Справа № 342/144/26
Провадження № 1-кс/342/50/2026
26 лютого 2026 року м. Городенка
Слідчий суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 (м. Городенка) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором у кримінальному проваджені - прокурором Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026091150000010 від 03.02.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
До суду 26.02.2026 поступило дане клопотання. Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Підтвердженням надання підозрюваному ОСОБА_4 копії клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є розписка про отримання клопотання з датою, часом та підписом про їх отримання.
З клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Обгрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ст. слідчий зазначив, що у 2025 році точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_4 перебуваючи в лісовому масиві неподалік с. Чортовець, Городенківської ТГ, Коломийського району, Івано-Франківської області за допомогою металошукача віднайшов металеву банку в якій знаходилась сипуча речовина зовні схожа на порох, яку в подальшому останній переніс до свого житлового будинку в АДРЕСА_2 , чим незаконно придбав, переніс та надалі зберігав вказану речовину без передбаченого законом дозволу. 18 лютого 2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12.02.2026, по місцю проживання ОСОБА_4 , що за адресою АДРЕСА_2 у житловому будинку вищевказаного господарства виявлено та вилучено сипучу речовину зовні схожу на порох, яка знаходилась у металевій банці. Вказану сипучу речовину схожу на порох ОСОБА_4 , не маючи передбаченого законом дозволу на носіння, зберігання та придбання вибухових речовин, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 (із змінами та доповненнями), придбав, переніс та зберігав по місцю свого проживання, що в АДРЕСА_2 до 18 лютого 2026 року. Згідно висновку судово - хімічної експертизи Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України від 24 лютого 2026 року надана на дослідження речовина є вибуховою речовиною метальної дії -нітроцелюлозним (бездимним) односновним порохом, який здатний до вибухового перетворення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом допиту свідка, протоколом обшуку, висновком експерта, повідомленням про підозру, протоколом допиту підозрюваного, а також іншими доказами, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст. 263 КК України ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення кримінального правопорушення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що свідчить про можливість підозрюваного, здійснити спроби уникнути покарання, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 31.07.2023 будучи засудженим вироком Городенківського районного суду за ст. 126-1, ч.2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі терміном на 4 роки, на підставі ст.75 КПК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, під час іспитового строку вчинив злочини передбачені ч.1 ст.382 та ч.1 ст.263 КК України, а також будучи раніше судимим вчинив новий злочин передбачений ч.1 ст. 263 КК України.
Шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного неможливо запобігти ризикам, передбаченими п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам, необхідно врахувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи, вищевикладене слідчий просить застосувати щодо підозрюваного - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби на строк 60 (шістдесят) діб. 2. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із постійного місця проживання, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися в період доби з 23:00 год. до 06:00 год. з постійного місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з наведених в ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердив, що клопотання отримав завчасно, ознайомився з його змістом а також доданими до клопотання документами. Не заперечив щодо обрання запобіжного заходу, саме у виді нічного домашнього арешту. Визнає ризики зазначені у клопотанні прокурором. При розгляді клопотання буде захищати себе самостійно.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Витяг з ЄРДР по кримінальному провадженні № 12026091150000010 від 03.02.2026свідчить про внесення до ЄРДР відомостей про те, що 03.02.2026 до ч/ч ВП №2 (м. Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області поступив рапорт ст. о/у СКП ВП 2 (м. Городенка) ОСОБА_6 про те, що ним отримано оперативну інформацію, що громадянин ОСОБА_7 по місцю свого проживання зберігає вогнепальну зброю та боєприпаси; попередня правова кваліфікація - ч.1 ст.263 КК України.
Згідно з згаданим Витягом органом досудового розслідування є Відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області; слідчі/дізнавачі, які здійснюють досудове розслідування: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 .
25 лютого 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у носінні, зберіганні та придбанні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Із змісту протоколу допиту підозрюваного від 25.02.2026, вбачається, що ОСОБА_4 в ході допиту, в якості підозрюваного свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, в межах даного кримінального провадження, визнав повністю та щиро розкаюється.
Надаючи оцінку щодо доведеності стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України слід зазначити про наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
Крім цього, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обгрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий та прокурор підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
З огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
За змістом ст. 177 КПК України визначено, що є метою застосування запобіжного заходу.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Чортовець, Городенківського району, Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , громадянин України, з середньою освітою, розлучений, на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей, на даний час не працює, депутатом не обирався, раніше судимий, 31.07.2023 вироком Городенківського районного суду за ст. 126-1, ч.2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі терміном на 4 роки, на підставі ст.75 КПК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, 20.06.2025 відносно якого скеровано обвинувальний акт до Городенківського районного суду за ч.1 ст. 382 КК України та 08.08.2025 відносно якого скеровано обвинувальний акт до Городенківського районного суду за ч.1 ст.263 КК України, які на даний час перебувають на розгляді.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Враховуючи вищенаведене, суворість покарання, за вчинення вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено в судовому засіданні, що існують ризики наведені слідчим у клопотанні, зокрема те, що існують ризики, передбачені у п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення кримінального правопорушення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що свідчить про можливість підозрюваного, здійснити спроби уникнути покарання, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 31.07.2023 будучи засудженим вироком Городенківського районного суду за ст. 126-1, ч.2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі терміном на 4 роки, на підставі ст.75 КПК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, під час іспитового строку вчинив злочини передбачені ч.1 ст.382 та ч.1 ст.263 КК України, а також будучи раніше судимим вчинив новий злочин передбачений ч.1 ст. 263 КК України.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання у нічний період доби, оскільки достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст. 177 КПК України.
Крім того, підозрюваним не надано доказів, що його перебування під домашнім арештом істотно перешкодить його умовам проживання та способу життя зважаючи на обмеження, які передбачені для підозрюваного під час застосування домашнього арешту, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання зазначеним ризикам.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 181, 193-196, 203, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло, постійного місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, суду в період доби, з 23:00 год до 06:00 год.
2. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом до 16.04.2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню органом Національної поліції після її оголошення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування більш суворішого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передається для виконання до ВП №2 (м.Городенка) Коломийського РВП Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області відповідно до ст.181 КПК України за місцем фактичного проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 26 лютого 2026 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1