2 шт., 10 Євро у кількості 3 шт., 5 Євро у кількості 1 шт.; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 № НОМЕР_5 від 01.10.2018; системний блок «DEEP COOL» чорного кольору.
Зокрема, проведеним поверхневим оглядом мобільного телефону встановлено наявність електронних файлів щодо підприємств, задіяних у схемі вчинення кримінального правопорушення, а також переписку з іншими учасниками, які можуть бути залучені до вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, з метою встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні необхідно призначити і провести ряд комп'ютерно-технічних та інших судових експертиз, у зв'язку з чим, експертам необхідно буде надати на дослідження відповідні вилучені речі.
У інший спосіб, окрім вилучення мобільного терміналу разом з інформацією, що на ньому міститься, та подальшого використання його для проведення судових експертиз, довести факт вчиненого кримінального правопорушення у слідства немає можливості.
При цьому призначення судових експертиз до вилучення мобільного терміналу не є можливим. Проведення судової експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів можливо лише у разі вилучення комп'ютерної техніки (мобільного терміналу) та його направлення експерту.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що вказані вище речі відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України, слідчим винесено постанову від 06.02.2026 року про визнання даних предметів речовими доказами у кримінальному провадженні, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України мають бути збережені шляхом накладення арешту.
Таким чином, з метою забезпечення схоронності вказаних речових доказів, враховуючи, що з матеріалів досудового розслідування вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на зазначене майно.
Вказали, що вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки на них міститься інформація, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інформацію, яка має доказове значення у кримінальному провадженні та відповідно з метою збереження речових доказів існує необхідність у застосуванні арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження, проведення експертиз.
Прокурор ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав доводи клопотання, просив накласти арешт з наведених підстав. Зазначив, що вилучені грошові кошти в іноземній валюті відповідають ознакам речових доказів, як такі, що отримані в результаті вчинення злочину. Стосовно іншого майна, планується огляд, проведення експертиз. Пояснив, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон вилучений, про те перебуває у відповідного органу державної влади на виконання обов'язку, визначеного ст. 194 КПК України.
Представник власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення клопотання вказав, що вказане майно не має доказового значення в даному кримінальному провадженні, не містить слідів злочину. Вказав, що грошові кошти не відносяться до даного кримінального провадження, здобуті від продажу квартири ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які передали грошові кошти на зберігання ОСОБА_10 , який є близькою людиною, в ході обшуку вже надавали докази цьому.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора, та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з п. 1,3 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів убачається, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000997 від 15.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Як убачається з матеріалів клопотання, з 05.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S24 FE, моделі SM-S721B/DS, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 із сім-картою з номером НОМЕР_4 ; предмети ззовні схожі на купюри - банкноти долари США у кількості 435 шт.; предмети ззовні схожі на купюри - банкноти 200 Євро у кількості 13 шт.; 100 Євро у кількості 1 шт., 20 Євро у кількості 2 шт., 10 Євро у кількості 3 шт., 5 Євро у кількості 1 шт.; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 № НОМЕР_5 від 01.10.2018; системний блок «DEEP COOL» чорного кольору.
Вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки містить інформацію, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, яка має доказове значення у кримінальному провадженні та відповідно з метою збереження речових доказів існує необхідність у застосуванні арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження, проведення експертиз.
06.02.2026 на підставі ст. 98 КПК України слідчим ГСУ СБ України винесено постанову про визначення зазначеного майна речовими доказами та приєднано до кримінального провадження.
Разом із цим, на переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 № НОМЕР_5 від 01.10.2018, про арешт якого наполягає прокурор, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № 22025000000000997 від 15.09.2025. Дані про використання вказаного паспорту, інші відомості про відповідність його ознакам ст. 98 КПК України щодо речових доказів, не встановлені. Відсутні підстави уважати, що вказаний паспорт є доказом в межах даного кримінального провадження, до того ж з урахуванням тих обставин, що паспорт вилучений у зв'язку з виконанням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні на час ризики знищення, спотворення фактичних даних.
Дослідивши доводи клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт іншого переліку майна, вилученого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стародніпровська (попередня назва - Воронезька) буд. 21, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які були засобами вчинення злочинів, та залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, грошові кошти в іноземній валюті, які мають ознаки майна, набутого в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також можливої конфіскації майна. З урахуванням наведених в суді даних про давність набуття майна в 2011 року подружжям ОСОБА_11 , на даній початковій стадії, до огляду вказаного майна, проведення інших процесуальних дій, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на грошові кошти, вилучені у підозрюваного, у випадку його незастосування це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Надані прокурором дані в протоколі огляду, підтверджують висновки в постанові від 06.02.2026 року про визнання вилученого майна речовими доказами, те, що фактичні дані, які містяться, дають підстави для висновків на даній стадії, що майно є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим вилучення узгоджується з правилам ст. 168 КПК України.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Крім того необхідно врахувати обставини вилучення майна, у особи, причетної до діяльності, на даній початковій стадії відсутні достатні розумні підстави уважати, що грошові кошти, є особистими коштами фізичних осіб, на даній стадії, існують обґрунтовані підстави для висновків про відповідність вилучених грошових коштів, ознакам ст. 98 КПК України як таких, що отримані від кримінально-протиправній діяльності.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, обсяг фактичних обставин кримінального провадження, даних на підтвердження, що виявлене майно містить на собі сліди злочину, з метою збереження речових доказів та проведення експертиз, з метою забезпечення можливої конфіскації, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 06.02.2026 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно у даному кримінальному провадженні як на речові докази.
Керуючись ст. 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , а саме:
- мобільний телефон SAMSUNG GALAXY S24 FE, моделі SM-S721B/DS, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 із сім-картою з номером НОМЕР_4 ;
- предмети ззовні схожі на купюри - банкноти долари США у кількості 435 шт.;
- предмети ззовні схожі на купюри - банкноти 200 Євро у кількості 13 шт.; 100 Євро у кількості 1 шт., 20 Євро у кількості 2 шт., 10 Євро у кількості 3 шт., 5 Євро у кількості 1 шт.;
- системний блок «DEEP COOL» чорного кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1