печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60623/25-к
пр. 1-кс-13356/26
29 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Консалтинг» на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, щодо неповернення тимчасово вилученого майна, в межах кримінального провадження № 12023000000000686 від 26.04.2024, -
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Консалтинг», звернулася до Печерського районного суду у місті Києві зі скаргою, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у якій просила зобов'язати слідчого у вказаному кримінальному провадженні повернути майно, вилучене 28.12.2023 під час проведення невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що майно вилучено не законно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата Консалтинг» не являється фігурантом кримінального провадження та на вилучене майно до цього часу арешт не накладено.
У судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явилася, про розгляд скарги повідомлена належним чином.
Правило неможливості розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України передбачає обов'язкову участь такої особи, разом з тим, до суду адвокат ОСОБА_3 подала заяву про розгляд скарги за її відсутності, слідчий суддя дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності особи, яка його подала.
Слідчий не з'явився у судове засідання, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином. Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 подав клопотання зі змісту якого вбачається, що останній проти задоволення скарги заперечує.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий, не з'явився в судове засідання, подав заперечення на скаргу, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за скаргою дійшов наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000000686 від 26.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
28.12.2023 слідчими у межах вказаного кримінального провадження до постановлення ухвали слідчого судді, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого вилучено майно, відповідно до протоколу обшуку від 28.12.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя враховує приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з тим, особою, яка звернулась зі скаргою, до її матеріалів не долучено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва на проведення вказаного вище обшуку.
Вказане позбавляє слідчого суддю перевірити відповідність вилученого майна вимогам ч. 7 ст. 236 КПК України, тобто чи було надано дозвіл на його відшукання та вилучення, інші доводи на існування яких він посилається в обґрунтування своїх вимог.
За таких обставин скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 169, 167, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Консалтинг» на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, щодо неповернення тимчасово вилученого майна, в межах кримінального провадження № 12023000000000686 від 26.04.2024 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1