Справа № 547/149/24 Номер провадження 22-ц/814/192/26Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
19 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,
за участю секретаря: Сальної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: малолітня ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Нехворощанської сільської ради, Орган опіки і піклування - виконавчий комітет Семенівської селищної ради, Орган опіки і піклування - виконавчий комітет Нехворощанської сільської ради, про позбавлення батьківських прав і призначення опікуна стосовно дитини
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2025 року,
У лютому 2024 року позивач ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити позивача опікуном над малолітньою ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову вказано, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачка у зареєстрованому шлюбі не перебувала, тому батьком ОСОБА_3 вказаний ОСОБА_5 , актовий запис про батька здійснений зі слів матері (без заяви батька).
Із вересня 2015 року ОСОБА_6 перебуває на повному утриманні позивача та проживає разом із ним та його дружиною ОСОБА_7 та його матір'ю ОСОБА_8 в житловому будинку що належить його матері ОСОБА_8 .
Відповідачка ОСОБА_2 у жовтні 2015 року власноруч написала розписку в якій зазначила, що в зв'язку зі складними побутовими умовами доручає дочку ОСОБА_9 на 6 місяців своєму батькові - позивачеві ОСОБА_1 . З того часу відповідачка перестала цікавитися життям та здоров'ям своєї дочки. Не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загально визначених норм моралі, не надає доступ до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства".
Вказував, що з того часу ОСОБА_6 не отримує від матері жодного подарунку на день народження чи будь-якого іншого свята.
Вважає, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дочки, не цікавиться її життям, не відвідує її вдома та у навчальному закладі. Онука повністю перебуває на отриманні позивача. Відповідачка не надавала і не надає по даний час ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини. Тому вважає що наявні всі підстави для позбавлення її батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_10 . Позивач також бажає взяти опіку над онукою.
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2025 рокупозов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Призначено опікуном малолітньої ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її діда ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 01.02.2024 і до досягнення дитиною повноліття у спосіб перерахування аліментів на особистий рахунок дитини ОСОБА_4 у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язати ОСОБА_1 (опікуна) відкрити зазначений особистий рахунок дитини у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Допущено негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду мотивовано обгрунтованістю позовних вимог. Щодо стягнення аліментів зазначено, що суд зобов'язаний стягнути аліменти при відмові позивача (опікуна) від їх отримання, що є проявом правила про забезпечення найкращих інтересів дитини.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В обгрунтування апеляційної скарги вказувала, що при ухваленні рішення, суд залишив поза увагою та не врахував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Зазначала, що та обставина, що вихованням дочки і її розвитком займається дідусь, не є безумовним підтвердженням небажання матері дитини брати участь у її утриманні вихованні та не свідчить про свідоме, умисне нехтування матір'ю батьківськими обов'язками.
Вказувала, що доказів, які свідчили б про наявність виключних підстав для позбавлення її батьківських прав, як і доказів неможливості змінити поведінку матері на краще та наявності у її діях вини, позивач не надав.
Звертає увагу, що матеріалами справи не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов'язків з виховання дитини, яка залишилася проживати з дідусем.
Від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити в силі.
Відзив обгрунтовував тим, що ОСОБА_2 самостійно, добровільно самоусунулись від виконання батьківських обов'язків, стосовно малолітньої доньки ОСОБА_10 . Малолітня ОСОБА_6 не знає та не сприймає ОСОБА_2 , як особу, яка є чи може бути її матір'ю.
Вважає рішення місцевого суду є обґрунтованим та законним, а вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Також від Служби у справах дітей виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради надійшли додаткові пояснення у яких просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Зазначено, що Служба у справах дітей виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, не підтримує апеляційну скаргу, оскільки, ситуація в родині позивача, де проживає малолітня дитина ОСОБА_3 не змінилася, дівчинка продовжує проживати в сім'ї дідуся.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матір'ю є ОСОБА_2 , а батьком - ОСОБА_5 , актовий запис № 1084 від 09.10.2014 зроблений Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції (т. 1 а.с. 8).
Встановлено, що батько дитини вказаний у свідоцтві за заявою матері.
Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 9).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб 20.04.2007 позивач уклав шлюб із ОСОБА_12 , актовий запис № 3 від 20.04.2004, шлюб зареєстрований Соколово-Балкійською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області (т. 1 а.с. 11).
Відповідно до довідки про склад сім'ї та проживання виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради № 02-27/1-392 від 15.11.2023 до складу сім'ї які проживають по АДРЕСА_1 входять: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - голова домогосподарства; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - невістка; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - онук (т. 1 а.с. 12).
ОСОБА_1 згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судомості" станом на 12.01.2024 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (т. 1 а.с. 13).
Розпискою від 17.10.2015 ОСОБА_2 , доручила свою дочку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 6 місяців в зв'язку з важким матеріальними та побутовими умовами своєму батькові ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 14).
Згідно з довідками Соколовобалківського закладу дошкільної освіти "Берізка" № 4 та № 5 від 16.11.2023 виданої на ім'я ОСОБА_1 , його онучка ОСОБА_3 , 2014 року народження, дійсно відвідувала Соколовобалківський заклад дошкільної освіти "Берізка" з 01.06.2016 по 30.08.2020 включно. Дід ОСОБА_15 .Підріз приймав активну участь у вихованні онучки, приводив та забирав дитину з садочка, цікавився її успіхами, постійно спілкувався з адміністрацією, вихователями. Дитина була завжди охайна, доглянута, активна, забезпечена необхідними речами та приладдям для навчального процесу, систематично відвідувала дитячий садок. Мати ОСОБА_10 жодного разу до садочка дитину не приводила і не забирала, в житті дитини в дошкільному закладі участі не приймала (т. 1 а.с. 21, 22).
Відповідно до довідки Соколовобалківського навчального закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області від 16.11.2023 № 35, яку видано на ім'я ОСОБА_1 , про те, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.08.2020 зараховано до 1 класу Соколовобалківського навчального закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів. За час перебування дитини у школі, а саме з 01.09.2020 по даний час станом її навчання та виховання опікувалися ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Батько ОСОБА_5 та мати ОСОБА_2 , зв'язку зі школою не мали (т. 1 а.с. 15).
Згідно з довідкою Соколовобалківського навчального закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області від 16.11.2023 № 34 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у 4 класі Соколовобалківського навчального закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області (т. 1 а.с. 16).
Відповідно до акту обстеження умов проживання № 12-14/56 від 06.12.2023 обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок складається з 4 кімнат, а саме 2 спальні, вітальня і прихожа. Є ванна кімната з душем і унітазом. Будинок знаходиться у відмінному стані, дотримуються санітарно-гігієнічні умови, наявні меблі для комфортного проживання сім'ї. В дитини наявні іграшки, книги, сезонний одяг, власний андроїд, власна кімната з окремим ліжком, шафою для одягу. Для виконання домашніх завдань наявний письмовий стіл з канцелярськими приладами. Стосунки у сім'ї доброзичливі, дружелюбні, дорослі члени сім'ї відповідально ставляться до дитини, спільні виїзди на природу, святкування днів народжень, новорічних свят. Родина готова нести відповідальність за виховання дитини, з правилами опіки та піклування ознайомлені (т. 1 а.с. 17).
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав органу опіки та піклування Нехворощанської сільської ради від 15.12.2023 № 111, він вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з жовтня 2015 року вона залишила дочку на свого батька ОСОБА_1 та з 2015 року не займається її вихованням та матеріальним забезпеченням. Мати жодного разу не дарувала їй подарунків на день народження чи інші свята. Коли дитина хворіла, мати її не провідувала, не цікавилась станом її здоров'я та не надавала жодної матеріальної допомоги на лікування, не піклується про її фізичний та духовний розвиток дитини, не бачиться з нею, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до її внутрішнього світу. Дідусь, ОСОБА_1 приймав активну участь у вихованні онучки, приводив її та забирав з садочка, цікавиться її успіхами, постійно спілкувався з адміністрацією, вихователями. Дитина завжди була охайна, активна, забезпечена необхідними речами та приладдям для навчального процесу, систематично відвідувала дитячий садок. Мати ОСОБА_10 жодного разу до садочка дитину не приводила і не забирала, в житті дитини в дошкільному закладі участі не приймала. За час перебування дитини у школі, а саме з 01.09.2020 по даний час станом на її навчання та виховання опікувалися дідусь ОСОБА_1 , дружина дідуся ОСОБА_7 та прабаба ОСОБА_8 . Батько та мати ОСОБА_10 зв'язку зі школою не мали. ОСОБА_6 має високий рівень навчальних досягнень, що вважається заслугою як самої дівчинки та і її рідних, які контролюють виконання домашніх завдань, допомагають дитині з організацією роботи під час дистанційного навчання, приділяють час всебічному розвитку. Зі слів дівчинки в родині дружня та доброзичлива атмосфера вона любить та поважає дідуся, бабусю та прабабусю (т. 1 а.с. 18-20).
