25.02.2026
Справа № 635/10456/25
Провадження по справі № 2/635/2312/2026
25 лютого 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Березовської І.В.,
секретар судового засідання - Бурдюкова В.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ»,
представник позивача - Журавльов Станіслав Георгійович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» пред'явило до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_1 яким просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 27178,26 гривень, з яких заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 9960,38 гривень, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 17217,88 гривень, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 11200,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16 квітня 2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № TDB.2021.0001.10406 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 03 вересня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 27178,26 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 9960,38 гривень, заборгованість за відсотками 17217,88 гривень.
03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року.
27 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія ЄВРОКРЕДИТ» укладений договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. На підставі вказаного договору до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача Журавльов С.Г. у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.
Відповідач відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 16 квітня 2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладена заява-договір № TDB.2021.0001.10406 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.
Згідно з пунктом 1.1. договору, підписанням цієї заяви-договору клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у місці інформування клієнта на сайті АТ «МЕГАБАНК»; згоду з умовами договору, а також положення усіх додатків до нього; укладання з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет та індивідуальної частини договору, а саме - цієї заяви-договору, підписання якої клієнт приєднується до договору в цілому; укладання з банком шляхом приєднання до публічного договору (оферти) АТ «МЕГАБАНК» про умови надання послуги «Р2Р-перекази з картки на картку» з урахуванням особливостей, передбачених розділом 2.17. публічної частини договору.
Відповідно до умов пункту 2 договору, банк відкриє клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, поточний рахунок № НОМЕР_2 в доларах США, поточний рахунок № НОМЕР_3 у Євро.
Пунктом 3 договору встановлено, що картка використовується клієнтом для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших операцій, передбачених умовами договору та/або чинним законодавством України і не пов'язаних із здійсненням професійної діяльності.
Згідно з пунктом 4 договору, банк має право надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії 200000,00 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту 273293,00 гривень, строк кредиту 12 місяців, пільговий період 62 дні, базова процентна ставка 56%, процентна ставка у пільговий період 0,0001%, тип кредиту кредитна лінія, орієнтовна реальна річна процентна ставка 87,30%.
Вказаний договір підписаний відповідачем власноручно.
16 квітня 2021 року ОСОБА_1 власноручно підписала довідку на відкриття рахунків, в якій зазначено, що 16 квітня 2021 року відповідачу були відкриті рахунки: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року, станом на 03 вересня 2024 року заборгованість становить 27178,26 гривень, яка складається із: заборгованості за основним боргом 9960,38 гривень; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 17217,88 гривень.
Відповідач користувалася кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку за період, відкритим відповідачу в Акціонерному товаристві «МЕГАБАНК».
03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.
Відповідно до пункту 4 договору № GL1N426240 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 21723211,51 гривень, надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.
Пунктом 14 договору № GL1N426240 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, у тому числі і за кредитним договором № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 .
Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.
27 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладений договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.
У пункті 2 Договору № 1/12 зазначено, що права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку № 1.
Пунктом 14 Договору № 1/12 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Отже, відповідно до умов Договору № 1/12 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.
Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору про відступлення прав вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за кредитним договором № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень статей 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048ЦК України).
Приписами частини 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як слідує з матеріалів справи, кредитний договір № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Вказаний кредитний договір позичальник підписала власноручно.
З матеріалів справи слідує, що кредитний договір № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердила те, що ознайомилася з текстом договору, отримала всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодилася з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, була обізнаною про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом у повному розмірі не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно з пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року у загальному розмірі 27178,26 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом 9960,38 гривень; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 17217,88 гривень. Вказаний розмір заборгованості існував ще на момент відступлення права вимоги первісним кредитором. Жодних додаткових нарахувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювали, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги АТ «МЕГАБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», яке в свою чергу відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит».
Відповідно до положень статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідач порушила умови кредитного договору та норми законодавства.
Відповідач не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надала беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав її звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Виходячи з того, що відповідач не надала суду доказів на підтвердження тих обставин, що вона належним чином виконувала умови вказаного вище кредитного договору, а також з огляду на встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачем прав позивача за вказаним вище кредитним договором, суд висновує про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року у розмірі 27178,26 гривень.
Дослідивши надані представником позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» - адвокатом Журавльовим С.Г. докази на обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд висновує таке.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).
У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частинах 4-6 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У позовній заяві представник ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» - адвокат Журавльов С.Г. просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 11200,00 гривень.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:
- договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, укладений між АО «АЛЬЯНС ДЛС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання зобов'язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання клієнта, а клієнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги та сплатити винагороду. Відповідно до пункту 3.2. договору сума гонорару за надання послуг по стягненню заборгованості з боржників, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг, зазначеного в додатку № 2 до цього договору, та зазначається об'єднанням в акті приймання-передачі наданих послуг;
- ордер серії АЕ № 1414107;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817 на ім'я Журавльова С.Г.;
- реєстр боржників від 21 липня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» передав, а адвокат отримав в роботу реєстр прав вимог щодо боржника ОСОБА_1 , за кредитним договором № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року;
- акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12126850 від 14 серпня 2025 року, який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, згідно з яким клієнт отримав наступні послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу 1 Боржника вартістю 1200,00 гривень; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості 10000,00 гривень. Вказані в цьому акті послуги з правничої допомоги прийняті клієнтом у повному обсязі, без зауважень
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.
Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 11200,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.
Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору (у цьому випадку кредитного договору та договору факторингу), судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), у даному випадку адвокатом не проводився розрахунок сум, що стягуються, а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин.
Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 11200,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.
Отже, витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.
Згідно з платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 4291 від 10 листопада 2025 року при пред'явленні позову через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статі 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд виснував про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0001.10406 від 16 квітня 2021 року у розмірі 27178 (двадцять сім тисяч сто сімдесят вісім) гривень 26 (двадцять шість) копійок, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 9960 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 38 (тридцять вісім) копійок та заборгованості по сплаті відсотків 17217 (сімнадцять тисяч двісті сімнадцять) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Березовська