печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32236/23-ц
пр. 2-1839/26
23 лютого 2026 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Ільєва Т.Г.
при секретарі судових засідань - Романенко Д.С.
за участю:
представника позивача - Дементович М.В.
відповідача - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_3
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу 757/32236/23-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
У липні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги та просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»:
- заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 21 129,88 грн.;
- 3% річних у розмірі 898,62 грн.;
- інфляційні втрати у розмірі 5 189,71 грн.;
- витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн. .
13.08.2024 ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. було призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
09.05.2025 дані матеріали позовної заяви про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги надійшли для розгляду до судді Ільєвої Т.Г., після проведення повторного автоматичного розподілу, у зв'язку із перебуванням судді Підпалого В.В. у довгостроковій відпустці.
12.05.2025 ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. позовну заяву було прийнято до розгляду та призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
26.09.2025 відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що вона є пенсіонером та її дохід складається лише з пенсії, а тому не мала можливостей сплачувати комунальні.
Окрім цього, зазначила, що стягнення з відповідачів 3% річних з простроченої суми та інфляційні складові є незаконноми та необґрунтованими, з посиланням на введення воєнного стану.
Відтак, на думку відповідача, за період з 02.2022 року по 13 січня 2023 року, не повинна стягуватись заборгованість по несплаті за житлово- комунальні послуги.
Також відповідач послалась на те, що позивачем зазначено у позовній заяві та у доданому розрахунку період заборгованості з 01 березня 2019 року по 31 травня 2023 року, однак, на думку відповідача, розрахунок заборгованості може складатись лише з 01 березня 2029 року по 01 березня 2022 року, але ніяк по 31 травня 2023 року, оскільки виходить за межі строків давності.
Таким чином, відповідач просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
07.10.2025 представником позивача було подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОУГО-19» було постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020. Строк дії карантину неодноразово продовжувався.
Лише 30.06.2023 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID - 19, спричиненої коронавірусом БАКБ- СоУ-2» карантин скасовано.
Таким чином, карантин на території України діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023.
Отже, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки, та яка мала спливти з 12.03.2020 по 30.06.2023, була продовжена.
Також зазначено, що Законом № 3450-ІХ від 08.11.2023 внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положеинь викладено в наступній редакції:
«У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Отже, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки, сплив якої припадав на карантин, що скасований під час дії воєнного стану, - зупинена до закінчення дії воєнного стану, відповідно до положень п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Таким чином, оскільки у відповідача наявний обов'язок проводити оплату вартості спожитих комунальних послуг щомісяця, тому строк позовної давності починає перебіг з моменту несплати кожного окремого платежу.
Враховуючи зазначене, представник позивача вказує, що до позовних вимог щодо стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у період з 01.03.2019 по 31.05.2023 строк позовної давності не може 6уги пропущеним, оскільки такий перебіг був продовжений в силу Закону № 540-ІХ і Закону № 2120-ІХ.
Також періодична оплата боргу, є підставою для переривання строку позовної давності.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, вбачається, що проводились оплати за спожиті послуги, а саме: в червні 2019 року, в вересні 2019 на суму 326,00 грн і т.д, що свідчить про переривання строку позовної давності.
Таким чином, відслідковується вчинення відповідачами дій, спрямованих на погашення боргових зобов'язань перед позивачем за послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , що є нічим іншим як визнанням наявності у відповідачів боргових зобов'язань, що в розумінні ч.1 ст. 264 ЦК України є вчиненням дії, яка свідчить про визнання ними свого боргу або іншого обов'язку, а тому наявний факт переривання перебігу позовної давності.
Окрім цього, представник позивача зазначила, що з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних взаємовідносин) позивачем було нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за прострочення сплати заборгованості, яка виникла до лютого 2022 року.
Із розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що в рядках колонок «інфляційні втрати, грн.» та «3 % річних, грн.» зазначено «0,00», тобто відсутні вказані нарахування, починаючи з лютого 2022 року по травень 2023 року.
Отже, доводи відповідача про незаконне нарахування інфляційних втрат та 3% річних є необгрунтованими та безпідставними.
Помилковим також є твердження відповідача про те, що не повинні були нараховувати та стягувати заборгованість по несплаті за житлово-комунальні послуги за період з 02.2022 по 13.01.2023, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
З врахуванням зазначеного, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що не було доходів для сплати заборгованості та наразі працює та сплачує кошти за комунальні послуги. Просила відмовити в задоволенні позовних вимоги.
Представник відповідача підтримала доводи, зазначені у відзиві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про місце день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2.
05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал», Товариство або Позивач), як виконавцем житлово-комунальних послуг, на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - Повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (далі - Договір-1).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.
Також визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
Таким чином, відповідачі отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору-1 у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від Відповідачів не надходило.
Також, 01.04.2016 Договір-1, укладений між позивачем та відповідачем- ОСОБА_1 , додатково був складений у письмовій формі.
Відповідно до п. 1.1 Договору-1, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору-1, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII викладено у новій редакції Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
31.05.2021 на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у подальшому зі змінами від 30.09.2021) (далі - Договір-2), у зв'язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.
Згідно з п. 1 Договору-2 Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 15 Договору-2 розрахунковим для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місця, що настає за розрахунковим період, якщо інше не визначено договором.
Пунктом 7 Договору-2 визначено, що плата за послуги складається з:
1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства;
2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 7 Закону України від 09.11.2017 № 2189-УІІІ «Про житлово- комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Разом цим, відповідачі, в порушення умов Договорів та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 березня 2019 року по 31 травня 2023 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 20 432,28 гри, яка підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.
Отже, розмір заборгованості відповідачів за надані житлово-комунальні послуги складає: 20 432,28 грн заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 697,60 грн заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування, що разом складає 21 129,88 грн.
Окрім цього, представник позивача вказує, що у зв'язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов'язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 898,62 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 189,71 грн.
Таким чином, представник позивача просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 21 129,88 грн.; 3% річних у розмірі 898,62 грн.; інфляційні втрати у розмірі 5 189,71 грн.; витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступних висновків.
26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами.
Так, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Частиною 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал», Товариство або Позивач), як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - Повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (далі - Договір-1).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.
Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII викладено у новій редакції Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Новою редакцією Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (введеною в дію 01.05.2019) змінено класифікацію комунальних послуг і єдиним видом комунальних послуг, що надаються суб'єктом господарювання в сфері питного водопостачання є централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII передбачено прийняття співвласниками багатоквартирних будинків рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, якою визначено такі моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг:
1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);
2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);
3) об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
Розділом VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року.
Пунктом 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII встановлено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов'язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.
Разом з тим, пунктом 42 Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни у пункти 3 та 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та слова «протягом одного року з дати введення в дію цього Закону» та «протягом одного року з дня введення в дію цього Закону» замінено словами і цифрами «протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України».
У зв'язку з чим фактичне застосування Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» 01.05.2020 не розпочалося та відкладалося на невизначений термін.
Законом України від 03.12.2020 № 1060-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» та змінено моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг і запроваджено поняття індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
31.05.2021 на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у подальшому зі змінами від 30.09.2021 та від 31.12.2021), у зв'язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.
Згідно з п. 1 Договору-2, Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 15 Договору-2, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.
Пунктом 7 Договору-2 визначено, що плата за послуги складається з: 1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства; 2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 7 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно з яким: споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору; за бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг; дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг; структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону; споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.
Наведене також кореспондується із вимогами Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, згідно з пунктами 24 і 25 яких споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення договору. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Згідно з положеннями статей 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Окрім цього, з урахуванням доводів відповідача, судом встановлено, що відповідно до положень Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), Закону України 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ), відповідно до яких Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені п.12 га гі.19 та Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 № 3450-ІХ, яким внесено зміни до п. 19 Прикінцеві га перехідні положення Цивільного кодексу України (далі - Закон 3450-ІХ).
Так, пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» було постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020. Строк дії карантину неодноразово продовжувався.
Лише 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19)-19, спричиненої коронавірусом БАКБ- СоV-2» карантин скасовано.
Таким чином, карантин на території України діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023.
Відтак, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки та яка мала спливти з 12.03.2020 по 30.06.2023, була продовжена, а тому доводи представника позивача в даній частині є доцільними.
24.02.2022 російською федерацією здійснено військову агресію проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Воєнний стан наразі відповідно до Указу Президента України від 23.07.2024 N 469/2024 продовжено до 09.11.2024.
Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Законом № 3450-ІХ від 08.11.2023 внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положеинь викладено в наступній редакції:
«У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Отже, у відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки, сплив якої припадав на карантин, що скасований під час дії воєнного стану, - зупинена до закінчення дії воєнного стану відповідно до положень п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.І ст. 261 Цивільного кодексу України). За зобов'язаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).
У разі неналежного виконання зобов'язань, позовна давність за вимогами кредитора про стягнення грошових коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі, а за періодичними платежами з моменту несплати окремого платежу.
Відтак, доводи представника позивача щодо того, що у відповідача наявний обов'язок проводити оплату вартості спожитих комунальних послуг щомісяця, а тому строк позовної давності починає перебіг з моменту несплати кожного окремого платежу, є обґрунтованими.
Враховуючи зазначене, до позовних вимог щодо стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у період з 01.03.2019 п 31.05.2023 строк позовної давності не може 6ути пропущеним, оскільки такий перебіг був продовжений в силу Закону № 540-ІХ і Закону № 2120-ІХ.
Також суд бере до уваги, що відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви вбачається, що проводились оплати за спожиті послуги, а саме: в червні 2019 року, в вересні 2019 на суму 326,00 грн., що свідчить про переривання строку позовної давності.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що доводи позивача щодо необхідності стягнення заборгованості з відповідачів є обґрунтованими.
Посилання відповідача ОСОБА_1 стосовно матеріального стану, пропущення строку даності є необґрунтованими та спростовуються позицією представника позивача, оскільки, відповідач заперечуючи щодо задоволення позову не надала своїх розрахунків заборгованості та доказів сплати заборгованості, а тому така позиція є узагальнена та не вказує на безпідставність вимог позивача.
Згідно з п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).
Так, в зв'язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов'язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 898,62 грн.; інфляційні втрати у розмірі 5 189,71 грн.
У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, про обґрунтованість позову, а протилежного стороною відповідачів суду не було доведено.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.,підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючисьст.ст. 3, 8, 21, 22, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,ст.ст. 1-16, 22, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України,ст.ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_2 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 21 129 (двадцять одна тисяча сто двадцять дев'ять) грн. 88 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_2 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 3% річних у розмірі 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 62 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_2 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) інфляційні втрати у розмірі 5 189 (п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 71 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_2 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот всі сімдесят чотири) грн. 00 коп. в рівних частинах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та проголошено 23.02.2026.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА