26 лютого 2026 року справа № 580/6587/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., ознайомившись із заявою адвоката Борзова Ярослава Едуардовича від імені ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за їх позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
10.06.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Борзова Я.Е. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) (далі відповідач-1), до Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) (далі - відповідач 2) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період позивачу;
зобов'язання відповідача у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законодавством повторно розглянути його заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та за наслідками її розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення.
08.07.2025 на адресу суду надійшло клопотання вх.№34736/25 про залучення співвідповідача. Також цього дня надійшла заява вх.№34743/25 про зміну предмету позову, в якій уточнив позовні вимоги та просив:
скасувати протокол Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.05.2025 №18 в частині відмови позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
зобов'язати відповідача 1 розглянути його заяву від 12.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за наслідком розгляду якої прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або відмову у наданні відстрочки з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
09.07.2025 ухвалою суд задовольнив вказані клопотання, залучив співвідповідачем Комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) (далі - відповідач 2), продовжив судовий розгляд адміністративної справи з урахуванням заяви позивача вх.№34743/25 про зміну предмета позову.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 позовну заяву задоволено повністю. Рішення набрало законної сили 23.12.2025.
17.02.2026 на адресу суду надійшла заява (вх.№8009/26) позивача, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення від 21.11.2025 у цій справі (далі - Заява). Підставою зазначив факт не виконання відповідачем вказаного рішення суду. Вказав, що 16.02.2025. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконання рішення суду відкрито виконавче провадження № 80249505.
18.02.2026 від відповідача-1 на адресу суду надійшла заява вх.№8487/26 щодо виконання рішення суду, якою повідомлено, що 22.12.2025 протоколом №52 відповідача-2 заяву позивача переглянуто та відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
20.02.2026 від позивача надійшла заява вх.№8857/26, якою не погоджується із доводами відповідача-1 про виконання рішення суду. Обґрунтовуючи зазначив, що, у поданих відповівдачем-1 матеріалах повністю відсутня будь-які відомості про те, що при повторному розгляді питання надання відстрочки відповідач-2 врахував правову позицію та висновки суду, викладені у рішенні. Подану відповідачем-1 заяву та документи не можна вважати виконанням рішення, оскільки вони не містять відомостей про усунення тих порушень, на які вказав суд. Повторне посилання відповідача-1 на «недоведеність потреби в утриманні» свідчить про ігнорування висновків суду та свідоме ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання покладених на нього зобов'язань.
Розглянувши Заяву правилами письмового провадження, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Учасники справи відповідно до пунктів 1 та 7 ч.5 ст.44 КАС України зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Довготривале невиконання рішення суду, що набрало законної сили, є неповагою як до учасника, так і до суду, порушенням процесуальних обов'язків, що тягне за собою відповідну відповідальність.
Суд урахував, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 в цій справі набрало законної сили 23.12.2025. Зокрема, суд зобов'язав відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 12.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за наслідком розгляду якої прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або відмову у наданні відстрочки з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
15.01.2026 Черкаський окружний адміністративний суд видав два виконавчих листа 580/6587/25. 16.02.2026 державний виконавець відкрив виконавче провадження №80249505. Отже, з дати початку примусового виконання рішення до надходження Заяви сплинув короткий час і уповноважені державні органи мають виконати власні функції щодо реалізації судового рішення.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.381-1 КАС України)
Однак у статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження» (далі - ЗУ №1404-VIII) закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на зміст ч.1 ст.5 ЗУ №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
У ч.ч. ст.14 ЗУ №1404-VIII закріплено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, повноваження щодо контролю за належним виконанням судового рішення покладенні саме на державних та приватних виконавців.
Взважаючи на конституційний розподіл влади в Україні, система органів виконавчої влади має повністю функціонувати та виконувати покладені на них законом завдання та обов'язки. Судова влада не має їх підміняти, втручаючись виключно в межах, порядку та спосіб, які вказані в процесуальних законах.
Оскільки з дати відкриття виконавчого провадження до надходження Заяви пройшло 3дні, суд дійшов висновку про недоцільність застосування судового контролю виконання рішення суду, доки державний орган примусового виконання рішення не виконає свої завдання у цьому процесі.
Згідно з ч.2 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тому суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення Заяви.
Керуючись ст.ст.2-20, 132-142, 252, 241-248, 255, 295, 356, 370, 381-1-382-1 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви від 17.02.2026 вх.№8009/26 адвоката Борзова Ярослава Едуардовича від імені ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити повністю.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з дати підписання та може бути оскаржена в Шостий апеляційний адміністративний суд протягом 5 днів.
СуддяАнжеліка БАБИЧ