26 лютого 2026 року
м. Рівне
Справа № 555/779/25
Провадження № 22-ц/4815/128/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.
суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянула в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Євдокимова Д.А. на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2025 року, ухваленого в складі судді Мельничук Н.В., у справі № 555/779/25
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що судовим наказом Березнівського районного суду Рівненської області від 06 липня 2023 року по справі № 555/1381/23 було стягнуто з Позивача на користь Відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від усіх доходів Позивача щомісячно до моменту досягнення дитиною повноліття.
Вказує, що на даний час в нього змінився матеріальний стан, через те що він 06 липня 2024 року одружився із гр. ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 в зазначеному шлюбі у нього народилася дитина. Дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною є непрацездатною та перебуває на повному його утриманні. Зазначає, що окрім цього, наявні і інші суттєві обставини, що мають істотне значення для справи в контексті зменшення розміру аліментів, які сплачуються Позивачем. Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2024 року по справі № 555/2525/23 про поділ спільного майна подружжя, яким стягнуто з відповідача на користь позивача по справі 148 211 гривень. Зазначене рішення Відповідачем добровільно не виконано. Крім того, під час перебування у шлюбі вони спільно взяли кредит на суму 111 000 грн, який Позивач сплачує самостійно та виконує відповідні кредитні зобов'язання як за себе, так і за Відповідача, при цьому станом на 14 березня 2025 року залишок до виплати за договором складає 40083,41 грн.
Просить суд зменшити розмір аліментів, а саме постановити рішення про стягнення з нього 1/6 частки від всіх видів доходу але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно у зв'язку із зміною матеріального стану.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено факту істотного погіршення його матеріального становища, як платника аліментів після винесення судового рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у апелянта народилася дитина в іншому шлюбі, на його утриманні знаходиться дружина, відтак змінився його сімейний стан, внаслідок чого погіршилося його матеріальне становище, що не враховано судом.
Зазначає, що його майновий стан значно погіршився і через та, що відповідач не виконує судове рішення щодо сплати на його користь 130 000 грн, а також він сплачує кредитні зобов'язання, які мали місце у період шлюбу із відповідачем.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції цим вимогам відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який між ними було розірвано.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з відповідачем.
Вказані обставини сторонами не заперечувались.
Судовим наказом Березнівського районного суду Рівненської області від 06 липня 2023 року по справі № 555/1381/23 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від усіх доходів ОСОБА_1 щомісячно до моменту досягнення дитиною повноліття.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 06 липня 2024 року, актовий запис № 106.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №126, батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно статті 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Заявляючи вимоги про зменшення розміру аліментів позивач посилається погіршення майнового стану, оскільки у нього народилася друга дитина і дружина не працює.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23, «зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів».
Крім того, Верховний Суд наголошував на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зібрані докази достовірно та об'єктивно вказують на те, що після видачі судового наказу від 06 липня 2023 року про стягнення аліментів на сина ОСОБА_7 матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1 не змінився. За період з липня 2023 року по квітень 2025 позивач набув у власність автомобіль вартість якого становить 400 000 (чотириста тисяч) грн, має стабільну заробітну плату розмір якої за 2024 рік склав 395 135 грн. та 1000 грн. національний кешбек.
У березні 2025 року у позивача народився донька ОСОБА_8 .
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що підстави для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів на дитину відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що на даний час змінився сімейний та матеріальний стан позивача, який фактично створив нову сім'ю, на його утриманні перебуває дружина та дитина від теперішнього шлюбу, а тому наявні підстави для зменшення розміру аліментів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки створення нової сім'ї не може бути достатньою та безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
Не заслуговують на увагу, доводи апеляційної скарги проте, що сплата ним коштів на погашення кредиту є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки сам по собі факт сплати кредитних коштів не свідчить про погіршення матеріального стану платника аліментів. Крім того убачається, що такі грошові зобов'язання існували до ухвалення судового наказу.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги не надав, а також те, що розмір аліментів, які стягуються за рішенням суду, є завищеним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції, суд вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Євдокимова Д.А. залишити без задоволення.
Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає,крім випадків крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 26 лютого 2026 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.