Справа № 632/33/26
провадження №3/632/43/26
24 лютого 2026 року м. Златопіль
Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Журавель О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
04 січня 2026 року о 07 год. 10 хв., ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом - автомобілем Mercedes-Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Миру, 24 у місті Златопіль Харківської області, з ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини роту. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager - Аlkotester 6810, та у медичному закладі охорони здоров'я відмовився.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 22 січня, 10 та 24 лютого 2026 року, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою його фактичного проживання, про що свідчить її розписка про отримання судової повістки на 22 січня, 10 та 24 лютого 2026 року, а також шляхом розміщення повідомлення про виклик на сайті суду «Судова влада України». Про поважні причини своєї неявки до суду у судові засідання, призначені на 22 січня, 10 та 24 лютого 2026 року не повідомляв.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, наголошував, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, у тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року у справі наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з яким він був ознайомлений під підпис, суд вважає, що останньому достеменно було відомо про судовий розгляд справи у суді, але ОСОБА_1 не вживав заходів для явки до суду. Отже, така його поведінка, на думку суду, може свідчити про свідоме затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому, суд вважає можливим провести розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з наведених вище підстав, на підставі наявних у справі доказів.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558520 відж 04 січня 2026 року, який складено щодо ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, вбачається, що 04 січня 2026 року о 07 год. 10 хв., ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом - автомобілем Mercedes-Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Миру, 24 у місті Златопіль Харківської області, з ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини роту. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager - Аlkotester 6810, та у медичному закладі охорони здоров'я відмовився. Також у відповідній графі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 підписав протокол. Правом надати письмові пояснення ОСОБА_1 не скористався.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04 січня 2026 року встановлено, що огляд водія ОСОБА_1 не проводився, у зв'язку із його відмовою, про що свідчить його підпис у відповідній графі акту.
Дослідженим під час судового розгляду відеозаписом з нагрудних камер поліції 04 січня 2026 року, встановлено, що водій ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, зокрема на місці зупинення транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я.
З довідки поліцейського СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області А.Ярошенко вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 , терміном дії з 28 червня 2022 року по 23 червня 2052 року.
Відповідно до розписки від 04 січня 2026 року, автомобіль Mercedes-Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_1 передано на зберігання ОСОБА_2 .
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно із пунктом 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Крім того, суд приймає до уваги, що порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП та низці підзаконних нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з пунктами 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 з подальшими змінами, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, виявлення у водіїв ознак сп'яніння є дискреційним повноваженням поліцейських. Відтак наявність таких ознак встановлюється виключно поліцейським і становить лише підставу для проведення огляду, оскільки його метою є підтвердження або спростування факту керування транспортним засобом у стані сп'яніння за результатами відповідного огляду.
Відповідно до пункту 3 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, наведені вище докази в їх сукупності підтверджують те, що зазначена процедура поліцейським була дотримана. Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП, та положень вищенаведених нормативних актів.
Таким чином суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Частина 1 ст. 130 КУпАП, окрім іншого, передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, що покладені в основу постанови, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, сп'яніння.
При вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом'якшують відповідальність, у зв'язку з чим, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2026 року 3328 грн.), що складає 665 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова дійсна для пред'явлення до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя:О. О. Журавель