Справа № 344/3119/26
Провадження № 1-кс/344/1598/26
23 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника - адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 16.02.2026 ОСОБА_5 кримінальному провадженні №12023091010003573 від 21.11.2023 ,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою, у якій просить скасувати постанову слідчого Івано-Франківського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 16.02.2026 у кримінальному провадженні №12023091010003573 про відмову у задоволені клопотання про призначення додаткової (повторної) судово-медичної експертизи.
В обґрунтування скарги зазначено, що вважає, що смерть його сина була неприродною. Вважає, що до такого причетна дружина сина. Оскільки за життя син ставив під сумнів своє батьківство та бажав розлучення.
В ході розслідування кримінального провадження експертами ДСУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » проведена додаткова комісійна судово -медична експертиза, згідно висновку якої смерть сина наступила внаслідок захворювання - хронічного панкреатиту, перебіг якого загострюється вигляді геморагічного панкреонекрозу з розвитком гострої серцево-судинної недостатності.
Він не згідний з висновком експертизи, тому звернувся до слідчого з клопотанням про проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи іншою експертною установою для встановлення причин та обставин смерті сина, однак слідчим було відмовлено у такому безпідставно.
У судовому засіданні заявник та представник заявника вимоги скарги підтримали з підстав та мотивів, що викладені письмово.
Слідчий просив відмовити у задоволені скарги через безпідставність. Подав письмове заперечення, у якому зазначив, що проведено комісійну судово-медичну експертизу та додаткову комісійну судово-медичну експертизу в різних установах. Дослідження причин смерті проведено в повному обсязі, немає підстав призначати додаткові судово-медичні експертизи. Також отримано тимчасовий доступ до медичних документів, які зберігались в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », згідно отриманої інформації з 27.10.2022 було зафіксовано відповідний детальний діагноз, що також підтверджують ті обставини, що у ОСОБА_6 були проблеми із здоров'ям. Також у кримінальному проваджені досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії, спрямовані на повне, швидке й неупереджене дослідження всіх обставин учиненого кримінального правопорушення.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшла наступного висновку :
Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023091010003573, від 21.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
29.01.2026 потерпілий ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області із клопотанням, у якому просив надати дозвіл на проведення ексгумації тіла трупа сина ОСОБА_6 , також призначити незалежну судову -медичну експертизу із залученням відповідних фахівців, із відбором, збереженням та дослідженням біологічних зразків для проведення ДНК - аналізу.
16.02.2026 старшим слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 складено постанову, якою відмовлено у задоволені вказаного клопотання.
В обґрунтування такого зазначено, що було проведено огляд трупа без ознак насильницької смерті, для більш детального дослідження труп направлено в морг. У подальшому, відповідно до висновку експерта №811 від 08.01.2024, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок захворювання, а не із вчиненням відносно нього будь-яких неправомірних дій. Вказане також підтверджено висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи, яку проводило ДСУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за яким смерть наступила внаслідок захворювання -хронічного панкреатиту, перебіг якого загострився у вигляді геморагічного панкреанекрозу з розвитком гострої серцево-судинної недостатності.
Заявником вже подавалось аналогічне клопотання про проведення додаткової судово-медичної експертизи, постановою слідчого від 10.12.2025 було відмовлено у задоволенні такого і така залишена в силі ухвалою слідчого судді від 17.12.2025.
Також, слідчим зазначено, що згідно ст. 239 КПК України, ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора, а підстав для призначення додаткових судово-медичних експертиз в будь-які інші установи немає.
Так, згідно із ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/22590/25, відмовлено у скасуванні постанови слідчого від 02.12.2025 про відмову у задоволені клопотання потерпілого ОСОБА_3 у призначені додаткової ( повторної) судово- медичної експертизи, так як не зазначено доцільності її проведення.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 26 КПК України).
Так, главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, а саме статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй ( ст. 220 КПК України).
У пункті 1.3 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Тобто, процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Відповідно до ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5, затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які визначають порядок призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень, що здійснюються судовими експертами державних спеціалізованих установ та іншими фахівцями, а також встановлюють вимоги до оформлення висновків експертів.
Відповідно до п. 1.2.13. Інструкції експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Зокрема, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Так, згідно із п.10 Постанови пленуму ВСУ від 30.05.1997 №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона містить відомості щодо змісту обставин, які є підставою для відмови у задоволенні клопотання потерпілого та мотиви такої відмови.
З норм статті 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У той же час клопотання потерпілого про призначення додаткової, повторної експертизи трупа не містить належного обґрунтування необхідності її призначення.
Також, слід зазначити, що необхідність відібрання біологічних зразків для проведення ДНК у зв'язку з оспорюванням батьківства, про які зазначається потерпілим, зокрема і через майнові спори, не співвідноситься із безпосереднім встановлення причин саме біологічної смерті, що може бути предметом експертного дослідження у випадку призначення окремо повторної чи додаткової експертизи, враховуючи, що кожна із таких також мають різну специфіку. Оспорювання батьківства здійснюється в порядку цивільного судочинства, так якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти ( ч. 3 ст. 137 СК України).
За таких обставин слідчий суддя дійшла висновку, що підстав для скасування постанови слідчого немає, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 303 307 КПК України, слідчий суддя,-
У скарзі ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 16.02.2026 кримінальному провадженні №12023091010003573 від 21.11.2023 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти такої можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1