справа № 759/28493/25
головуючий у суді І інстанції Оздоба М.О.
провадження № 33/824/812/2026
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
11 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 185 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у матеріалах справи відсутні будь-які достовірні дані, які би свідчили про те, що ОСОБА_1 не виконував законних вимог чи розпоряджень працівника поліції, інформації про відеозапис з місця події з бодікамер поліції в матеріалах справи також немає, тому апелянт вважає недоведеною наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причину своєї неявки не повідомив.
Згідно з частиною 6 статті 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Зважаючи на належне повідомлення ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Указане правопорушення виражається у злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції указаної статті, для наявності у діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 26 червня 1992 року № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03 листопада 2025 року серії ВАД 635914 ОСОБА_1 03 листопада 2025 року о 09.30 год. на вул. Я.Качури, 2 у м. Києві, перебуваючи у громадському місці, на законну вимогу працівників поліції надати для перевірки документи, що посвідчують особу, категорично відмовився, висловлював явну неповагу та продовжував чинити злісну непокору.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 185 КУпАП.
На підтвердження указаних обставин до протоколу про адміністративне правопорушення додано:
копію довідки про персональні дані та документи, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
копію протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 ;
копію протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП;
рапорт.
Однак докази вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, зокрема відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, у матеріалах справи відсутні.
Долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи не підтверджують обставини, які зазначені у такому протоколі.
У Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
У той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
У цьому випадку, за наслідками розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 наявний обґрунтований сумнів у тому, що він вчинив злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
А тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 185 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Встановлені під час апеляційного розгляду обставини свідчать про відсутність в матеріалах справи доказів складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню, із закриттям провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова