Справа № 277/1596/25
іменем України
"25" лютого 2026 р. с-ще Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитину, яка продовжує навчання
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягувати з відповідача аліментну плату в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Вимоги мотивує тим, що від шлюбу з відповідачем у них є спільні діти - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до судового наказу із відповідача на її користь стягувались аліменти на утримання неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
На даний час син ОСОБА_3 є повнолітнім, однак навчається на денній формі навчання у Волинській духовній семінарії, термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2028 року. Стипендію або інше матеріальне забезпечення він не отримує. На роботу влаштуватись він також не має можливості.
Вона самостійно несе всі витрати для придбання одягу, канцтоварів, продуктів харчування, оплачує проїзд до місця навчання та з місця навчання, вартість якого в одному напрямку становить 500 грн., також нею було придбано мобільний телефон. Вона не взмозі одна утримувати повнолітню дитину, оскільки має на утриманні ще одну неповнолітню дитину.
Відповідач не є інвалідом, знаходиться у працездатному віці, інших дітей на утриманні не має, є військовослужбовцем, а тому на її думку має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина.
19.01.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позову, а також вказав, що не заперечує проти стягнення з нього на утримання сина аліментної плати на його користь в твердій грошовій сумі в розмірі 2000.00 грн. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що він не має можливості сплачувати аліментну плату на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , оскільки сплачує аліменти на утримання дочки, а також має на утриманні малолітнього сина, який хворіє з народження та потребує постійного лікування та витрати значних коштів.
Правом подати відповідь на відзив позивач не скористалась.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без його участі.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 навчається на денній формі навчання у Волинській духовній семінарії з 01.09.2024 року по 30.06.2028 року. Під час навчання студенти не отримують стипендії та ніякого іншого матеріального чи фінансового забезпечення, що підтверджується довідкою Волинської духовної семінарії №87 від 10.11.2025 року. (а.с. 11).
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Правовідносини батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Отже обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Так, пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У відповідності з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже на підставі наданих доказів, при розгляді справи судом встановлено, що у зв'язку з продовженням навчання повнолітня дочка відповідача потребує матеріальної допомоги від батька.
Разом з тим з матеріалів справи та доданих до відзиву на позовну заяву документів вбачається, що відповідач сплачує аліменти на утримання спільної з позивачем дочки, а також має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який згідно медичних виписок хворіє.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідач не має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, яка продовжує навчання в тому розмірі, якому просить позивач та виходячи із засад розумності, справедливості та добросовісності, вважає можливим стягувати з відповідача аліменти на утримання сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частки всіх видів його заробітку (доходу) на період його навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку, тим самим частково задовольняє позовні вимоги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України.
Згідно з п.п.3, 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1211 грн. 20 коп. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст.182, 191, 199, 200 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 аліментну плату на його утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно до закінчення ним навчання в Волинській духовній семінарії, тобто до 30 червня 2028 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, починаючи стягнення з 05.12.2025 року.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з відповідача в прибуток держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Заполовський