Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2375/26
23 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100070000280 від 02.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України,
прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100070000280 від 02.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.
Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025100070000280 від 02.02.2025 ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, використовуючи акаунт «UkrPostа420» у багатоплатформовому клауд-месенджері «Telegram», здійснюють незаконне зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, на території Подільського району та інших районів міста Києва, перелік котрих визначено постановою № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів».
Для досягнення злочинного результату, з метою запобігання викриття учасників групи, передача наркотичних засобів та психотропних речовин між учасниками групи та безпосередній збут споживачам, здійснюється засобами поштового зв'язку ТОВ «Нова пошта», за допомогою доставки службами таксі, шляхом закладок «мастер кладів» у публічно доступних місцях, та у виключних випадках шляхом передачі з рук в руки.
У ході проведення досудового розслідування, встановлено що ОСОБА_4 , причетний до незаконної діяльності пов'язаної з незаконним зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту та незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин. Окрім того, ОСОБА_4 залучив до незаконної діяльності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
25.06.2025, проведено негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ході якої ОСОБА_6 , відносно якої згідно вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які приймають участь у кримінальному судочинстві», застосовано заходи безпеки, придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС, масою 0,76 г та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 43,27 г.
Окрім того, у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, яка мала місце 25.06.2025, грошові кошти в розмірі 13000 грн, за оплату особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 4-ММС, та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, отримав ОСОБА_5 на власну банківську картку.
Так, у ході досудового розслідування, 17.02.2026 в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено мобільний телефон «Iphone 17 pro max» білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Орган досудового розслідування вважає, що у вказаному мобільному пристрої міститься інформація, що може бути використана як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема пов'язаного з незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.
Слідчим, враховуючи сукупність вищезазначених підстав, керуючись положеннями ст.ст. 40, 98 КПК України, визнано «Iphone 17 pro max» білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , речовими доказами в даному кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, потреби досудового розслідування, а також те що накладення арешту може запобігти вищевказаним ризикам, застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження виправдовує ступінь обмеження прав, свобод особи та призведе до виконання завдань кримінального провадження.
Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
Автор клопотання в судове засідання не з'явився, подав заяву про проведення судового розгляду без його участі, якою просив клопотання задовольнити.
Власник майна повідомлявся про розгляд клопотання належним чином, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Дослідивши доводи та матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до такого.
Арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
За приписами ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч.1 ст.170 КПК).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК).
Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовими доказами, тобто матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З'ясовано, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025100070000280 від 02.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,2,3 ст.307 КК України.
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві від 17.02.2026 майно, яке зазначено в клопотанні, визнано речовим доказом, оскільки відповідає критеріям передбаченим у ст. 98 КПК України.
Водночас з'ясовано, що клопотання про арешт майна подано в строк, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК, тобто своєчасно.
Матеріалами клопотання доведено, що речі на які слідчий просить накласти арешт можуть містити сліди кримінального правопорушення та бути його знаряддям тобто, використовуватись в доказуванні в якості речових доказів, а тому з метою їх збереження, тобто запобігання спробам їх приховування, знищення тощо (шляхом правомірного утримання органом досудового розслідування), зокрема для проведення експертного дослідження, наявні підстави для накладення на них арешту.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Отже, клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК, слідчий суддя,-
клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100070000280 від 02.02.2025 - задовольнити.
Накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, а саме на: «Iphone 17 pro max» білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вилучений 17.02.2026 в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши користування та розпорядження вказаним майном.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1