печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16888/24-ц
пр. 2-2108/26
09 грудня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» (далі - позивач, ТОВ «Позняки-Автосервіс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 20 120,00 грн. заборгованості за надані послуги з обслуговування автостоянки (гараж); 2 604,98 грн - інфляційних втрат; 657,18 грн. - три проценти річних; 3 028,00 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником автостоянки (машиномісця) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 що знаходиться в секції «Б» підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Підземна автостоянка (паркінг) до житлового будинку АДРЕСА_1 обладнана відповідно до вимог Державних будівельних норм України «Споруди транспорту, автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ДБР В.2.З.- 15:2007», має дві секції «А» та «Б».
Витрати по утриманню та експлуатації стоянки розраховуються, виходячи із фактичних витрат на утримання за попередній період з урахуванням планового прибутку та податків, шляхом ділення на загальну кількість машино (парко) місць, що становить 264 місця.
З 01.02.2019 року діяв тариф за обслуговування одного машиномісця у розмірі 380,00 грн. 3 01.09.2021 року діяв тариф за обслуговування одного машиномісця у розмірі 580,00 грн щомісячно, а з 01.12.2022 діяв тариф за обслуговування одного машиномісця у розмірі 750,00 грн щомісячно (діючий тариф).
Обставини щодо діючих тарифів підтверджуються розрахунками витрат по утриманню та експлуатації стоянки. Інформація щодо діючих тарифів завчасно доводилась до власників машиномісць/паркомісць, шляхом розміщення відповідних оголошень на стоянці (паркінгу).
Між сторонами відсутній письмовий договір про надання послуг з утримання та обслуговування автостоянки (гаража) № НОМЕР_1 , та № НОМЕР_2 в секції Б підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас відсутність підписаних додаткових угод між сторонами не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за фактично надані йому послуги з утримання машиномісця.
Оскільки відповідач у період з вересня 2021 року по квітень 2024 року оплачував послуги з утримання та обслуговування належних йому машиномісць не у повному обсязі, тому станом на 01.04.2024 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 20 120,00 грн, що і послугувало підставою для звернення до суду.
Посилаючись на вказані обставини, на підставі, ст.ст. 322, 526, 901, 977 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вищевказану суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ТОВ «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.03.2025 року справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 29.05.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2025 року відкладено розгляд справи на 15.09.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2025 року відкладено розгляд справи на 09.12.2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що видом діяльності ТОВ «Позняки-Автосервіс» є надання інших індивідуальних послуг (основний), допоміжне обслуговування наземного транспорту, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Підземна автостоянка (паркінг) до житлового будинку АДРЕСА_1 обладнана відповідно до вимог Державних будівельних норм України «Споруди транспорту, автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ДБР В.2.З.- 15:2007», має дві секції «А» та «Б».
Витрати по утриманню та експлуатації стоянки розраховуються, виходячи із фактичних витрат на утримання за попередній період з урахуванням планового прибутку та податків, шляхом ділення на загальну кількість машино (парко) місць, що становить 264 місця.
З 01.02.2019 року діяв тариф за обслуговування одного машиномісця у розмірі 380,00 грн. 3 01.09.2021 року діяв тариф за обслуговування одного машиномісця у розмірі 580,00 грн щомісячно, а з 01.12.2022 діяв тариф за обслуговування одного машиномісця у розмірі 750,00 грн щомісячно (діючий тариф).
Обставини щодо діючих тарифів підтверджуються розрахунками витрат по утриманню та експлуатації стоянки. Інформація щодо діючих тарифів завчасно доводилась до власників машиномісць/паркомісць, шляхом розміщення відповідних оголошень на стоянці (паркінгу).
Між сторонами відсутній письмовий договір про надання послуг з утримання та обслуговування автостоянки (гаража) № НОМЕР_1 , та № НОМЕР_2 в секції Б підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1.
Організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, регламентують Правила зберігання автотранспортних засобів на автостоянках, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 115.
Ці Правила поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб'єктами господарської діяльності, чи належать цим суб'єктам (п. 1 цих Правил).
Відповідно до п.п. 15, 16 зазначених Правил, плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека. На всіх автостоянках плата за тимчасове зберігання транспортного засобу справляється за передбачуваний термін зберігання, а за довготермінове - на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тариф на утримання автопаркінгів відноситься до третьої групи - житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи на які визначаються виключно за домовленістю сторін на підставі економічно обґрунтованих витрат виконавцем послуг і не вимагають затвердження органами місцевого самоврядування.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості.
Згідно зі ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору або чинного законодавства.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки.
У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Так, відсутність договору не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за фактично надані йому послуги з утримання автостоянки (гаража), оскільки такі послуги не можуть бути відокремлені, та щодо отримання яких відповідач не може бути позбавлений у зв'язку із специфікацією їх надання (прибирання, охорона, утримання систем пожежної безпеки, освітлення тощо, які здійснюються для власників усіх машиномісць одночасно.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц (провадження № 61-14819св20), від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц (провадження № 61-20523св19), від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17 (провадження № 61-13603св19).
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Особа, яка є власником (законним користувачем) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів, а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.
Відповідач допустила невиконання вимог закону щодо належної оплати вартості послуги з утримання та обслуговування автостоянки (паркінгу) в установлений строк та у визначеній сумі вартості цієї послуги, що є підставою для стягнення з неї на користь позивача заборгованості за надані та спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Отже, власник нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку у вигляді машиномісця у паркінгу також несе обов'язок з витрат на утримання цієї автостоянки.
Разом із тим, на підтвердження права власності ОСОБА_1 на машиномісця № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що знаходиться в секції «Б» підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 позивачем належних та допустимих доказів не надано.
У матеріалах справи не міститься копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо права власності ОСОБА_1 на машиномісця № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що знаходиться в секції «Б» підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи наведене, оскільки позивач не надав належних і допустимих доказів, що саме ОСОБА_1 належать на праві власності машиномісця № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що знаходиться в секції «Б» підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 та що вона у період з вересня 2021 року по квітень 2024 року користувалась ними, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 509, 526, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 19.12.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