Справа № 344/3117/26
Провадження № 1-кс/344/1597/26
23 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_5 від 28.01.2026 кримінальному провадженні №12023091010003573 від 21.11.2023 ,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою, у якій просить скасувати постанову прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_5 від 28.01.2026 у кримінальному провадженні №12023091010003573, а саме про відмову у його клопотанні щодо проведенні огляду трупа ОСОБА_6 , пов'язаного з ексгумацією, відібрання біологічних зразків для призначення повторної судово-медичної експертизи, іншою медичною установою.
В обґрунтування скарги зазначено, що вважає, що смерть його сина була не природною. Вважає, що до такого причетна дружина сина. Оскільки за життя син ставив під сумнів своє батьківство та бажав розлучення. Саме таке стало мотивом вбивства, оскільки ОСОБА_7 позбулася б грошей та майна.
В ході розслідування кримінального провадження експертами ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» проведена додаткова комісійна судово -медична експертиза, згідно висновку якої смерть сина наступила внаслідок захворювання - хронічного панкреатиту, перебіг якого загострюється вигляді геморагічного панкреонекрозу з розвитком гострої серцево-судинної недостатності.
Він не згідний з висновком експертизи, тому звернувся до Окружної прокуратури міста Івано-Франківська з клопотанням про проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи іншою експертною установою для встановлення причин та обставин смерті сина, однак йому було безпідставно відмовлено.
Заявник та його представник в судовому засіданні вимоги скарги підтримали з підстав та мотивів, що викладені письмово.
Прокурор просив відмовити у задоволені скарги через безпідставність.
Слідчий суддя дослідивши матеріали скароги, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшла наступного висновку :
Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Окружної прокуратури міста Івано-Франківська проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023091010003573, від 21.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
14.01.2026 потерпілий ОСОБА_3 звернувся до Окружної прокуратури міста Івано-Франківська із клопотанням, у якому просив надати дозвіл на проведення ексгумації тіла трупа сина ОСОБА_6 , та призначити повторну судово-медичну експертизу трупа на предмет отруєння та взяття матеріалів для проведення ДНК експертизи.
Ухвалою слідчого судді від 22.01.2026 постанову прокурора про відмову у задоволенні вказаного клопотання потерпілого скасовано, прокурора зобов'язано повторно розглянути таке клопотання.
Разом з тим, в судовому засіданні заявником повідомлено, що щодо призначення повторної експертизи з всіма поставленими запитаннями він звернувся із відповідним клопотанням до слідчого.
28.01.2026 постановою прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_5 відмовлено у проведенні огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією, так як дослідження причин смерті ОСОБА_6 проведено у повному обсязі.
В обґрунтування такої прокурором також зазначено, що було проведено огляд трупа без ознак насильницької смерті, для більш детального дослідження труп направлено в морг. У подальшому, відповідно до висновку експерта №811 від 08.01.2024, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок захворювання, а не із вчиненням відносно нього будь-яких неправомірних дій. Вказане також підтверджено висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи, яку проводило ДСУ « Головне бюро судово- медичної експертизи МОЗ України», за яким смерть наступила внаслідок захворювання -хронічного панкреатиту, перебіг якого загострився у вигляді геморагічного панкреанекрозу з розвитком гострої серцево-судинної недостатності..
Так, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 26 КПК України).
Так, главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, а саме статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй ( ст. 220 КПК України).
У пункті 1.3 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1)слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Тобто, процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Процесуальні дії - це дії учасників кримінального провадження, які передбачені та регламентовані кримінальним процесуальним законодавством, спрямовані на збирання, перевірку або використання доказів у кримінальному провадженні.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК України).
Кримінальний процесуальний кодекс передбачає проведення наступних слідчих (розшукових) дій: допит (статті 224-226, 232, 351-354, 356, 567 КПК); пред'явлення особи для впізнання (статті 228, 232, 355 КПК); пред'явлення речей для впізнання (статті 229, 232, 355 КПК); пред'явлення трупа для впізнання (ст. 230 КПК); обшук (статті 233-236 КПК); огляд місцевості, приміщення, речей та документів (статті 237, 361 КПК); огляд трупа (ст. 238 КПК); огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК); слідчий експеримент (ст. 240 КПК); освідування особи (ст. 241 КПК); проведення експертизи (ст. 242-245 КПК).
Відповідно до ч.5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Так, відповідно до ст. 239 КПК України, ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона містить відомості щодо змісту обставин, які є підставою для відмови у задоволенні клопотання потерпілого та мотиви такої відмови.
З норм статті 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З положень ст. 84 КПК Українислідує, що доказами в кримінальному провадженні єфактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У той же час клопотання потерпілого в частині проведення ексгумації трупа не містить належного обґрунтування в контексті вже проведених експертиз у даному кримінальному пролвадженні.
Також, слід зазначити, що необхідність відібрання біологічних зразків для проведення ДНК у зв'язку з оспорюванням батьківства, про які зазначається потерпілим в самій скарзі, зокрема через майнові питання, не співвідноситься із безпосереднім встановлення причин саме біологічної смерті, що може бути предметом експертного дослідження у випадку призначення окремо повторної чи додаткової експертизи, оскільки такі мають різну специфіку. Оспорювання батьківства здійснюється в порядку цивільного судочинства, так якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти ( ч. 3 ст. 137 СК України).
За таких обставин слідчий суддя дійшла висновку, що підстав для скасування постанови прокурора не встановлено, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 303 307 КПК України, слідчий суддя,-
У скарзі ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_5 від 28.01.2026 у кримінальному провадженні №12023091010003573 від 21.11.2023 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти такої можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1