Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 лютого 2026 року Справа № 520/868/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати незаконною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні ОСОБА_1 в наказ про виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 16.09.2024 до 19.09.2024, з 26.09.2025 до 14.10.2025, з 17.10.2025 до 31.10.2025 під час перебування позивача на стаціонарному лікуванні з приводу поранення, отриманого 20.02.2023; - зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 в наказ про виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 16.09.2024 по 19.09.2024, з 26.09.2025 по 14.10.2025, з 17.10.2025 по 31.10.2025 під час перебування позивача на стаціонарному лікуванні з приводу поранення, отриманого 20.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він був мобілізований до Збройних Сил України і отримав поранення, у зв'язку з яким перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я. За час перебування на лікуванні він має право на отримання додаткової винагороди, втім відповідач її безпідставно не виплатив. Просить позов задовольнити.
Відповідачем подано відзив, який містив заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що
позовна заява не містить будь-якого посилання на подання рапорту позивача на ім'я командира про включення останнього до наказу про виплату додаткової винагороди. З огляду на те, що у цій справі відсутня письмова вимога та відповідно відмова у виплаті додаткової винагороди, то право позивача не було порушено суб'єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним. Відтак, враховуючи те, що позивач до військової частини із вимогою про відповідне нарахування не звертався, відсутня відмова відповідача у її виплаті, а тому відсутні порушення прав позивача. Підстав для задоволення позовних вимог. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 19.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, позивач проходив військову службу у відповідача з 16.03.2024, який прибув із військової частини НОМЕР_2 , що підтверджено копією витягу із наказу відповідача від 16.03.2024 №77.
11.12.2025 позивач виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , що підтверджено копією витягу із наказу відповідача від 11.12.2025 №359.
Напередодні проходження військової службу у відповідача, позивач проходив службу, зокрема у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджено доказами, які містяться у матеріалах справи.
Під час проходження служби у Військовій частині № НОМЕР_4 позивач 20 лютого 2023 року отримав вогнепальне поранення лівого плеча. За обставин: 20.02.2023 року приблизно о 13:40 в районі населеного пункту Бахмут, Донецької області у складі групи, старший солдат ОСОБА_1 виконував бойове завдання, внаслідок стрілецького бою 3 противником отримав травмування. Травмування/поранення військовослужбовця вважати таким, що сталося під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства. Підстава наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 20.06.2024 №5456. Дані обставини підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_3 від 08.07.2024 №7062 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 20.06.2024 №5456, який був підставою для видачі вищевказаної довідки, установлено, що поранення військовослужбовця який знаходився в підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_3 , згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 92 від 22.02.2023 року старшого солдата ОСОБА_2 вважати таким, що сталося під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_5 від 18.09.2024 №1599, проведено медичний огляд госпітальною військово-лікарською комісією хірургічного профілю військової частини НОМЕР_5 18 вересня 2024 року старшого матроса ОСОБА_1 , військова частина НОМЕР_1 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операції - видалення дистального блокуючого гвинта з металоконструкцією лівого плеча, видалення стороннього тіла (кулі) з м'яких тканин лівого плеча (16.09.2024) з приводу міграції металоконструкції лівого плеча (дистального блокуючого гвинта), 09.07.2023) відкритої репозиції, БІОС лівої плечової кістки із пластикою кісткового дефекту імплантатом-решіткою, внаслідок вогнепального поранення лівого плеча (20.02.2023) з тимчасовим порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. (Підтверджено довідкою про обставини травми, виданою командиром військової частини НОМЕР_3 від 08.07.2024 №7062). На підставі статті 65 графи ІІ Розкладу хвороб потребує лікування (реабілітації) у клінічному санаторії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), терміном на 21 календарних днів.
Позивач у період з 16.10.2024 до 19.10.2024 перебував на стаціонарному лікування, що підтверджено випискою із медичної карти амбулаторного хворого №9490.
У період з 26..09.2025 до 14.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджено випискою із медичної карти амбулаторного хворого № 102021.
У період з 17.10.2025 до 31.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджено випискою із медичної карти амбулаторного хворого №4808.
