справа № 357/14912/25
головуючий у суді І інстанції Дорошенко С.І.
провадження № 33/824/776/2026
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
11 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Воропая Руслана Миколайовича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року визнано ОСОБА_1 винною за частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 05 вересня 2025 року о 12 годині 16 хвилин, ОСОБА_1 на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 84 км., керувала транспортним засобом марки «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, явно виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому медичному закладі, нащо водій відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Воропай Р.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки на момент керування транспортним засобом вона не перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Вказує, що апелянт добровільно пройшла огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу «Drager Alcotest». результат якого встановлений не був.
ОСОБА_1 не відмовлялась проходити огляд на місці зупинки, а навпаки наполягала на повторному проведенні огляду за допомогою газоаналізатора, у її діях не вбачається порушення частини 1 статті 130 КУпАП.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_2 пояснив, що у його присутності ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан сп'яніння, п'ять разів продувала газоаналізатор Драгер, але прилад не реагував, пищав, показував, що мало повітря. ОСОБА_1 у його присутності поводила себе адекватно, можливо була знервована, запаху алкоголю він від останньої не чув.
Зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження медичного огляду, що свідчить про невиконання процесуальних норм з боку поліції. Також матеріали справи не містять доказів того. що особа була поінформована про можливість оскарження результатів огляду або що її згода на огляд була встановлена належним чином.
Судом не наведено жодного конкретного доказу того, що ОСОБА_1 чітко говорить: «Я відмовляюсь від огляду», зазначено лише оціночне формулювання суду, що вона «фактично ухилялася».
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Воропай Р.М. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано:
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння;
розписка ОСОБА_2 про те, що він зобов'язується доставити автомобіль марки «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та не допускати водія до керування указаним автомобілем;
відеоматеріал з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що її автомобіль в орієнтування, що за кермом п'яний водій. Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи вживала вона спиртні напої, під час поверхневого огляду автомобілі виявили пляшку напою «King's Bridge». ОСОБА_1 повідомила, що спиртні напої не вживала. Працівники поліції перевірили у ОСОБА_1 тремтіння пальців рук, повідомили, що підозрюють її в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, назвали ознаки сп'яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі в м. Біла Церква, нащо остання повідомила, що спиртні напої не вживала, просила, щоб провели огляд в м. Обухів, що вона сама медичний працівник, погодилася пройти огляд на визначення стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Працівники поліції надали ОСОБА_1 для огляду мундштук, газоаналізатор, нащо остання повідомила, що вона знає як проходити огляд так як вона медичний працівник, що вона з'їхала з дороги, так як задумалася, просить працівників поліції, щоб вони завезли її в м. Одесу.
Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово проходила огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, однак робила це не вірно, то мало продувала, то не дихала, просилася, щоб працівники поліції відпустили її до туалету в кущі.
Працівники поліції попередили ОСОБА_1 , щоб не ухилялася від проходження огляду, остання продовжувала проходити огляд на стан сп'яніння, продувала прилад мало, почала висловлюватися нецензурною лайкою в бік працівників поліції, погрожувала чоловіком, закривала працівникам поліції бодікамери, знімала працівників поліції на мобільний телефон, потім пішла в кущі до туалету, коли повернулася знову проходила огляд на визначення стану сп'яніння, однак недостатньо продувала прилад, таким чином фактично ухилялася від проходження огляду, плювалася, кричала, щоб працівники поліції відпустили її по хорошому, а то буде по поганому. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, на що остання почала пропонували працівникам поліції гроші, за що була попереджена про кримінальну відповідальність. ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду в медичному закладі, просила працівників поліції, щоб завезли її в Одесу, давала працівникам поліції кошти, за що знову була попереджена про кримінальну відповідальність. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 що вона ухиляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, назвали останній ознаки алкогольного сп'яніння та повідомили, що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, щоб шукала тверезого водія. Працівники поліції почали складати матеріали, ОСОБА_1 захотіла пройти огляд на визначення стану сп'яніння, працівники поліції надали останній мундштук для перевірки, розповіли, як правильно проходити огляд, остання тричі проходила огляд, але не вірно продувала прилад. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння у медичному закладі, нащо остання відмовилася. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 її права передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, з яким останню намагалися ознайомити, але вона не слухала, погрожувала працівникам поліції.
Допитаний судом першої інстанції у якості свідка ОСОБА_2 , якому судом роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 348, 385 КК України та приведено до присяги, суду пояснив, що числа він не пам'ятає, їхав з м. Києва і на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 84 км., помітив працівників поліції, попереду яких стояв автомобіль «Ford Focus». Він вирішив дізнатися, що трапилося, зупинився попереду транспортного засобу «Ford Focus», підійшов до працівників поліції, запитав, що трапилося, працівники поліції повідомили, що водій транспортного засобу в нетверезому стані. На місці події він помітив перелякану дівчину, а саме ОСОБА_1 , яку раніше не бачив і не знав, він її заспокоїв. Працівники поліції складали відносно ОСОБА_1 матеріали, остання попросила його про допомогу, щоб він як тверезий водій довіз її додому в м. Обухів, нащо він погодився. Він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3 , щоб той приїхав за ним. Пояснив, що у його присутності ОСОБА_1 п'ять разів продувала газоаналізатор Драгер, але прилад не реагував, пищав, показував, що мало повітря. ОСОБА_1 у його присутності поводила себе адекватно, можливо була знервоване, запаху алкоголю він від останньої не чув. Працівники поліції повідомили йому, що їм було орієнтування, що водій керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Він не пам'ятає чи ОСОБА_1 в його присутності коли проходила огляд на стан сп'яніння переривала подих, візуально на його думку остання продувала прилад як потрібно. Працівники поліції в його присутності повідомляли ОСОБА_1 , що вона не правильно продуває прилад або не бажає проходити огляд як потрібно. У його присутності ОСОБА_1 була емоційно знервована, на працівників поліції не плювалася, чи висловлювалася нецензурною лайкою в бік працівників поліції не пам'ятає, пропонувала працівникам поліції 500 грн. У його присутності ОСОБА_1 хотіла ще раз пройти огляд на визначення стану сп'яніння, але працівники поліції повідомили, що вона не хоче нормально продувати прилад, що у неї не виходить. Працівники поліції повідомляли йому, що вони пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, нащо остання відмовилася, чи було це в його присутності він не пам'ятає. Після того, як працівники поліції склали матеріали, він віз ОСОБА_1 додому, їхали в одному автомобілі і він не чув від останньої запаху алкоголю. Не пам'ятає, можливо ОСОБА_1 і говорила працівникам поліції, «давайте вирішимо по хорошому або буде по поганому».
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що ОСОБА_1 не відмовлялась проходити огляд на місці зупинки, добровільно його пройшла за допомогою технічного засобу «Drager Alcotest», результат якого встановлений не був. Однак указані доводи повністю спростовуються відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово намагалася продути технічного засобу «Drager Alcotest», однак не видихала необхідну кількість повітря, що підтверджується звуковими сигналами технічного засобу.
Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції як ухилення та пасивна відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 посилається на те, що вона не перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп'яніння, перелік яких визначений у пункті 4 розділу І Інструкції.
Також апеляційний суд зауважує, що наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, про які зазначено у протоколі, не може бути спростована показами свідка.
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Воропая Руслана Миколайовича залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова