Вирок від 24.02.2026 по справі 758/14301/25

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14301/25

Провадження №

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025100070001845, внесеному до ЄРДР 30.08.2025 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків, уродженця Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З 05.01.2025 ОСОБА_5 , проходить військову службу у військової частини НОМЕР_1 , на посаді номера обслуги з відділення зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно- артилерійської батареї, відряджений до військової частини НОМЕР_2 , курсант 1 навчальної роти 2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 на посаді солдата. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Окрім того, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, зобов'язані додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків. Згідно зі ст. ст. 41, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Правовий режим власності визначається виключно законами України. Відповідно ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.

30.08.2025 близько 00 години 15 хвилин у військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , відряджений до військової частини НОМЕР_2 , курсант 1 навчальної роти 2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу зайшов у під'їзд будинку за адресою: АДРЕСА_3 та піднявшись до квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_6 , з яким тривалий час проживає цивільна дружина ОСОБА_7 , у зв'язку із неприязними відносинами у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 відірвав обшивку вхідних дверей, після чого підпалив її запальничкою, впевнившись, що відбулось загоряння, зник з місця вчинення кримінального правопорушення. У зв'язку злочинних дій ОСОБА_5 , відбулась пожежа, внаслідок якої пошкоджено обшивку вхідних дверей, яка матеріальну цінність для потерпілої не становить.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.194 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення злочину, як він пред'явлений в обвинуваченні, та дав показання, що 30.08.2025 близько 00 години 15 хвилин у військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , відряджений до військової частини НОМЕР_2 , він солдат будучи курсантом 1 навчальної роти 2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 шляхом вільного доступу зайшов у під'їзд будинку за адресою: АДРЕСА_3 та піднявшись до квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_6 , з яким тривалий час проживає цивільна дружина ОСОБА_7 , у зв'язку із неприязними відносинами у нього, виник злочинний умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 відірвав обшивку вхідних дверей, після чого підпалив її запальничкою, впевнившись, що відбулось загоряння, зник з місця вчинення кримінального правопорушення.

Він повністю погоджується з обвинуваченням, кається у вчиненому, запевняє, що більше злочинів скоювати не буде.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Суд встановив, що своїми умисними та протиправними діями, які виразились у вчиненні умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст.194 КК України, а саме що даний злочини відносяться до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, працюючий, військовослужбовець, фактично одружений, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 , що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Обтяжуючих покарання обставин обвинуваченого ОСОБА_5 , що передбачено ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_5 до покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, враховуючи особу винного, який раніше не судимий, наявність пом'якшуючих покарання обставин, те, що він свою вину визнав, його поведінка в суді свідчить про щире каяття, те що він на обліку у лікарів нарколога та психіатрів не перебуває, тяжких наслідків не настало, має постійне місце проживання та реєстрації, потерпіла претензій матеріального та морального характери до нього не має та не наполягає на покаранні пов'язаного з реальним позбавленням волі, суд прийшов до висновку, що він може бути виправлений та перевихований без ізоляції від суспільства. Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язки згідно ст.76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки повідомляти про зміну місця проживання та роботи.

До набрання вироком законної сили обраний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою - скасувати.

Звільнити негайно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду.

Витрати відсутні.

Цивільний позов відсутній.

Речові докази: 4 змиви з поверхні дверей, кіптява, залишки обшивки дверей - залишити в матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
134402536
Наступний документ
134402538
Інформація про рішення:
№ рішення: 134402537
№ справи: 758/14301/25
Дата рішення: 24.02.2026
Дата публікації: 03.03.2026
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Подільський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.02.2026)
Результат розгляду: розглянуто з постановленням вироку
Дата надходження: 15.09.2025
Розклад засідань:
19.09.2025 14:50 Подільський районний суд міста Києва
26.09.2025 12:30 Подільський районний суд міста Києва
03.10.2025 15:00 Подільський районний суд міста Києва
06.11.2025 14:00 Подільський районний суд міста Києва
24.12.2025 14:00 Подільський районний суд міста Києва
15.01.2026 14:00 Подільський районний суд міста Києва
24.02.2026 13:00 Подільський районний суд міста Києва