Періоди перебування позивача на стаціонарному лікування були пов'язані з отриманим пораненням 20.02.0023, що підтверджено відомостями, які зазначено у вищевказаних медичних документах.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2024 №265 позивач вибув з району виконання бойових завдань за призначенням в польових умовах з 16.09.2024 року.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2024 №269 позивач прибув з лікувального закладу і приступив до виконання бойових завдань 19.09.2024 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2025 №277 позивач вибув на лікування з 25.09.2025, знятий з котлового забезпечення 26.09.2025.
Згідно з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2025 №299 позивач з 15.10.2025 року прибув з лікування.
16.10.2025 знову вибув на лікування до клінічного санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з якого прибув 01.11.2025 року. Дані обставини підтверджено наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 16.10.2025 №300 та від 01.11.2025 №317.
Отже дійсно позивач в періоди з 16.09.2024 по 19.09.2024, з 26.09.2025 по 14.10.2025, з 17.10.2025 по 31.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідними медичними документами та наказами командира військової частини.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення його до наказу відносно нарахування і виплати йому у збільшеному розмірі винагороди згідно з постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у спірний період, у зв'язку із чим звернувся з цим позовом до суду.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч.4 ст.9 цього Закону).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023 строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту - Постанова №168; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з абз. 4 п. 1 Постанови №168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду до 100000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив'язки до тяжкого), але обов'язково пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду до 100000 грн, а під час відпустки за станом здоров'я (під час реабілітації) додаткову винагороду до 100000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі по тексту - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно із підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Як встановлено вище, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, підлягають включенню особи, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в тому числі: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Матеріалами справи підтверджено, що 20.02.2023 позивач отримав поранення, у зв'язку із чим перебував на лікуванні. Поранення, травма, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Згідно з пунктом 1 Постанови №168, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Отже, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин та які стосується предмету доказування (щодо лікування), дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини перебували на лікуванні.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд повторно відмічає, що установлено факт поранення та перебування позивача на лікуванні після поранення за висновками (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Серед іншого в матеріалах справи також міститься довідка ВЛК від 18.09.2025 № 1599, яка була підставою для подальшого прийнята відповідачем наказів про вибуття позивача на лікування у певні періоди, що також є оспорюваним періодами у цій справі.
Відповідно до п. 12 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07 червня 2018 року № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Суд повторно відмічає, що позивач отримав поранення 20.02.2023 під час виконання бойового завдання, що підтверджується довідкою від 08.07.2024 №7062.
Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку чітко зазначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про обставини травми, виданої командиром військової частини, де перебував у відрядженні позивач.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не було подано рапорт на ім'я командира про включення останнього до наказу про виплату додаткової винагороди за оспорювані періоди, суд відмічає, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у зв'язку із перебуванням на лікуванні є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), медичні документи про перебування на лікуванні, накази командира про вибуття позивача у відпустки для лікування, довідка ВЛК від 18.09.2024 №1599 - всі ці документи підтверджують необхідні умови для набуття позивачем права на отримання додаткової винагороди у порядку Постанови № 168.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невключена позивача до наказу про виплату додаткової винагороди за періоди з 16.09.2024 до 19.09.2024, з 26.09.2025 до 14.10.2025, з 17.10.2025 до 31.10.2025 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, що підтверджено доказами, які містяться у матеріалах справи, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
З метою ефективного захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача включити позивача в наказ про виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 16.09.2024 до 19.09.2024, з 26.09.2025 до 14.10.2025, з 17.10.2025 до 31.10.2025, адже саме ці періоди підтверджено належними і допустимими доказами, пропорційна часу перебування на стаціонарному лікуванні з приводу отриманого поранення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про задоволення позову.
У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України “Про судовий збір».
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення ОСОБА_1 в наказ про виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 16.09.2024 до 19.09.2024, з 26.09.2025 до 14.10.2025, з 17.10.2025 до 31.10.2025, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з приводу отриманого поранення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 в наказ про виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 16.09.2024 до 19.09.2024, з 26.09.2025 до 14.10.2025, з 17.10.2025 до 31.10.2025, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з приводу отриманого поранення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
відповідач Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження - місто Одеса, код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .
Повне судове рішення складено та підписано суддею 26.02.2026.
Суддя М. І. Садова