25 лютого 2026 року м. Чернігів Справа № 620/15816/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін звіт Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із заявою, у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та просить встановити контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/15816/24.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 заяву позивача задоволено, зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 , Військову частину НОМЕР_4 , Військову частину НОМЕР_2 , Військову частину НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/15816/24 (а.с.222-223 том 2).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 клопотання Військової частини НОМЕР_2 про продовження строку для подання звіту про виконання рішення суду задоволено. Продовжено Військовій частині НОМЕР_2 строк для подання звіту про виконання рішення суду на 30 днів з дня вручення даної ухвали (а.с.244 том 2).
Ухвалою суду від 08.12.2025 звіти відповідачів призначено до розгляду.
Ухвалою суду від 22.12.2025 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/15816/24 та встановлено Військовій частині НОМЕР_3 , Військовій частині НОМЕР_4 , Військовій частині НОМЕР_2 , Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі №620/15816/24 - 30 днів з дня отримання даної ухвали (а.с.44-46 том 3).
На виконання ухвали суду від в/ч НОМЕР_2 надійшов звіт про виконання рішення суду, у якому зазначено, що 07.08.2025 в/ч НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 подано заявку-розрахунок потреби в коштах для виплати військовослужбовцям в порядку виконання судових рішень, в тому числі відносно ОСОБА_1 .. У зв'язку з ненадходженням коштів на казначейський рахунок, в/ч НОМЕР_2 були подані аналогічні заявки для замовлення бюджетних коштів, а саме: 08.09.2025 за вих. №17180; 07.10.2025 за вих. №18458; 07.11.2025 за вих. № 19637; 05.12.2025 за вих. № 21334; 06.01.2026 за вих. № 187. На даний час очікується надходження коштів відповідно до заявки від 06.01.2026 (вих. №187) для виплати коштів позивачу в порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі №620/15816/24. З огляду на викладене відсутність фінансування з державного бюджету, ускладнює виконання судового рішення (а.с.52-56 том 3).
Ухвалою суду від 20.01.2026 звіт в/ч НОМЕР_2 призначено до розгляду.
23.01.2026 від в/ч НОМЕР_1 надійшов звіт на виконання рішення суду, у якому зазначено, що в/ч НОМЕР_1 було направлено письмові запити до військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з вимогою довідки про види та розмір грошового забезпечення з зазначенням видів забезпечення, додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, нарахованого та виплаченого позивачу за період проходження військової служби у вказаних військових частинах. Вказані дії вчинені через необхідність визначення розмірів та суми перерахунку грошового забезпечення позивачу, оскільки у в/ч НОМЕР_1 відсутні належні та достовірні дані про розмір та види грошового забезпечення позивача у військових частинах НОМЕР_4 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . Станом на 06.11.2025 до в/ч НОМЕР_1 не надходили жодні відповіді на вищевказані запити від військових частин НОМЕР_4 та НОМЕР_3 . В/ч НОМЕР_2 було надано відповідь на лист від 30.09.3035 № 677/7188 у якій зазначено, що військова частина НОМЕР_2 не вбачає підстав для видачі вищезазначеної довідки на адресу в/ч НОМЕР_1 . 24.10.2025 засобами фельд'єгерського поштового зв'язку було направлено повторні запити до військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 за вихідними №47/5796, №47/5797, №47/5798, проте станом на 06.11.2025 відповіді не надходили. Разом з тим, станом на 22.01.2026 в/ч НОМЕР_2 надала необхідні дані. Отже враховуючи, що військові частини НОМЕР_4 , НОМЕР_3 не надали довідки про види та розмір грошового забезпечення позивача, в/ч НОМЕР_1 позбавлена можливості виконати рішення суду.
Від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких щодо звіту в/ч НОМЕР_1 зазначено, що для проведення розрахунків на виконання рішення суду необхідно лише кількість днів основної та додаткової відпустки, які були компенсовані при звільненні та відомості про нарахування додаткової винагороди за останні 12 місяців до звільнення (Постанова КМУ №100). Відповідна інформація у військової частини є, зокрема у заяві вказано, що було отримано інформацію від в/ч НОМЕР_2 щодо нарахування додаткової винагороди за період служби позивача у цій частині. Отже, відомості про нарахування додаткової винагороди від військових частин НОМЕР_4 та НОМЕР_3 не потрібні. З урахуванням викладеного, просив застосувати до командира в/ч НОМЕР_1 заходи процесуального примусу за навмисне невиконання рішення суду.
Розглянувши подані Військовою частиною НОМЕР_1 та Військовою частиною НОМЕР_2 звіти про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі №620/15816/24, яке набрало законної сили 09.07.2025, адміністративний позов задоволено частково, зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.03.2022 по 30.06.2022 (з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02.07.2022 по 26.12.2022, в тому числі грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 27.12.2022 по 19.05.2023, в тому числі грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових), а саме: за 2022, 2023 та 2024 роки з врахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (а.с. 140-146 т.1).
В/ч НОМЕР_1 зазначає, що у зв'язку з тим, що військовими частинами НОМЕР_4 та НОМЕР_3 не надані відомості про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , це унеможливлює виконання рішення суду.
На виконання рішення суду в/ч НОМЕР_2 здійснено перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.12.2022 по 19.05.2023, в тому числі грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум, та нараховано до виплати кошти в розмірі 72 145,54 грн, що підтверджується розрахунком (а.с.19 том 3). Також в/ч НОМЕР_2 постійно направляються основні заявки-розрахунки для виконання рішення суду (а.с.19 зворот-25, 60-66 том 3).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до статті 382-2 Кодексу за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду в/ч НОМЕР_1 були направлені запити до А3321, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 для отримання інформації про розмір та види грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірний період. Проте в/ч НОМЕР_4 та в/ч НОМЕР_3 витребувана інформація не надана, у зв'язку з чим в/ч НОМЕР_1 зазначає, що не може виконати рішення суду, однак із такими доводами відповідача суд не погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частини) від 15.10.2024 №310 наказано виплатити ОСОБА_2 компенсацію за 25 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік; виплатити компенсацію за 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік; виплатити компенсацію за 08 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік (а.с.25 том 1).
Відповідно до частини 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку
обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
З огляду на викладене, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, в/ч НОМЕР_1 не надано обґрунтованих доказів неможливості здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023 та 2024 роки з врахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
В/ч НОМЕР_2 здійснено перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.12.2022 по 19.05.2023, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік та здійснено розрахунок коштів на виконання рішення суду в розмірі 72 145,54 грн, що підтверджується розрахунком. Також в/ч НОМЕР_2 постійно направляються основні заявки-розрахунки для виконання рішення суду.
Проте рішення суду залишається не виконаним.
Від в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_4 звіти на виконання рішення суду не надійшли.
Відповідно до частини 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе прийняти подані Військовою частиною НОМЕР_1 та Військовою частиною НОМЕР_2 звіти та з огляду на неповне виконання рішення, встановити новий строк для подання звіту Військовою частиною НОМЕР_3 , Військовою частиною НОМЕР_4 , Військовою частиною НОМЕР_2 , Військовою частиною НОМЕР_1 відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/15816/24.
Встановити Військовій частині НОМЕР_3 , Військовій частині НОМЕР_4 , Військовій частині НОМЕР_2 , Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі №620/15816/24 - 60 днів з дня отримання даної ухвали.
Попередити Військову частину НОМЕР_3 , Військову частину НОМЕР_4 , Військову частину НОМЕР_2 , Військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування заходів, передбачених частиною третьою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 25.02.2026.
Суддя С.В. Бородавкіна