Справа № 758/16166/24
Категорія 35
26 лютого 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Омельченко К. С.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3% річних та інфляційні, -
Комунальне підприємство «Київкомунсервіс» (далі - КП «Київкомунсервіс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Зазначало, що КП «Київкомунсервіс» за договором - Виконавець надає комунальну послугу з вивезення побутових відходів.
Предметом та метою діяльності КП «Київкомунсервіс» є, зокрема, здійснення комплексу дій щодо поводження з відходами, спрямованих на запобігання їх утворенню, у тому числі організація та здійснення збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізацію, видалення, сортування, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями і нагляд за місцями видалення та забезпечення реалізації заходів щодо розвитку системи поводження з відходами у місті Києві, рішень Київської міської ради, та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питань поводження з відходами, а також відвернення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.
Рішенням Київської міської ради від 17.04.2018 року № 479/4543 «Про визначення послуги з вивезення побутових відходів окремою комунальною послугою, право на здійснення якої виборюється на конкурсних засадах» послугу з вивезення побутових відходів визначено окремою послугою.
Послуги з вивезення побутових відходів надаються підприємством в межах міста Києва, на підставі публічного договору від 08.06.2018 року, оферту до якого було опубліковано 08.06.2018 року в газеті «Хрещатик» (далі - Договір) з 01.07.2018 року.
На підставі публічного договору на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 08.10.2018 року надаються послуги за адресою: АДРЕСА_1 , було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім?я ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 у період з липня 2018 року по листопад 2024 року Позивачем було надано Відповідачу послуги на загальну суму 5288 грн. 38 коп.
Відповідачем отримані послуги сплачено не було, за період з липня 2018 року по листопад 2024 року, заборгованість відповідача перед КП «Київкомунсервіс» становить 5 288 грн. 38 коп., за послуги надані в період з липня 2018 року по листопад 2024року.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на користь КП «Київкомунсервіс» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 5 288 грн. 38 коп.
Крім того, посилаючись на норми ст. 625 ЦК України, просив стягнути з відповідача на користь КП «Київкомунсервіс» 3% річних у розмірі 488 грн. 75 коп. та інфляційні у розмірі 2 051 грн. 18 коп.
Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 24.01.2025 відкрито провадження у цивільній справі за позовом КП «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 08.06.2018 у газеті «Хрещатик» №61 (5112) було оприлюднено оферту до публічного договору про надання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» послуг з вивезення побутових відходів, а також тарифи та норми на надання послуг з вивезення побутових відходів виконавця послуг. Публічний договір від 08.06.2018 про надання послуг з вивезення побутових відходів опубліковано на сайті позивача.
Відповідно до п. 1.1. цього Договору позивач, як виконавець, взяв на себе зобов'язання надавати послуги з вивезення побутових відходів відповідно до «Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 №1070, рішення Київської міської ради від 14.12.2017 №697/3704 «Про деякі питання щодо поводження з побутовими відходами на території міста Києва», «Правил благоустрою території міста Києва», розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.
Згідно з п. 4.1., п. 4.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що відповідач отримує послуги з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 на підставі зазначеного публічного договору.
Відповідно до інформації № 124427136 від 14.01.2025 з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської РДА відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 13.12.1994 року, а отже є споживачем послуг, які надає позивач.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 8 Закону виконавець комунальної послуги зобов'язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи», послуги з поводження з побутовими відходами - послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування. Відповідно до статті 35-1 цього Закону, поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм і правил. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов'язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб'єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб'єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено судом, ОСОБА_1 не виконував свої зобов'язання з вивезення твердих побутових відходів з липня 2018 року по листопад 2024 року, заборгованість відповідача перед КП «Київкомунсервіс» за вказаний період становить 5 288 грн. 38 коп.
У зв'язку з тим, що відповідач не оплачує послуги з вивезення побутових відходів, у нього утворилась заборгованість, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги у розмірі 5 288 грн. 38 коп.
Крім того, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 2 996 грн. 45 коп. - інфляційних, 742 грн. 45 коп. - 3 % річних за період з 12.08.2020 до 01.07.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Як роз'яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово- комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України.
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю тобто, що три проценти річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Оскільки правовідносини, які складися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями у силу вимог ст. 509 ЦК України, тому позивач має право на отримання заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України.
З огляду на наявність в матеріалах справи розрахунку заявлених вимог в частині нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, який відповідачем спростовано не було, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 488 грн. 75 коп. та інфляційні у розмірі 2 051 грн. 18 коп.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись, ст. ст. 21, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 33745659) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3% річних та інфляційні - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 5 288 (п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 75 коп. та інфляційні у розмірі 2 051 (дві тисячі п'ятдесят одна) грн. 18 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 26.02.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук