Справа №760/4422/26 2-о/760/253/26
Іменем України
про відмову у відкритті провадження
"25" лютого 2026 року Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сердюк Наталія Володимирівна, вирішуючи питання відкриття провадження у цивільній справі за заявою окремого провадження представника ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи - приватний нотаріус Камінь-Каширського, про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем,-
Представник заявника звернувся до суду із заявою, в якій просить у порядку статті 315 ЦПК України встановити факт, що має юридичне значення, зокрема, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є родичами та перебувають у п'ятому ступені споріднення. У заяві зазначено, що від спвівласниці квартири, яка за життя належала на праві власності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявник дізнався про смерть спадкодавця та наявність спадщини, яку не може на даний час оформити, оскільки не може підтвердити факт родинних відносин.
Дослідивши заяву, суддя зазначає, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки станом на час подання відповідної заяви існує спір про право.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, поняття "спір про право" пов'язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Як вбачається із заяви ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в сел.Любешів Камінь-Каширського району Волинської області, тобто понад 8 років тому.
Згідно свідоцтва про право власності від 07.05.2018 року ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належала квартира за адресою : АДРЕСА_1 .
За правилами ч.1 ст.1220 Цивільного кодексу України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1 ст. 1227 ЦК України - у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Зазначене свідчить про те, що вимоги заявника не можуть розглядатися в порядку окремого провадження, оскільки з часу відкриття спадщини (10.07.2017) і до дня зверення із заявою про встановлення факту родинних відносин минуло понад 8 років, а тому вказане питання має розглядатися в порядку позовного провадження, оскільки стосується прав чи законних інтересів інших осіб - співвласниці квартири та органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна. З огляду на те, що встановлення факту, що має юридичне значення, пов'язане з реалізацією справа на спадкове майно, спір має вирішуватись за правилами виключної підсудності - за місцезнаходженням спадкового майна.
Відповідно до частини 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
На підставі частини 2-4 статті 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Питання повернення сплаченого судового збору суддя не вирішує, оскільки таке повернення можливе виключно на підставі клопотання особи, яка звернулася до суду відповідно до вимог частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» після набуття ухвалою законної сили, оскільки вона підлягає апеляційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись частинами 2-4 статті 186, статтями 260, 261, частиною 4 статті 315, пунктом 7 частини 1 статті 353 ЦПК України, суддя-
У відкритті провадження у цивільній справі окремого провадження за заявою окремого провадження представника ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи - приватний нотаріус Камінь-Каширського, про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем, відмовити через наявність спору про право.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги заявником по справі, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.
Суддя Наталія СЕРДЮК