Справа №:755/16357/25
Провадження №: 2-с/755/2/26
"24" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку письмового провадження, без виклику сторін, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В. заявлений у справі №755/16357/25 (провадження №2с/755/2/26) за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого 04.09.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини, -
04.09.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва був виданий судовий наказ про
стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 302,80 грн.
17.01.2026 року боржник звернувся до суду із заявою про скасування виданого судового наказу.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказана заява про скасування судового наказу передана в провадженні судді Марфіної Н.В. - 23.02.2026 року.
Як убачається з матеріалів справи, 03.02.2026 року (зареєстровано в суді 17.02.206 року за Вх. №7793) до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді, у якій Пекур М.А. просить постановити ухвалу, якою відвести головуючого суддю по справі від розгляду справи посилаючись на те, що десять днів тому він подав заяву про скасування судового наказу, яка зареєстрована, але не розглянута. У цьому заявник вбачає зацікавленість судді на користь протилежної сторони.
Статтею 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У даному випадку суд не вбачає підстав для розгляду питання про відвід судді в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, адже підстави заявленого відводу цілком зрозумілі.
Вирішуючи заяву про відвід суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно положень ст. 36 ЦПК України: 1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. 3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. 4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову/заяви в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно із усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) зазначено: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Зі змісту заяви про відвід та аналізу доводів, на які посилається заявник, судом не встановлено обставин, зазначених у статті 36 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об'єктивності судді, яка розглядає справу.
Належних та достовірних доказів на підтвердження особистої упередженості, необ'єктивності або заінтересованості судді Марфіної Н.В. у вирішенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу не надано і таких доказів з матеріалів справи не вбачається.
На думку суду, відвід є необґрунтованим, оскільки наведені заявником обставини не свідчать про необ'єктивність чи упередженість судді. Будь-яка пряма чи опосередкована заінтересованість головуючого судді в результаті розгляду заяви ОСОБА_1 або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості, відсутні.
Той факт, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу 17.01.2026 року і до теперішнього часу його заява не розглянута, сам по собі не свідчить про зацікавленість судді на користь протилежної сторони.
Безпосередньо в провадження судді Марфіної Н.В. заява про скасування судового наказу передана лише 23.02.2026 року відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Працівники суду, які здійснюють реєстрацію документів, їх розподіл та фактичну передачу документів, не є підпорядкованими або підзвітними суддям, а тому затримки в їх роботі не можуть свідчити про упередженість чи необ'єктивність самого судді.
За умовами частин третьої, четвертої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Марфіній Н.В. від розгляду справи №755/16357/25, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
Положеннями ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
У даному випадку судове засідання з вирішення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу не призначалось, відтак ураховуючи положення ст. 40 ЦПК України заяву про відвід судді розглянуто судом, що розглядає справу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 33, 36, 37, 39, 40, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В. заявлений у справі №755/16357/25 (провадження №2с/755/2/26) за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого 04.09.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 24.02.2026 року.
Суддя -