Провадження № 11-кп/803/1007/26 Справа № 211/13467/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025046720000273 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Першотравенськ Миколаївської області, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засуджено за ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 1 року 3 місяців обмеження волі та штрафу у розмірі 850 гривень. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком 1 рік. Покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_8 у невстановлений слідством день в невстановлений слідством час, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Площа Артема» в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, де знайшов чоловічу сумку. Відкривши її він виявив паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 07 травня 1999 року Центрально-Міським РВ Криворізьким МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та військовий квиток НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_10 . В цей момент у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, спрямований на підроблення знайдених документів, а саме на вклеювання фотокарток зі своїм зображенням, з метою подальшого використання вказаних документів у власних цілях. Після чого поклав зазначений паспорт та військовий квиток до своєї сумки та направився до адреси: АДРЕСА_3 . Знайдений паспорт громадянина України, видається установою, яка має право видавати такий документ, і який, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 року «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (далі - Положення), є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а відповідно, є підставою для користування певними правами, наданими громадянам України. А також відповідно, до положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, - є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Після цього ОСОБА_8 привласнивши документи, направився до ательє, яке знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, проспект Університетський 63, де зробив свої фотокартки.
Надалі, ОСОБА_8 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 в невстановленому досудовим розслідування час, реалізуючи свій протиправний умисел на підроблення документа, використовуючи наявний при ньому тюбик клею, власноручно вклеїв на першу сторінку знайденого паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 07 травня 1999 року Центрально-Міським РВ Криворізьким МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фотокартку зі своїм зображенням, яка були при ньому, при цьому первинна фотокартка була видалена, тим самим підробив офіційний документ - паспорт громадянина України, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою його подальшого використання.
04.11.2025 року приблизно о 11:00 годині до ОСОБА_8 який знаходився на лавці в сквері біля пам'ятнику «Катюша» поблизу вул. Соборності, що в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, підійшли поліцейські ВР Криворізького МВ УПО ГУНП в Дніпропетровській області, адже останній розпивав спиртні напої у невстановленому місці, за що передбачена адміністративна відповідальність, а також з метою перевірки документів за ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію». В цей момент, маючи при собі підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 07 травня 1999 року Центрально-Міським РВ Криворізьким МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_8 виник протиправний умисел на використання зазначеного підробленого документа з метою посвідчення особи та уникнення обов'язку нести відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
Надалі 04.11.2025 року приблизно о 11:10 год. ОСОБА_8 знаходячись на лаві в сквері біля пам'ятнику «Катюша» поблизу вул. Соборності, реалізуючи свій протиправний намір, направлений на використання підробленого паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 07 травня 1999 року Центрально-Міським РВ Криворізьким МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з фотокарткою зі своїм зображенням на першій сторінці, тим самим використав підроблений ним раніше документ.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 75 КК України при визначенні ОСОБА_8 покарання із урахуванням ст. 71 КК України. Зазначає, що під час застосування ст. 71 КК України та призначення остаточного покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі та штрафу рішення про звільнення від відбування частини покарання у виді позбавлення волі відповідно до ст. 75 КК України є неприпустимим, а звільнення від відбування покарання у виді штрафу зазначеною нормою не передбачено. Просив суд ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік 3 місяці. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 3 місяці. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутого покарання, призначеного за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.08.2025 року у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, остаточно до відбування призначити ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 3 місяці та штрафу у розмірі 850 гривень. Покарання за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.08.2025 року у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, думку учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить наступного.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
У випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин, застосовується призначення покарання за сукупністю вироків. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Згідно положень ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Отже, положення ч. 3 ст. 72 КК України не тільки не виключають можливості застосування положень статей 70, 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. У той же час ч. 3 ст. 72 КК України передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.
Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, звільнення від відбування призначеного судом покарання у виді штрафу з випробуванням за цією нормою закону не допускається.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно з вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.08.2025 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Призначаючи покарання суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_8 вчинив нові злочини до відбуття покарання за попереднім вироком, у зв'язку з чим при призначенні остаточного покарання з урахуванням приписів статей 71, 72 КК у виді позбавлення волі та штрафу рішення про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання у виді обмеження волі на підставі ст. 75 КК є неприпустимим.
Такий висновок узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 686/3226/20 та від 09 серпня 2022 року у справі № 359/4720/20.
При вирішенні питання про призначення покарання і його розміру обвинуваченому ОСОБА_8 колегія суддів бере до уваги конкретні обставини скоєних кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, характер та ступінь їх суспільної небезпеки, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, звертався за медичною допомогою до лікаря нарколога з 14.02.2022 по 03.01.2024 з приводу «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності», на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, не працює, іншою суспільно корисною працею не займається.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для скасування або зміни судового рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції на підставі ч.1 ст. 420 КК України підлягає скасуванню в частині призначеного ОСОБА_8 покарання з ухваленням в цій частині нового вироку судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_8 скасувати в частині призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_8 покарання:
-за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один) рік,
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутого покарання, призначеного за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 серпня 2025 року у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, остаточно до відбування призначити ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 серпня 2025 року у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, виконувати самостійно.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційних скарг до Верховного суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді