24 лютого 2026 року
справа № 753/18700/16
провадження № 22-ц/824/7285/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Київ від 15 грудня 2025 року постановлене під головуванням судді Лужецької О.Р. усправі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-
Рішенням Дарницького районного суду м. Київ від 15 грудня 2025 рокупозовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 19 січня 2026 року подав апеляційну скаргу.
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно частин 1, 2 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Ця справа не є трудовим спором та за характером спірних правовідносин не відноситься до категорії малозначних справ.
Відповідно до підпункту 18 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідних положень" Конституції України.
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідних положень" Конституції України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII від 02 червня 2016 року, представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами з 1 січня 2018 року. Законом можуть щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Враховуючи те, що провадження у цій справі було розпочате після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII від 02 червня 2016 року, тому представництво сторін у апеляційному суді має здійснюватися адвокатами.
Разом з тим, змінами, внесеними до ЦПК України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).
З аналізу цієї норми закону убачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку, передбачених статтею 43 ЦПК України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що законодавцем визначено два варіанти процесуального представництва юридичної особи у судовій справі: (1) самостійна участь у справі або самопредставництво - участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення та (2) участь через представника - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними виключеннями.
Апеляційним судом установлено, що ця справа не є трудовим спором та не відноситься до категорії малозначних справ, відтак представництво ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції може здійснюватися адвокатом.
Апеляційна скарга подана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, до якого було долучено ордер № 2019078 на підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 .
Однак, матеріали справи не містять документів, які підтверджують право ОСОБА_2 на здійснення адвокатської діяльності.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, оскільки в ній не уточнено вимоги в прохальній частині, апелянт просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Київ від 15 грудня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на ? частину грошових коштів у сумі 2 850 Євро та грошову компенсацію вартості ? частки у праві спільної сумісної вартості на автомобіль ToyotaAvensis, рік випуску 2003 в сумі 183 526 гривень 50 копійок.
Керуючись ст. ст. 354, 185, 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Київ від 15 грудня 2025 року залишити без руху для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: