Справа №:755/2717/26
Провадження №: 2-а/755/231/26
"24" лютого 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
18.02.2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, який був поданий до суду через засоби поштового зв'язку 09.02.2026 року.
Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху надавши позивачу строк на усунення виявлених недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Зі змісту матеріалів позовної заяви вбачається, що оскаржувана постанова датована 16.01.2025 року.
При цьому, із позовом до суду позивач звернувся через засоби поштового зв'язку 09.02.2026 року.
Отже, позивачем пропущений 10-денний термін на звернення до суду із позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У своєму позові позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновити відповідний строк посилаючись на те, що 05.02.2026 року позивач після спроби розрахуватись своєю банківською карткою довідався про те, що стосовно нього відкрите виконавче провадження. Ознайомившись з матеріалами ВП позивач дізнався, що підставою для відкриття виконавчого провадження стала оскаржувана постанова відповідача №б/618 від 16.01.2025 року.
Відповідно до ст.ст. 121, 123 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вивчивши заяву сторони позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, приходжу до висновку про те, що вказані у заяві підстави не можуть бути визнані поважними.
За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб'єктами правовідносин своїх прав та обов'язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов'язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.
Строк як відрізок часу обмежує дію суб'єктивних прав та обов'язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).
За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені КАС України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 року в справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку слід враховати критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження/перегляду з поважних причин (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109).
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві зазначено, що позивач 05.02.2026 року не зміг скористатись своєю банківською карткою, з АСВП довідався про відкрите виконавче провадження і ознайомившись з матеріалами ВП дізнався про наявність оскаржуваної постанови.
Разом з цим, з матеріалів позовної заяви вбачається, що виконавче провадження за спірною постановою було відкрите 07.07.2025 року, а арешт на кошти боржника накладений постановою державного виконавця від 14.07.2025 року.
Ураховуючи зазначене, позивач посилаючись на те, що лише 05.02.2026 року він не зміг розрахуватись банківською карткою, мав довести належними доказами, що з часу накладення арешту на його кошти він, відповідно, протягом майже семи місяців не користувався карткою і відтак не міг дізнатись про накладений арешт та підстави його застосування. Однак таких доказів матеріали позовної заяви не містять, як відсутні і докази здійснення позивачем 05.02.2026 року спроби скористатись банківською карткою та докази на підтвердження дати ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Отже, на обґрунтування причин поважності пропущення строку звернення до суду позивач має надати суду повторну заяву про поновлення пропущеного строку та інші належні докази пропущення строку звернення до суду.
За містом ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені обставини, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви, оскільки позов поданий з порушенням строку звернення до адміністративного суду і повідомлені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду причини порушення строку, суд визнає неповажними.
В межах виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позивачу слід надати суду нову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та надати суду належні і достатні докази поважності причин його пропуску.
Вказані дії позивачу слід здійснити у строк не більше десяти днів від дня отримання копії ухвали про залишення його позову без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 161, 169, 171, 294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Текст ухвали складений 24.02.2026 року.
Суддя -