Справа № 192/2661/25
Провадження № 1-кс/192/21/26
Ухвала
Іменем України
"26" лютого 2026 р. слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра та зобов'язання вчинити дії,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_2 ,
26 січня 2026 року потерпіла ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на бездіяльність прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра.
На обґрунтування скарги посилається на те, що 10 листопада 2025 року подала письмове клопотання прокурору ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025047160000184, в якому просила змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 190 КК України на ч. 3 ст. 190 КК України; передати кримінальне провадження для здійснення досудового розслідування слідчому; у разі необхідності призначити відповідні експертизи та витребувати банківську інформацію; письмово повідомити про результати розгляду клопотання у строк, передбачений ст. 220 КПК України. Однак у встановлений законом строк жодного процесуального рішення за результатами розгляду клопотання винесено не було. Лише після численних звернень та телефонних дзвінків ОСОБА_2 отримала лист за підписом заступника керівника окружної прокуратури, датований 12 листопада 2025 року, яким клопотання було направлено для розгляду до слідчого відділення. Таким чином, прокурор не виконав процесуальний обов'язок, передбачений ст. 220 КПК України, що виразилось у невинесенні процесуального рішення за поданим клопотанням та неналежному реагуванні на звернення потерпілої.
Прокурор та представник відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, які були повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, у судове засідання не з'явилися. Причини неявки слідчому судді не повідомили.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК, слідчий суддя постановив проводити розгляд скарги у відсутність вказаних осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
ОСОБА_2 в судовому засідання скаргу підтримала та пояснила, що на особистому прийомі 10 листопада 2025 року передала клопотання прокурору, проте в строки, встановлені ст. 220 КПК України прокурор не прийняв відповідну постанову за результатом розгляду клопотання. Після неодноразових телефонних дзвінків ОСОБА_2 , не отримавши постанову прокурора вирішила оскаржити його бездіяльність.
Дослідивши матеріали, додані до скарги, слідчий суддя вважає що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 оскаржує не виконання прокурором вимог ст.220 КПК України щодо розгляду її клопотання від 10 листопада 2025 року, тобто нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
З матеріалів кримінального провадження №12025047160000184 встановлено, що 10 листопада 2025 року до Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра надійшло клопотання від імені ОСОБА_2 , яке не містить підпису (а.с.к.п.97-99). ОСОБА_2 пояснила, що не встигла підписати таке клопотання до його передачі прокурору.
Згідно супровідного листа від 12 листопада 2025 року, вказане клопотання було скеровано начальну СД ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.к.п.96) та постановою від __12.2025 - дата не вказана (а.с.к.п. 109-111) було змінено правову кваліфікацію з ч. 1 на ч. 2 ст. 190 КК України та внесено відповідні зміни до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.к.п.116).
Також постановою від ____.2025 - дата і місяць не вказані (а.с.к.п. 112-113) прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 було направлено матеріали кримінального провадження за підслідністю до слідчого відділення ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.
Докази про прийняття постанови за результатами розгляду прокурором клопотання ОСОБА_2 матеріали кримінального провадження не містять.
Таким чином, не підписане клопотання не може бути розглянуте прокурором в порядку ст. 220 КПК України.
Статтею 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Слідчим суддею встановлено, що скарга була подана до суду 26 січня 2026 року, проте оскаржувана бездіяльність, за умови підписання клопотання ОСОБА_2 , почалася 14 листопада 2025 року, а отже строк на оскарження закінчився 24 листопада 2025 року.
Таким чином ОСОБА_2 пропустила строк на 2 місяці.
В судовому засіданні ОСОБА_2 посилалася на те, що є інвалідом ІІ групи та довго шукала адвоката, який би допоміг їй оскаржити бездіяльність прокурора, проте докази про укладання договору з адвокатом слідчому судді не надала та не порушувала питання про поновлення строку на оскарження.
Слідчий суддя вважає, що факт не підписання клопотання від 10 листопада 2025 року не є надмірним формалізмом, як і пропуск на 2 місяці строку на оскарження за умови укладання договору з адвокатом, про що повідомила в судовому засіданні ОСОБА_2 .
Тому слідчий суддя не знаходить підстав для поновлення такого строку.
Оскільки питання про повернення скарги з підстав пропущення строку на оскарження вирішується під час вирішення питання про відкриття провадження за скаргою, яке було відкрито ухвалою від 26 січня 2026 року, тому слідчий суддя не вбачає підстав для повернення скарги на даній стадії розгляду скарги.
Враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, а саме факт не підписання клопотання ОСОБА_2 слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1