Справа № 758/7133/24
Категорія
26 лютого 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
за участю секретаря судового засідання - Савенко Д. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання факту мобінгу, визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-
ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» звернулося до суду з заявою про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання факту мобінгу, визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Заявник зазначав, що відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.01.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання факту мобінгу, визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
У відзиві ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» зазначено, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу становитимуть приблизно 12 000 доларів США у гривневому еквіваленті, розрахованому за курсом обміну валют, встановленому Національним Банком України, на дату виставлення відповідного рахунку.
Вказаний у відзиві розрахунок судових витрат базувався на п. 2.2 Додаткової угоди № 12 до договору про надання правничої допомоги № 01-001-2601/24, укладеної між ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» та АО «Саєнко Харенко».
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу включає надання послуг щодо збору доказів по справі, написання відзиву на позовну заяву та заперечень; написання заяв з процесуальних питань та заперечень на них, а також участь представників відповідача у чотирьох судових засіданнях по справі. Зазначена вартість професійної правничої допомоги не включала, зокрема, підготовку документів, пов'язаних із забезпеченням доказів.
У межах Додаткової Угоди № 1 відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі гривневого еквівалента 12 000 доларів США, що становить 501 500 грн. без урахування ПДВ.
Під час судового засідання 17.02.2025 позивачем було подано клопотання про виклик свідків та витребування доказів, 31.03.2025 представниками відповідача було підготовлено та подано лист на виконання ухвали суду від 17.02.2025 про витребування доказів, 22.05.2025 представниками відповідача було подано заперечення на клопотання позивача про виклик свідків.
18.02.2025 між ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» та АО «Саєнко Харенко» було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правничої допомоги № 01-001-2601/24, було встановлено, що вартість професійної правничої допомоги, пов'язаної із підготовкою документів у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів та підготовкою заперечень на клопотання про виклик свідків становить гривневий еквівалент 2 500 доларів США.
У межах Додаткової Угоди № 2 відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі гривневого еквівалента 2 500 доларів США, що становить 104 975 грн. без урахування ПДВ.
Таким чином, у зв'язку із розглядом справи ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» поніс витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 727 770 грн.
При ухваленні рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме: про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 727 770 грн.
Посилаючись на вищевикладене, заявник просив вирішити питання про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання факту мобінгу, визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 727 770 грн.
У судовому засіданні представник ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» Зуб О.Ю. підтримав заяву з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.
У судовому засіданні представники ОСОБА_1 : ОСОБА_5., ОСОБА_4 проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 727 770 грн. заперечили, вказавши на наступне.
Розмір витрат на правничу допомогу суттєво перевищує первинно заявлену суму, а тому заявлення після закінчення розгляду справи по суті в суді першої інстанції суми витрат на правову допомогу, яка складає на 2 500 дол. США більше, ніж орієнтований розрахунок, є порушенням принципу змагальності і свідчить про їх явну необґрунтованість.
Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, заявлені витрати не відповідають принципу розумності, є необґрунтованими та неспівмірними.
Надані представником відповідача акти приймання-передачі правничої допомоги є звітами про надання правничої допомоги, однак не містять відповідної деталізації, що свідчить про недоведеність обсягу наданої правничої допомоги.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.01.2026 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання факту мобінгу, визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частинами 1-4 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Судом установлено, що 19.06.2024 між ТОВ «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» (клієнт) та Адвокатським Об'єднанням «Саєнко Харенко» (далі - Об'єднання) було укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 01-001-2601/24 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору на замовлення Клієнта, Об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги (далі разом - Правнича допомога) Клієнту на умовах, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання Правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги № 01-001-2601/24 від 19.06.2024 (далі - додаткова угода) між сторонами попередньо узгоджено, що вартість правничої допомоги розраховується наступним чином:
Відповідно до п. 2.1. Додаткової угоди правнича допомога в межах Етапу 1, вказаного у 2.1 п.1.1 цієї Додаткової угоди № 1, надається Клієнту на безоплатній основі за умови, що загальна тривалість часу, витраченого адвокатами та іншими фахівцями об'єднання на надання Правничої допомоги за перевищуватиме 30 годин. Вартість кожної наступної години часу залучених до надання Правничої допомоги адвокатів та інших фахівців Об'єднання розраховуватиметься за наступними погодинними ставками в гривнях (без ПДВ):
- еквівалент 140 - 380 євро для юристів;
- еквівалент 500 євро для радників; та
- еквівалент 650 євро для партнерів.
Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди вартість правничої допомоги в межах Етапу 2, вказаного у п.1.2 цієї Додаткової угоди № 1, становить суму у гривні, що є еквівалентом 12 000 (дванадцять тисяч) дол. США станом на дату виставлення відповідного рахунку Об'єднанням.
Відповідно до п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 2 до договору про надання правничої допомоги № 01-001-2601/24 від 18.02.2025 Об'єднання погоджується надавати Клієнту правничу допомогу (далі - Правнича допомога) щодо підготовки документів у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів та підготовки заперечень на клопотання про виклик свідків у трудовому спорі № 758/7133/24, за позовом ОСОБА_1 проти Клієнта.
Між сторонами попередньо узгоджено, що вартість Правничої допомоги, вказаної у п.1 цієї Додаткової угоди № 2, становить суму у гривні, що є еквівалентом 2 500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США станом на дату виставлення відповідного рахунку Об'єднанням.
Згідно з деталізацією наданих послуг професійної правничої допомоги у межах справи № 758/7133/24 від 26.01.2026 загальна сума за надану професійну правничу допомогу складає 14 500 доларів США.
Відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заперечуючи проти суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 727 770 грн. представники позивача вказали на те, що сума витрат є завищеною, необґрунтованою, не співмірною зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі№ 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Із змісту правової позиції Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22 вбачається, що при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткове джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Так, відповідно до п. 269 рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) суд зазначає, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Суд, ураховуючи складність справи та виконані адвокатами Об'єднання роботи, час, витрачений адвокатами Об'єднання на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатами Об'єднання послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для позивача та відповідача дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат у розмірі 10 000 грн.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що визначений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу - 727 770 грн., є неспівмірним із складністю справи, виконаними адвокатами Об'єднання роботами; часом, витраченим адвокатами Об'єднання на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт.
Керуючись ст. 133, 137, 139, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання факту мобінгу, визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВНЗ» «Амерікан Юніверсіті Київ» 10 000 (десять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 26.02.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС. С. Захарчук