Харківський районний суд Харківської області
23 лютого 2026 року
селище Покотилівка Харківської області
Справа №753/19023/24
Провадження №2/635/2780/2026
Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області Карасаві І.О. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції(м. Київ), Орган опіки та піклування Дарницької районної державної адміністрації м. Києва.
23 лютого 2026 року представником відповідача - ОСОБА_1 у судовому засіданні при розгляді вказаної цивільної справи заявлено відвід судді Карасаві І.О.
В обґрунтування заяви, представник відповідача зазначає, що суддя Карасава І.О. не може розглядати цивільну справу, оскільки, на його думку, суддя здійснює розгляд справи, на підставі доказів, які є недостовірними, без з'ясування підстав позову, без надання доступу до матеріалів справи в електронному доступі, у зв'язку з чим не має довіри у представника відповідача.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду.
Оцінивши наведені заявником ОСОБА_1 підстави для відводу судді, суддя дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.
Відповідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно статті 129 Основного Закону суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Аналогічне положення міститься і у частині 1 статті 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», згідно якого кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.
Відповідно до статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід(самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу(самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Згідно частини 2, 3 статті 40 ЦПК України, передбачено, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні(або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Виходячи з аналізу наведених норм відвід повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Разом з тим, представник відповідача Ніколенко С.А. 27.06.2025 до Харківського районного суду Харківської області вже подавав заяву про відвід судді Харківського районного суду Харківської області Карасави Ірини Олексіївни та секретаря судового засідання.
Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області Карасави І.О. від 01 липня 2025 року визнано заявлений представником відповідача ОСОБА_1 відвід складу суду необґрунтованим. Передано заяву про відвід головуючого у справі для її вирішення у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В. від 14 липня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області Карасави І.О. було відмовлено.
Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 - Ніколенко Сергія Андрійовича про відвід секретаря судового засідання Дерелюк К.О. було відмовлено.
Із аналізу доводів ОСОБА_1 вбачається, що підставами для подання повторної заяви про відвід судді є незгода з процесуальним рішенням головуючої судді Карасави І.О. суд зазначає, що відвід судді не може бути способом оскарження процесуальних рішень.
Перевіривши наведені заявником Ніколенко С.А. підстави для відводу головуючого судді у справі, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Заявлений відвід судді не містить належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність нових підстав для відводу судді.
Таким чином, представником відповідача Ніколенко С.А. була подана повторна невмотивована завідомо безпідставна заява про відвід судді під час судового розгляду з підстав, що вже були предметом розгляду заяви про відвід судді.
Суд, під час розгляду справи має забезпечити розумні строку розгляду даної справи. Чисельні безпідставні клопотання представника відповідача оцінюється судом через призму добросовісності.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ураховуючи наведене, такі дії адвоката Ніколенко С.А. суперечать завданню цивільного судочинства та суд розцінює їх, як спосіб затягування розгляду справи, що мають ознаки зловживання процесуальними правами.
З метою, запобігання зловживанню процесуальними правами, суд звертає увагу адвоката Ніколенко С.А. про неприпустимість у подальшому недобросовісно користуватися процесуальними правами, в іншому випадку судом буде вирішене питання щодо застосовання заходів процесуального примусу, визначених ЦПК України.
Підстави для задоволення відводу судді Карасави І.О. - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 36, 39, 40, 41, 260, 261, 352, 353, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області Карасави І.О. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції(м. Київ), Орган опіки та піклування Дарницької районної державної адміністрації м. Києва - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 26.02.2026.
Суддя І.О. КАРАСАВА