Справа №:754/18635/25
Провадження №: 2/755/3299/26
про залишення заяви без руху
"16" лютого 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, -
До Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю з Деснянського районного суду міста Києва, на підставі ухвали від 12.11.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири за цією адресою, без надання іншого житлового приміщення.
У відповідності до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У відповідності до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За нормою частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позовна заява мотивована тим, що позивачка є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 . З 2004 року, на прохання сина позивачки, у квартирі поселився відповідач, який згодом одружився та став проживати там з дружиною. В червні 2025 позивачка повідомила відповідача, що планує продати квартиру та попросила його з дружиною виселитися з квартири, проте отримала відмову. Зазначає, що у неї відсутні ключі від квартири, оскільки всі комплекти знаходяться у відповідача і він не повертає їх. Відповідач відмовляється добровільно виселятися із належної позивачці квартири та чинить перешкоди щодо проживання останньої у квартирі, яка є її власністю, чим суттєво порушує приватне право позивачки на вільне володіння, користування та розпорядження належним їй майном.
Разом із цим, вказуючи на наявність перешкод у користуванні квартирою позивачка не надає доказів на підтвердження вчинення перешкод у користуванні її власністю, як і не надає доказів проживання у цій квартирі відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачці для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 83, 84, 175, 177, 187, 260, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном -залишити без руху.
Надати можливість позивачці виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачкою ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: