Справа № 749/1808/25
Номер провадження 2-а/749/7/26
26 лютого 2026 року місто Сновськ
Сновський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Павленко В. В.
позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сновськ справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови, -
08.12.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6205672, складеній 23.11.2025 р.
Позовна заява мотивована тим, що позивача притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, однак, позивач перед здійсненням маневру повороту завчасно, не менш як за 100 метрів до з'їзду з головної дороги на другорядну, зайняв крайнє праве положення на проїзній частині та подав сигнал повороту праворуч шляхом підняття лівої руки, зігнутої під кутом 90°, що відповідає вимогам Правил дорожнього руху.
Крім того, позивач вказує, що працівники поліції під час зупинки транспортного засобу не представилися належним чином, не повідомили про здійснення відеофіксації, не надали відомостей щодо наявних доказів правопорушення, не роз'яснили право на правову допомогу, а також не забезпечили можливість подати клопотання чи надати пояснення, мотивуючи це тим, що відповідні дії не передбачені законодавством.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 09.12.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
17.12.2025 р. недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 23.12.2025 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 29.12.2025 р.
29.12.2025 р. від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву у справі, зареєстроване за вх. № 6335.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 29.12.2025 р., постановленою без оформлення окремим документом, клопотання відповідача задоволено, судове засідання відкладено до 08.01.2026 р.
05.01.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зареєстрований за вх. № 15, у якому відповідач у поданому відзиві просить відмовити в задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою. Згідно позиції відповідача, наявність очевидної технічної несправності за положеннями ст. 35 Закону «Про Національну поліцію» є законною підставою для зупинки. Аргументи позивача про те, що він мав право рухатися, подаючи сигнали руками, відповідач вважає помилковими, оскільки подання сигналів рукою не скасовує законодавчу заборону на експлуатацію транспортного засобу, який конструктивно обладнаний світловими приладами, що не працюють. Факт порушення та обізнаність водія про несправність підтверджені відеозаписом, а сама процедура винесення постанови відповідала вимогам КУпАП. На думку відповідача, позивач намагається уникнути відповідальності через хибне тлумачення правил, тоді як поліцейський діяв виключно в межах повноважень.
08.01.2026 р. справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді в іншому провадженні.
29.01.2026 р. справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді в іншому провадженні.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 16.02.2026 р., постановленою без оформлення окремим документом, клопотання позивача задоволено, судове засідання відкладено до 23.02.2026 р.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 23.02.2026 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виклик свідка відмовлено.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 23.02.2026 р., постановленою без оформлення окремим документом, оголошено перерву в судовому засіданні до 26.02.2026 р.
Позивач у судовому засіданні 26.02.2026 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Зазначив, що рухався у світлу пору доби та був зупинений працівниками поліції за 50 метрів від свого будинку. Вважає, що підстави для зупинки були відсутні, позаяк приблизно за 100 метрів від повороту позивач показав напрямок руху рукою.
Крім того, позивач зазначав, що поліцейський направляв автомат в його бік, поліцейські не представились, не повідомили про відеозйомку (але на запитання відповіли, що відеозапис вже здійснюється), не роз'яснили права, в тому числі права на захист, відмовили у відібранні пояснень у свідка події.
При перегляді відеозапису позивач вказав на відсутність початку відеофіксації, де мав бути зафіксований сам факт зупинки транспортного засобу.
На запитання головуючого судді позивач повідомив, що не перевіряв в той день справність покажчиків поворотів та точно не знав, чи справні вони. При цьому, позивач допускав їх несправність, оскільки, за його словами, «іноді коротить». На думку позивача, з метою дотримання ПДР, ним вживаються достатні заходи для оповіщення учасників дорожнього руху про напрямок руху його транспортного засобу. Справність світлових покажчиків не є перешкодою для подання сигналів руками.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Заслухавши доводи позивача, дослідивши докази у справі, судом встановлено наступне.
Як вбачається з оскаржуваної постанови серії ЕНА № 6205672 від 23.11.2025 р., 23.11.2025 р. о 09:45:58 в м. Сновськ по вул. Шевченка ОСОБА_1 керував мотоциклом Mustang, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не працювали показники поворотів, чим порушив п. 31.1 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частина 1 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинен відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Пунктом 31.4.3 ПДР визначено перелік несправностей зовнішніх світлових приладів, за яких забороняється експлуатація, серед яких в контексті несправності зазначено лише про заборону експлуатації у випадку, якщо не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла (підпункт «в»).
Вказана обставина (несправність лампи лівої фари в режимі ближнього світла) не входить до предмета доказування у даній справі.
При цьому, суд не вважає юридично коректним застосування до спірних правовідносин підпункту «а» вказаної норми, оскільки словосполучення «режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідає вимогам конструкції транспортного засобу» може стосуватися лише працюючих конструктивних елементів з певним відхиленням від встановлених норм та правил.
За таких обставин, варто зробити висновок про відсутність заборони експлуатації транспортного засобу в межах предмета спору (в тому числі в межах правових норм, на які посилається суб'єкт владних повноважень).
Додатково, крім «інших технічних несправностей, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється» (кореспонденція з вимогами п. 31.4.3 ПДР) ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за експлуатацію транспортного засобу з несправністю зовнішніх світлових приладів (темної пори доби).
Оскільки позивач рухався у світлу пору доби, що не заперечується учасниками справи, вказана обставина судом не перевіряється, оскільки виходить за межі предмета спору.
При цьому, за положеннями підпункту «в» п. 9.9 ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами.
Крім того, за положеннями підпункту «а» пункту 9.1 ПДР попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.
Згідно абзацу першого п. 9.3 ПДР у разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини, зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху ліворуч подаються лівою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору.
За положеннями ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Так учасниками справи добровільно визнано існування наступних обставин:
1) несправність покажчика повороту,
2) відсутність перевірки технічного стану транспортного засобу безпосередньо перед експлуатацією,
3) демонстрація сигналу повороту рукою.
Обставини дотримання відстані, застосування аварійної світлової сигналізації судом не досліджуються, оскільки не входять до предмета доказування у даній справі.
З огляду на вказані норми та обставини даної справи, суд приходить до наступного висновку.
Елементами диспозиції ч. 1 ст. 121 КУпАП, що дотичні до предмета даного спору, є два види несправностей: 1) несправність зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, 2) інші несправності, за яких експлуатація забороняється.
Натомість, оскільки позивач рухався у світлу пору доби, а рух транспортного засобу за встановлених судом умов не належить до заборонених пунктом 31.4.3 ПДР, відповідальність позивача за ч. 1 ст. 121 КУпАП очевидно виключається.
Судом не заперечується обов'язок позивача забезпечувати відповідність технічного стану транспортного засобу та його обладнання вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху. В той же час, відповідальність за порушення цієї вимоги (п. 31.1 ПДР) не є абсолютною та поведінка водія підлягає правовій оцінці в контексті конкретного складу адміністративного правопорушення. Встановлений відповідачем факт невідповідності окремого елемента транспортного засобу технічним вимогам утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП лише у тому випадку, якщо така несправність охоплюється диспозицією зазначеної норми.
Вказана обставина є самостійною та безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови, а відтак оцінка іншим доводам позивача судом не надається.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відтак справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Згідно ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
У відповідності до ст. 139 КАС України вирішенню підлягає питання щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 246, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6205672 від 23 листопада 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (ЄДРПОУ 40108651, місцезнаходження: 14000, місто Чернігів, проспект Перемоги, 74) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605, 60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М. В. Кравчук