Відповідно до характеристики Державного агентства водних ресурсів України регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 29.12.2023 № 2152/05-19 на ОСОБА_1 , останній з 2011 року працює на посаді машиніста насосних установок (НС-2) 2 розряду Машівської зрошувальної системи Новосанжарської дільниці, за час роботи зарекомендував себе як дисциплінований, трудолюбивий і відповідальний працівник. Досконало володіє своєю професією. Підготував та навчив професії машиніста насосних установок декількох новоприйнятих працівників Офісу. До виконання своїх посадових обов'язків ставиться сумлінно. З об'ємом робіт справляється. За характером спокійний та врівноважений. В Трудовому колективі зарекомендував себе з позитивної сторони - здібний організатор, активно приймає участь у громадських роботах, дружелюбний. Порушень трудової дисципліни за період роботи в Новосанжарському МУВГ і РОВР у Полтавській області - не було (т. 1 а.с. 26).
Згідно з характеристою Соколовобалківського навчального закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Нехворощанської сільської ради Полтавської області ОСОБА_3 , навчається у цьому освітньому закладі з першого класу. Має високий рівень навчальних досягнень, зарекомендувала себе, як старанна, дисциплінована, працелюбна учениця. Дівчинка має значний словниковий запас, спілкується українською мовою з дотриманням норм та правил етикету. Уміє логічно мислити, аналізувати, робити висновки. Має різносторонні читацькі інтереси. Любить відвідувати публічні заходи, є активною учасницею класних та загальношкільних заходів. Навчальні заняття відвідує регулярно, запізнень на уроки не допускає. До навчання відноситься дисципліновано, уважно працює на уроках, систематично виконує домашні завдання, дбає про надолуження пропущеного матеріалу. Має сильну мотивацію до навчання, до невдач ставиться емоційно, прагне відразу їх виправити. В навчанні старанна та організована. Пам'ять розвинена, увага стійка. Має схильність до предметів природничого та гуманітарного циклів. Знає і виконує правила для учнів. Поводиться культурно, ввічливо. У спілкуванні з товаришами відкрита, вміє дружити. До дорослих ставиться з повагою. До дошкільного та власного майна відноситься охайно. До обов'язків ставиться відповідально. Цілеспрямована, активна, ініціативна, наполеглива. Є учасницею гуртка "Бісероплетіння" та старостою гуртка "Петриківський розпис". ОСОБА_6 проживає з дідусем, бабусею і прабабусею, які приділяють багато уваги вихованню дитини. Рідні цікавляться шкільним життям ОСОБА_10 , беруть активну участь у житті школи і класу, дівчинка відноситься до них з повагою і любов'ю (т. 1 а.с. 27).
Відповідно до характеристики Соколовобалківського закладу дошкільної освіти "Берізка" на ОСОБА_7 , від 28.12.2023 № 01-47/21 остання працює на посаді вихователя 25 років. Протягом своєї трудової діяльності в закладі зарекомендувала себе як висококваліфікований, творчий та відповідальний педагог. Має високий рівень фахової підготовки та педагогічної майстерності, володіє сучасними методами проведення занять, сприяє розвитку творчих здібностей та пізнавальних інтересів в дітей дошкільного віку - вихователь вищої кваліфікаційної категорії, має педагогічне звання "вихователь-методист". О.Ю.Підріз добросовісний, дисциплінований працівник,має добре розвинені комунікативні та організаторські здібності, цілеспрямований достатній рівень професіоналізму, відповідальний, старанний працівник, сумлінно виконує свою роботу, постійно вдосконалює свої навички та вміння, займається самоосвітою. Має високий рівень загальної культури, користується повагою колег, вихованців, батьків. За успіхи у роботі неодноразово нагороджувалася грошовими преміями, почесними грамотами та подяками (т. 1 а.с. 28).
Позивач ОСОБА_1 згідно довідок КП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області" здоровий на диспансерному спостереженні не знаходиться (т. 1 а.с. 29).
Згідно з висновком органу опіки та піклування Нехворощанської сільської ради від 06.03.2024, вважають за доцільне позбавити громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки з жовтня 2015 року і по теперішній час вихованням та матеріальним забезпеченням малолітньої ОСОБА_10 займається позивач ОСОБА_1 . Згідно власноруч написаної розписки відповідачка ОСОБА_2 залишила свою доньку на позивача. Коли дитина хворіла, мати її не провідувала, не цікавилась станом її здоров'я та не надавала жодної матеріальної допомоги на лікування. Мати не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечувала необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з нею, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до її внутрішнього світу. Відповідно до письмових свідчень сусідів, до дитини по цей час не приїжджала та у вихованні участь не приймала. Натомість дідусь ОСОБА_1 , приймав активну участь у вихованні онучки приводив та забирав дитину з садочка, цікавиться її успіхами, постійно спілкувався з адміністрацією та вихователями. Дитина завжди охайна, активна, забезпечена необхідними речами та приладдям для навчального процесу, систематично відвідувала садок. Мати ОСОБА_10 жодного разу не приводила і не забирала її. На даний час ОСОБА_6 навчається у 4 класі має високий рівень навчальних досягнень, що вважається заслугою як дівчинки так і її рідних, які контролюють виконання домашніх завдань, допомога дитині з організацією роботи під час дистанційного навчання, приділяють увагу всебічному розвитку дитини. Мати батько дитини зв'язку із школою не мали. ОСОБА_6 проживає з дідусем ОСОБА_1 , бабусею ОСОБА_7 та прабабусею ОСОБА_8 , які активно беруть участь у вихованні дівчинки, цікавляться її успіхами, регулярно спілкуються з вчителями, приймають активну участь у житті дитини та школи, входять до числа членів ради школи від 4-го класу. ОСОБА_1 регулярно забирає ОСОБА_9 зі школи власним автомобілем, цікавиться її щоденними справами. Дитина забезпечена усім необхідним для комфортного проживання та проведення дозвілля. Зі слів дівчинки в родині панує дружня та доброзичлива атмосфера, ОСОБА_6 любить та поважає дідуся, бабусю та прабабусю. 06.12.2023 обстежено умови проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , в ході обстеження встановлено, що будинок знаходиться у відмінному стані, дотриманні санітарно-гігієнічні умови, наявні меблі для комфортного проживання сім'ї, в дитини наявні власна кімната з необхідними меблями та речами, іграшки, книги, сезонний одяг (т. 1 а.с. 62-66).
Відповідно до акту обстеження умов проживання за зареєстрованою адресою місця проживання відповідачки ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_11 , умови проживання задовільні. В результаті бесіди з власницею квартири, матір'ю ОСОБА_2 , яка повідомила що її донька за цією адресою не проживає та не зареєстрована з 22.11.2023 (т. 1 а.с. 74).
Згідно з довідкою Центру надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради від 04.03.2024 № 01-15/172 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знята з 22.11.2023 адреси: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 75).
Відповідно до листа служби у справах дітей виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради від 02.04.2024 № 12-16/12/13 служба у справах дітей вважає за доцільне у призначенні опікуном ОСОБА_1 відносно його малолітньої онуки. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки мати ОСОБА_2 з року дитини не приймає участі у вихованні та утриманні доньки. Малолітня ОСОБА_3 з жовтня 2015 року і цей час проживає в домогосподарстві дідуся за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 107).
Характеристикою ФОП ОСОБА_16 від 29.03.2024, РНОКПП НОМЕР_1 , стверджується, що відповідачка ОСОБА_2 із липня 2021 року працює у нього на посаді продавця продовольчих товарів. Є відповідальним, дисциплінованим та ініціативним працівником, істотно покращила показники реалізації товарів та організації продажів, заохочувалася грошовими преміями та подяками (т. 1 а.с. 127).
Упродовж лютого 2023 року - листопада 2023 років ОСОБА_2 отримувала заробітну плату у ФОП ОСОБА_16 по 6700,00 грн щомісяця (т. 1 а.с. 129).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своєї дочки ОСОБА_10 ; не бере участі у її вихованні, утримання, забезпеченні освітою, духовному і моральному розвитку, не забезпечує будь-який її догляд і виховання; відповідачка не надала будь-яких доказів перешкоджання позивачем у спілкуванні та опікуванні дочкою. Місцевий суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення батьківських прав щодо її дочки ОСОБА_10 .
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 , як на підставу позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 посилався на те, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов'язків з виховання та утримання дитини, оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, не дбає про неї та не спілкується з нею.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.
При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (див. постанови Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21, 06 березня 2024 року у справі № 150/137/23, від20 березня 2024 року у справі № 405/5236/20).
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 12 вересня 2023 року у справі № 213/2822/21.
Судова практика у цій категорії справ є сталою і підстави для відступлення від вказаних висновків відсутні, відмінність стосується лише фактичних обставин конкретної справи й доказування.
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.
У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та, залежно від обставин відповідної справи, вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Розірвання сімейних зав'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте позивачем не надано належних, достатніх і допустимих доказів свідомого невиконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків без поважних на це причин, не встановлено винної поведінки ОСОБА_2 щодо ухилення від виховання доньки і свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
Оскільки, відповідачка ОСОБА_2 бажає спілкуватись з дитиною, брати участь у її вихованні, активно заперечує проти позбавлення її батьківських прав та враховуючи поведінку сторін по справі, між якими існує особистий конфлікт, з огляду на необхідність забезпечення якнайкращих інтересів малолітньої дитини, зокрема в частині її права на спілкування з матір'ю та збереження зав'язків із сім'єю.
Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до відповідачки такого крайнього (виняткового) заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, адже фактів злісного нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками щодо доньки, з урахуванням фактичних обставин справи, судом не встановлено, а позивачем не доведено.
Апеляційний суд вважає помилковою позицію суду першої інстанції про взяття до уваги висновку Служби у справах дітей Нехворощанської сільської ради від 06.03.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав.
Статтею 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
На переконання колегії суддів, орган опіки і піклування при наданні висновку, не врахував насамперед інтереси дитини.
Колегія суддів приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б вказували на наявність підстав для застосування стосовно ОСОБА_2 такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.
Із рішення суду першої інстанції не є зрозумілим, яким чином позбавлення батьківських прав матері сприятиме захисту інтересів дитини, а також у чому саме проявляється умисне злісне ухилення матері від виконання батьківських обов'язків з урахуванням постійного проживання в іншому місті.
У матеріалах справи відсутні докази застосування до ОСОБА_2 заходів впливу у зв'язку із неналежним виконанням батьківських обов'язків з боку органів Національної поліції, органів опіки та піклування, суду, у тому числі притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків, а також належні та допустимі докази вчинення нею домашнього насильства щодо дитини і притягнення до відповідальності за вчинення таких дій.
Колегія суддів наголошує, що метою позбавлення батьків їх батьківських прав є захист дитини та обмеження присутності у її житті того, із батьків, хто здатен заподіяти реальну непоправну шкоду її життю, здоров'ю та психологічному благополуччю, а не винесення формального судового рішення.
Судом апеляційної інстанції не встановлено негативного впливу матері на дитину, дитина проживає з батьком, спору щодо визначення місця проживання дитини між батьками немає.
З урахуванням встановлених обставин у цій справі, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, дійшов передчасного висновку про задоволення позову з підстав нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками щодо доньки, з якими закон пов'язує можливість позбавлення особи батьківських прав, адже позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків на краще неможливо, і лише за наявності вини в їх діях.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підлягає задоволенню.
Таким чином не підлягає до задоволення вимога про призначення опікуном малолітньої ОСОБА_4 , її діда ОСОБА_1 .
Також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_4 , оскільки позивачем не була заявлена, яка була вирішена за ініціативою суду.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги, сплаті підлягав судовий збір у розмірі 5450,40 грн.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816,80.
За дві позовні вимоги, позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, судовий збір у розмірі 3633,60 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 383, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2025 року - скасувати. Ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: малолітня ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Нехворощанської сільської ради, Орган опіки і піклування - виконавчий комітет Семенівської селищної ради, Орган опіки і піклування - виконавчий комітет Нехворощанської сільської ради, про позбавлення батьківських прав і призначення опікуна стосовно дитини - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.
Компенсувати ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 лютого 2026 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль