С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2-о/760/32/26
В справі 755/4795/25
І. Вступна частина
25 лютого 2026 року в місті Києві
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Левіцької Н.О.
представника Заявника - адвоката Тимошик І.О.
розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: П'ята київська державна нотаріальна контора, Десята київська державна нотаріальна контора.
ІІ. Описова частина
20 березня 2025 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Тимошик Ірину Олексіївну, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту родинних відносин, у якій просив встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою від 27.03.2025 року справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, Заявник вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 27.02.2025, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема - 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 05.06.2007 Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією.
Зазначає, що 14.03.2025 за його заявою П'ятою київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 141/2025 після померлої ОСОБА_2 .
Зазначена квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та її брату - ОСОБА_3 . Сам ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заявник стверджує, що станом на день смерті ОСОБА_3 його сестра ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та у шестимісячний строк заяву про відмову від спадщини не подавала, а відтак - вважається такою, що прийняла спадщину після смерті брата.
Як зазначено у заяві ОСОБА_4 , постановою державного нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори від 18.08.2022 ОСОБА_2 бул овідмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 у зв'язку з неподанням відомостей, які підтверджують родинні відносини.
Зазначає, що ОСОБА_2 померла, не встигнувши оформити спадщину після свого брата, а єдиним спадкоємцем після неї є саме Заявник, який за відсутності підтвердження родинних зв'язків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не може реалізувати своє право на спадкування. У зв'язку із зазначеним Заявник був вимушений звернутися до суду.
Ухвалою від 01.05.2025 року у справі відкрите окреме провадження.
У судовому засіданні Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Тимошик І.О. підтримали заявлені вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві, та надані докази.
Представники заінтересованих осіб - П'ятої київської державної нотаріальної контори та Десятої київської державної нотаріальної контори - у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
ІІІ. Мотивувальна частина
Суд, розглянувши подані докази, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та які мають юридичне значення для вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, серед іншого, родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Родинними стосунками (у праві) є кровний зв'язок між людьми (або кровне споріднення), з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків.
Як роз'яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 7 вказаної Постанови, суди вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27.02.2025, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Заявник ОСОБА_1 є чоловіком померлої, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
14.03.2025 року за заявою Заявника П'ятою київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 141/2025 після померлої ОСОБА_2 .
Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 05.06.2007, виданим Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 04.11.2014 року.
Щодо досліджуваного факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом встановлено наступне.
Відповідно до Висновку Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві від 23.11.2021 року при проведенні перевірки виявлено актовий запис № 1149 від 25.11.1949 року про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження - Київ. Батьком записано ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_6 . Підставою внесення запису про батька зазначено актовий запис про шлюб № 398 від 17.09.1946, складений Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Згідно з цим же Висновком, відповідно до отриманих документів ОСОБА_7 має тих самих батьків: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 , підстава внесення відомостей про батька - той самий актовий запис про шлюб № 398 від 17.09.1946, складений Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві.
Також у Висновку зазначається, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 встановлено, що із зібраних та пред'явлених заявником документів є підстави вважати, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження - місто Київ, та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження - місто Київ, є однією й тією ж особою.
Таким чином, з наявних актових записів органів державної реєстрації актів цивільного стану вбачається, що батьками як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 є одні й ті самі особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджує їх кровне споріднення як рідних брата і сестри.
Також факт родинних відносин підтверджується Ордером на жиле приміщення №118423, виданим Виконавчим комітетом Дарницької районної ради депутатів трудящих, відповідно до якого ОСОБА_5 та його сім'ї у складі дружини - ОСОБА_6 , доньки - ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_3 , надано право на зайняття трьох кімнат у квартирі АДРЕСА_1 . Зазначений ордер підтверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю як діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Окрім того, Свідоцтво про право власності на житло від 05.06.2007, видане Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, підтверджує, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності громадянину ОСОБА_3 та члену його сім'ї ОСОБА_2 в рівних долях, що додатково свідчить про їх спільне проживання та родинний зв'язок.
Також факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується показаннями допитаних у судовому засіданні свідків.
Так, свідок ОСОБА_8 пояснила, що була знайома з ОСОБА_1 , оскільки працювали разом. З ОСОБА_2 була знайома приблизно з 90-х років, коли та працювала косметологом. В подальшому вони подружилися. ОСОБА_3 , її брата, вона теж знала, і хоч спілкувалася з ним менше, знала, що ОСОБА_2 і ОСОБА_9 проживали разом в одній квартирі, свідком чого вона була, коли приходила у гості.
Свідок ОСОБА_10 зазначив, що з ОСОБА_1 він знайомий з 90-х років, оскільки працювали в одній установі. ОСОБА_2 він знав як косметолога своєї дружини, з якою в подальшому вона подружилася. ОСОБА_9 був її братом, він теж його знав, зустрічалися, коли приходили в гості в квартиру, де проживала також його сестра.
Показання свідків є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими наявними у справі доказами, у зв'язку з чим суд визнає їх достовірними та такими, що підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Щодо необхідності встановлення зазначеного факту суд зазначає наступне.
Постановою державного нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори від 18.08.2022 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 саме у зв'язку з неподанням відомостей, які підтверджують їх родинні відносини.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Оскільки ОСОБА_2 на час смерті ОСОБА_3 постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.07.2022, та у шестимісячний строк не заявила про відмову від спадщини, вона вважається такою, що прийняла спадщину після смерті брата. Разом з тим, за життя вона не отримала свідоцтва про право на спадщину через відмову нотаріуса.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і право на спадкування прийнятої, але неоформленої нею спадщини після брата - ОСОБА_3 - перейшло до її спадкоємця, тобто чоловіка - Заявника ОСОБА_1 .
Таким чином, встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 має для Заявника юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації його спадкових прав.
У даному випадку спір про право відсутній, інших спадкоємців, які б заперечували проти задоволення заяви, не встановлено, у зв'язку з чим дана заява розглядається за правилами окремого провадження.
Досліджені судом докази у своїй сукупності - Висновок Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві від 23.11.2021, з якого вбачається, що батьками як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 є одні й ті самі особи ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ); Ордер на жиле приміщення № 118423, у якому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначені як донька та син наймача ОСОБА_5 ; Свідоцтво про право власності на житло від 05.06.2007, що підтверджує спільне проживання та співвласність; а також показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 - беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідними братом і сестрою.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст. 76, 81, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд вирішив:
1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: П'ята київська державна нотаріальна контора, адреса: 03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, 8, код ЄДРПОУ: 39023905.
Заінтересована особа: Десята київська державна нотаріальна контора, адреса: 02100, м. Київ, вул. Бажова, буд. 13/9, код ЄДРПОУ: 02883162.
Суддя: