Справа №: 343/387/26
Провадження №: 3/343/119/26
27 лютого 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Монташевич С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Правопорушення вчинив за таких обставин.
21 лютого 2026 року близько 13:00 год ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння умисно вчинив дії психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 у формі приниження та залякування фізичною розправою, що викликало у неї побоювання за свою безпеку та спричинило емоційну невпевненість, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення:
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визнав. Указав, що вони з дружиною на даний час проживають окремо. Коли між ними виникають конфліктні відносини, він починає випивати. 21 лютого 2026 року він прийшов за місцем її проживання, оскільки хотів дати їй 2000 грн на дітей. Між ними виник конфлікт, під час якого він перебував у стані алкогольного сп'яніння та розбив скло у дверях, сильно гримнувши ними. У вчиненому кається, просить суворо не карати.
ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:
крім визнання вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, також підтверджується такими дослідженими в судовому засіданні доказами та відеозаписами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 737105 від 21.02.2026, в якому викладена суть поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. У протоколі наявні відмітки про відмову від дачі пояснень та від отримання копії протоколу (а.с. 1). Копія протоколу направлена ОСОБА_1 поштовим відпралвенням, на що вказує супровідний лист № 36669-2026 від 23.02.2026 (а.с. 2);
- рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, згідно з яким 21.02.2026 о 13:06 зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що її чоловік у стані сп'яніння агресивний, погрожує спалити будинок із дітьми. Прибувши за вказаною у повідомленні адресою, ГРПП прийняла від потерпілої письмові пояснення та протокол-заяву, в яких остання просила притягнути до адміністративної відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , який 21.02.2026 близько 13:00 год прийшов до неї додому та вчинив домашнє насильство психологічного характеру, в ході якого погрожував фізичною розправою (а.с. 3);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.02.2026, в якому зазначено, що від ОСОБА_2 прийнято заяву про те, що того дня близько 13:00 год її чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному виглядв, прийшов до неї в будинок та почав обзивати її нецензурною лайкою , погрожував фізичною розправою та розбив вікно у дверях, прикладав скло до гдо горла, свідками чого були їхні неповнолітні діти...(а.с. 4-5);
- поясненнями ОСОБА_2 від 21.02.2026, в яких остання вказала, що з чоловіком спільно не проживає, однак він прийшов будинку, де вона проживає з дітьми, та розпочав з нею словесний конфлікт, погрожував фізичною розправою, розбив скло в дверях, порозкидував посуд, після чого почав погрожувати, що підпалить будинок. Шарпав її за одяг та прикладав скло до горла... (а.с. 6);
- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ № 104221 від 21.02.2026 та формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно із якою визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 щодо постраждалої особи як середній (а.с. 7, 8);
- даними із DVD-R дисків із написами "Паньків" (а.с. 10), на яких наявні відеозаписи, на яких 21.02.2026 зафіксовано, як працівники поліції приїхали на місце події, де зустріли потерпілу, яка указала про наявність конфлікту з ОСОБА_1 , який виражався в її сторону нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, вказував, що спалить хату. Поліцейські відбирають від потерпілої пояснення та заяву. Надалі з'ясовують обставини події у ОСОБА_1 , який вказує, що, дійсно допустив домашнє насильство. Поліцейський в його присутності складає адмінматеріали, роз'яснює зміст протоколу та пропонує отримати його копію, від чого ОСОБА_1 відмовляється. Натомість розписується у заборонному приписі.
Вказані вище докази є такими, що доповнюють один одного, є повними, належними та допустимими, оскільки, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.
V. Оцінка суду:
оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Даний Закон передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він умисно вчинив дії психологічного характеру відносно дружини, залякуючи її фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд ураховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу.
Обставиною, які пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є визнання вини, його ставлення до вчиненого, усвідомлення неправомірності дій.
Обставиною, яка обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , є вчинення адміністративного правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного вище, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд уважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення.
V. Розподіл судових витрат:
відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: С.М.Монташевич