26 лютого 2026 року м.Суми
Справа №579/2561/24
Номер провадження 22-ц/816/59/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Сидоренко А. П. , Сізова Д. В.
з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»
на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 09 січня 2025 року у складі судді Придатка В.М., ухваленого в м. Кролевець Сумської області,
в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (після зміни назви - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 96595 грн 20 коп., з яких сума кредиту 24000 грн 00 коп., сума процентів за користування кредитом 43939 грн 20 коп., нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 28656 грн 00 коп., судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп.
Свої вимоги мотивувало тим, що 13 жовтня 2023 року між TOB «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи TOB «Авентус Україна» укладений електронний кредитний договір №7162181 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір укладений відповідно до правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту TOB «Авентус Україна», затверджених наказом №205-ОД від 10 лютого 2022 року, розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 24000 грн. (п. 1.3. кредитного договору); строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні, детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (07 жовтня 2024 року) вказується в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. TOB «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав йому кредит в сумі 24000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка складає 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
В подальшому 12 листопада 2023 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту. Позивачем нараховано проценти за 60 календарних дні (25 липня 2023 року - 22 вересня 2023 року) в межах строку договору відповідно: 24000 грн 00 коп. * 1,99% = 477 грн 60 коп.*60 календарних дні = 28656 грн 00 коп.
25 липня 2024 року між TOB «Авентус Україна» як клієнтом, та позивачем як фактором, укладений договір факторингу № 25.07/24-Ф, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором TOB «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає тіло кредиту - 24000 грн 00 коп., проценти за користування кредитом - 43939 грн 20 коп., проценти за 60 календарних днів - 28656 грн 00 коп., всього - 96595 грн 20 коп., яку і просив позивач стягнути на свою користь.
Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 09 січня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №7162181 від 13 жовтня 2023 року у розмірі 67939 грн 20 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 1703 грн 77 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 2110 грн 02 коп.
Стягнуто з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 4153 грн 25 коп.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині відмови у задоволені позовних вимог, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вирішити питання розподілу понесених позивачем під час розгляду справи в інстанційних судах судових витрат.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог в частині стягнення відсотків нарахованих позивачем за період з 25 липня 2024 року до 22 вересня 2024 року в сумі 28656 грн 00 коп., не взяв до уваги те, що їх нарахування здійснено в межах дії кредитного договору, відповідно до розміру узгодженої відсоткової ставки.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами, адже понесений позивачем розмір цих витрат є співмірним та обґрунтованим, підтвердженим детальним звітом про надання правничої допомоги.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 09 січня 2025 року в частині задоволених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
В установлений апеляційним судом строк, відповідачем відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 13 жовтня 2023 року між TOB «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи TOB «Авентус Україна» укладений електронний кредитний договір №7162181 про надання споживчого кредиту (а.с.20-25).
Зазначений кредитний договір укладений відповідно до правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту TOB «Авентус Україна», затверджених наказом № 205-ОД від 10 лютого 2022 року, розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 15000 грн. (п. 1.3. кредитного договору); строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні, детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (07 жовтня 2024 року) вказується в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору.
Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка складає 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
Пунктом 1.5.2. знижена процентна ставка 1,393 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 12 листопада 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Відповідно до п.1.6 договору метою кредиту є споживчі (особисті) потреби.
Згідно з п.п.1.7.1, 1.7.2 п.1.7 договору орієнтовна реальна річна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 29653,85% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 18172,04 % річних.
Положеннями п.п.1.8.1, 1.8.2 п.1.8 договору встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 122460 грн 00 коп., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 119773 грн 50 коп.
Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від товариства (у тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів споживача для надання кредиту за цим договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття товариством рішення про надання кредиту споживачу. Якщо сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.
Положеннями п. 5.1 договору передбачено, що сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться відповідно до графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п.5.3. договору.
Зі змісту п. 9.6. договору слідує, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
До матеріалів справи позивачем долучений додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту №7162181 від 13 жовтня 2023 року, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит та погоджений сторонами договору.
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)», який 13 жовтня 2023 року підписаний між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором) (а.с.27-28).
Крім того, 13 жовтня 2023 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору №7162181 від 13 жовтня 2023 року, згідно з якою: сума кредиту (загальний розмір) складає 24000 грн, орієнтовна реальна річна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 29653,85% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 18172,04 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 195936 грн 00 коп., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 191637 грн 60 коп. (а.с.16-18).
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)», який 13 жовтня 2023 року підписаний між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором) (а.с.29-30).
TOB «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав йому кредит в сумі 24000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Вказане підтверджується також інформацією АТ «Укрсиббанк» №29-4-01/07-3406-БТ від 18 листопада 2024 року, згідно з якою, на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 13 жовтня 2023 року переказано кошти в сумі 15000 грн та 9000 грн відповідно (а.с.109).
За змістом п.п.3 п.4.1 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
25 липня 2024 року між TOB «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», як фактором, укладений договір факторингу № 25.07/24-Ф, згідно з умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, плату за процентною ставкою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.45-49).
Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
З витягу реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року слідує, що ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №7162181 у розмірі 67939 грн 20 коп., з яких: 24000 грн 00 коп. - тіло кредиту; 43939 грн 20 коп. - нараховані відсотки (а.с.44).
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення (а.с.31).
Згідно з розрахунком ТОВ «Авентус Україна» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №7162181 від 13 жовтня 2023 року складає 67939 грн 20 коп., з яких: тіло кредиту 24000 грн 00 коп., проценти за користування кредитом 43939 грн 20 коп. (а.с.33-40).
Також, за наданим розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», за період з 25 липня 2024 року до 22 вересня 2024 року позивачем проведено нарахування відсотків на суму 28 656 грн 00 коп. (а.с. 41).
Згідно з рішенням єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» №251124/1 від 25 листопада 2024 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило назву на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що товариство набуло право вимоги на стягнення з відповідача нарахованих відсотків за 60 календарних дні, а саме з 25 липня 2024 року по 22 вересня 20224 року у розмірі 28 656 грн 00 коп.
Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).
Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов'язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» умови (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 48)).
За змістом ст.ст. 2, 12, 13, 81 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, є змагальність сторін та диспозитивність.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст. 77 - ст. 80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено та не спростовується заявником апеляційної скарги, що між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» був укладений договір про надання споживчого кредиту в електронній формі, у якому сторони погодили всі істотні умови договору. Товариством виконано взяті на себе зобов'язання за договором, кредитні кошти в сумі 24000 грн 00 коп. перераховані ОСОБА_1 на зазначений ним картковий рахунок.
Доказів на підтвердження погашення кредитної заборгованості відповідачем суду надано не було.
У подальшому, ТОВ «Авентус Україна» за договором факторингу від 25 липня 2024 року відступило ТОВ «ФК Фінтраст Україна» право вимоги за кредитним договором від 13 жовтня 2023 року, укладеного з ОСОБА_1 на суму 67 939 грн 20 коп., з яких 24000 грн 00 коп. - тіло кредиту та 43939 грн 20 коп. - нараховані відсотки за користування кредитними коштами.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за період з 25 липня 2024 року до 22 вересня 2024 року суд першої інстанції в повній мірі не надав належної оцінки умовам кредитного договору від 13 жовтня 2023 року, договору факторингу від 25 липня 2024 року та нормам чинного законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини.
За змістом ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу №25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року, предметом цього договору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб.
Тобто, позивач за укладеним договором факторингу набув право вимоги стягнення відсотків, нарахованих після набуття права вимоги за кредитним договором, в межах строків визначених цим договором.
Враховуючи те, що умовами кредитного договору про надання споживчого кредиту від 13 жовтня 2023 року визначено строк кредиту 360 грн 00 коп., тому вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами за період з 25 липня 2024 року до 22 вересня 2024 року позивачем заявлено правомірно.
Проте, колегія суддів не може погодитися з розміром нарахованих позивачем відсотків за вказаний період, з огляду на те, що розмір денної відсоткової ставки, що становить 1,99% суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», статтю 8 цього закону доповнено частиною 5, а розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 17.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 4 ст. 42 Конституції України визначено, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.
Таким чином, заважаючи на викладені норми, розмір щоденної відсоткової ставки за споживчим кредитом у період із 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року не може перевищувати 2,5%, з 22 квітня 2024 рок до 19 серпня 2024 року -1,5%, а з 20 серпня 2024 року -1%. Нарахування відсотків у більшому, ніж визначено вимогами Закону України «Про споживче кредитування» призведе до порушення прав споживача, що є недопустимим.
За таких обставин, відсотки за користування кредитними коштами за період з 25 липня 2024 року до 22 вересня 2024 року становить 17520 грн, з яких 9360 грн 00 коп. нарахованих в період з 25 липня 2024 року до 19 серпня 2023 року (24 000 грн * 1,5%*26 дні), та 8160 грн 00 коп., нарахованих з 20 серпня 2024 року до 22 вересня 2024 року (24 000 грн - 1% * 34 дні).
Отже, рішення суду з підстав, визначених п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України належить скасувати в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитними коштами за період з 25 липня 2024 року до 22 вересня 2024 року, ухваливши в цій частині нове рішення про часткове задоволення цих вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При визначенні розміру понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами, суд першої інстанції, врахувавши складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи (позов поданий дистанційно через систему Електронний суд, представник позивача участі у судових засіданнях не приймав), застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи та керуючись принципом пропорційності із задоволеними позовними вимогами, суд вважав за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2110 грн 02 коп., а з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4153 грн 25 коп.
Колегія суддів не може повністю погодитися із визначеним судом першої інстанції розміром понесених позивачем судових витрат, що підлягає розподілу між сторонами.
Зокрема, згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Зокрема, за змістом частини 1 - 6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як передбачено частиною 3 статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Верховний Суд у постанові від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23 виснував, що у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Встановлено, що права та інтереси ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» представляла адвокат Городніщева Є.О. на підставі договору про надання правової допомоги №26/08-2024 від 26 серпня 2024 року, умовами якого узгоджено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Факт надання послуг підтверджується актом про надання правничої допомоги.
21 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О. підписано акт приймання-передавання виконаних робіт (надання послуг) згідно договору №26/08-2024, яким підтвердили, що адвокат надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі стягнення заборгованості за кредитним договором №7162181 від 13 жовтня 2023 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , на загальну суму 10 000 грн 00 коп. До вартості витрат на професійну правничу допомогу були включені таки види робіт: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства (0,5 год, вартість 440 грн 00 коп.); дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи (1 год., вартість 840 грн); аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики суддів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства (0,5 год, вартістю 440 грн); підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом (1 год. 840 грн); письмова юридична консультація, складання письмового консультативного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів (1 год., вартістю 840 грн); проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів (1 год., вартістю 840 грн); складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №7162181 від 13 жовтня 2023 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 до суду першої інстанції (2 год, вартістю 1640 грн); складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви (1 год, вартістю 840 грн); складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (2 год., вартістю 1640 грн); представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства в цій судовій справі, в тому числі участі у судових засіданнях (2 год., вартістю 1640 грн).
На переконання колегії суддів, обґрунтованими та пов'язаними з розглядом даної судової справи є витрат за надані послуги із дослідження наданих клієнтом документів та їх аналіз, складання та оформлення адвокатського запиту, складання письмової заяви про стягнення заборгованості, додатків до позову, інших процесуальних документів, загальна вартість цих витрат становить 5800 грн, що і підлягають розподілу між сторонами.
Отже, пропорційно до частки задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5131 грн 35 коп., понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та 2143 грн 13 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Визначений судом першої інстанції розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем в доводах апеляційної скарги не спростовується. Однак, у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, підлягає зміні рішення в частині присудженого з позивача на користь відповідача розміру витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши на користь відповідача 1613 грн 99 коп., розміру цих витрат.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, колегія суддів вважає за можливе застосувати положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача, на якого покладено більшу суму витрат на правничу допомогу, на користь позивача різницю цих витрат, що становить 3517 грн 36 коп. (5131,35 грн - 1613,99 грн).
Також, у суді апеляційної інстанції позивачем понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 633 грн 60 коп. та витрати за надану правничу допомогу в сумі 4000 грн. Пропорційно до задоволених доводів апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 221 грн 55 коп. судового збору та 2445 грн 56 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 09 січня 2025 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитними коштами за період з 25 липня 2024 року до 22 вересня 2024 року та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення цих вимог.
Другий абзац резолютивної частини рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 09 січня 2025 року викласти в такій редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №7162181 від 13 жовтня 2023 року у розмірі 85 459 гривень 20 копійок, з яких: 24 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 43 939 гривень 20 копійок - відсотки, нараховані за період з 13 жовтня 2023 року до 13 січня 2024 року; 17 520 гривень 00 копійок - відсотки, нараховані за період з 25 липня 2024 року до 22 вересня 2024 року.»
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 09 січня 2025 року зміни в частині розподілу між сторонами судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2143 гривні 13 копійок судового збору та 3517 гривень 36 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2 221 гривню 55 копійок судового збору та 2445 гривень 56 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: А. П. Сидоренко
Д. В. Сізов