Справа № 420/27478/24
26 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до ОСОБА_1 в якому позивач просить суд: стягнути з ФО-ПП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) суму заборгованості: по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 100 321,88 грн., на бюджетний рахунок UA438999980314090512000015656 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Нерубайська сільська ФГ/18010300; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 843,75 грн., на бюджетний рахунок UA488999980314080617000015600 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Таїровська селищна ТГ/18010300; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості 1221,80 грн., на бюджетний рахунок - UA278999980314060617000015620 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Яськівська ТГ/18010200.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позовної заяви, відповідно до довідки - розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП) (додаються), наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у ФО-ПП ОСОБА_1 перед бюджетом складає - 102238,43 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковий орган звернувся до суду з даним позовом.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те що, відповідач не отримувала податкову вимогу позивача. Крім того, позивач зазначає, що позивачем здійснено оплату по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (к/б18010300) по Таіровській ТГ. Щодо заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (к/ б18010300) по Яськівській ТГ становить 1 221,80 грн. відповідач вказує, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку, який посвідчено державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області. ОСОБА_2 за реєстр. № 1-3538 05.12.2013 року, продавець ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) передала у власність, а ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ) приймає: житловий будинок з надвірними спорудами під АДРЕСА_2 , та складається з одного житлового будинку, площею 134,90 кв.м., якій розташований на земельній ділянці 5121084800:02:003:0480. І сплачує за вказаний житловий будинок грошову суму визначену в п.4 цього договору. З моменту відчуження нерухомого майна, минулий власник припиняє усі права та обов'язки по відношенню до такого майна, а відтак не має обов'язку по сплаті будь яких платежів щодо нього у майбутньому. ВІдносно заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (к/ б18010300) по Нерубайській ТГ становить 100 321,88 грн. відповідач зазначає, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.03.2018 року за №116490437 на нерухоме майно, реєстраційний номер 1502760951210, ОСОБА_1 на підставі договору поділу нежитлових будівель, що є спільною частковою власністю, серія та номер 2-417, виданий 07.03.2018 року, який нотаріально посвідчений Біляївською районною державною нотаріальною контрою, належать на праві власності нежитлові будівлі, загальною площєю 1070,1 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_3 . У відомостях про складові частини нерухомого майна зазначені наступні: - будівля ізолятору, А, загальна площа 546,1кв.м., матеріали стін: блоки; - будівля убойно-санітарного пункту, Б, 140,8кв.м., матеріали стін: блоки; - будівля навозприймальника, Г. загальна площа 83,6, матеріали стін: блоки; - будівля підсобна, І, загальна площа 70,2кв.м., матеріали стін: блоки; - будівля підсобна, Е, загальна площа 96,6 кв.м., матеріали стін: блоки; - будівля підсобна, Є, загальна площа 132,8 кв.м., матеріали стін: блоки. Згідно даних технічного паспорту на виробничий будинок-нежитлові будівлі, інвентаризаційна справа 1514118, який складено 15 лютого 2018 року ПП «Одеське БТІ», комплекс будівель та споруд №1, яке розташоване за №22 на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, замовником є ОСОБА_1 . В експлікації технічного паспорту від 15.02.2018 року до плану громадського будинку №22 літера «А» перелічені наступні приміщення: 1.Пологова площею 321,6 кв.м. 2.Підсобна площею 32,5кв.м. 3.Основна площею 14.0 кв.м. 4.Склад площею 13.4 кв.м. 5.Коридор площею 11,5 кв.м. 6.Пологова площею 153,1 кв.м. Всього під літ. «А» 5,461 кв.м. В експлікації виробничого будинку будівля убойно-санітарного пункту технічного паспорту плану громадського будинку перелічені наступні приміщення: 1.Санвузол площею 18,8 кв.м. 2.Коридор площею 2,8 кв.м. 3.Пункт площею 3,6 кв.м. 4.Пункт площею 15.7кв.м. 5.Коридор площею 5,6 кв.м. 6.Санвузол площею 5.6 кв.м. 7.Коридор площею 6,8кв.м. 8.Тамбур площею 4,6 кв.м. 9.Тамбур площею 4,8 кв.м. 10.Пункт площею 21,4 кв.м. 11.Пункт площею 13,4 кв.м. 12.Пункт площею 19.0 кв.м. 13.Пункт площею 8,7 кв.м. 14.Пункт площею 3,6 кв.м. 15.Пункт площею 4,5 кв.м. Всього під літ. «Б» 140,8 кв.м. Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.10.2018 року зазначено, що земельна ділянка, кадастровий номер 5121084200:01:0020924 площею 1,4051 кв.м., має цільове призначення: 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства». Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.11.2018 року зазначено, що земельна ділянка, кадастровий номер 5121084200:01:0020924 площею 1,4051 кв.м., належить ОСОБА_1 на праві приватної власності з моменту державної реєстрації земельної ділянки 15.08.2018р. Відповідач вважає, що позивачем не доведено, що вказане нерухоме майно не відноситься до об'єкта сільськогосподарської інфраструктури, не доведено, що воно не використовується для сільськогосподарської діяльності, не доведено що воно передане в оренду або лізинг, тощо, а фактично, без жодного на те доказу, визначено як таке, за яке виникає 100% податкове зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області та має податковий борг у розмірі 102238,43 грн.
Відповідач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , іншої адреси зареєстрованого місця проживання відповідачки, матеріали справи не містять.
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП), наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у ФО-ПП ОСОБА_1 перед бюджетом складає - 102 238,43 грн. з яких:
заборгованість перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (к/б 18010300) по Нерубайській ТГ становить - 100 321,88 грн., яка виникла в результаті, а саме:
нарахований податок на нерухомість (ф.о.). податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0141778-2403-1551 від 24.06.2022 року становить - 48 154,54 грн. (основний платіж);
нарахований податок на нерухомість (ф.о.). податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0923689-2407-1551 від 05.04.2023 року становить - 52 167,38 грн. (основний платіж).
заборгованість перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (к/б 18010300) по Таіровській ТГ становить - 843,75 грн., яка виникла в результаті, а саме:
нарахований податок на нерухомість(ф.о.). податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0109276-2403-1551 від 24.06.2022 року становить - 405,00 грн. (основний платіж);
нарахований податок на нерухомість (ф.о.). податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0923274-2407-1551 від 24.06.2022 року становить - 438,75 грн. (основний платіж);
заборгованість перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (к/б 18010200) по Яськівській ТГ становить - 1 221,80 грн., яка виникла в результаті, а саме:
нарахований податок на нерухомість (ф.о.). податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0101825-2403-1551 від 24.06.2022 року становить - 447,00 грн. (основний платі);
нарахований податок на нерухомість(ф.о.). Податкове повідомлення-рішення (форма 2 Ф) №0892708-2407-1551 від 05.04.2023 року становить - 774,00 грн. (основний платіж).
Відповідно до матеріалів справи зазначені податкові повідомлення-рішення направлялись податковим органом за адресою: АДРЕСА_4 , яка не є зареєстрованою адресою (податковою адресою) відповідача.
Податкові повідомлення рішення були повернуті із зазначенням причин невручення («неправильно зазначена (відсутня) адреса»), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 до бюджету сум податкового боргу, сформовано податкову вимогу №0015071-1307-1532 від 24.05.2023, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку за адресою: АДРЕСА_4 , яка не є зареєстрованою адресою (податковою адресою) відповідача.
Вимога була повернута із зазначенням причин невручення («неправильно зазначена (відсутня) адреса»), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Оскільки, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, це стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи ОСОБА_1 ..
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий борг, за визначенням наведеним у підпункті 14.1.175 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 20.1.34 пунктом 20.1 статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Щодо права податкового органу на стягнення податкового боргу виключно за умови, коли грошове зобов'язання узгоджене суд зазначає таке.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
З комплексного аналізу норм Податкового кодексу України можна зробити висновок, що момент узгодження податкового зобов'язання залежить від його способу визначення.
Таких способів ПК України передбачає кілька, зокрема коли грошове (податкове) зобов'язання:
самостійно визначає платник податків та зазначає у податковій (митній) декларації, уточнюючому розрахунку (п. 54.1 ст. 54 ПКУ), то його вважатимуть узгодженим з моменту подання декларації контролюючому органу у встановлені строки;
щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податків - фізичної особи (п. 54.2 ст. 54 ПКУ), його вважатимуть узгодженим у момент виникнення податкового зобов'язання, який визначають за календарною датою, встановленою розділом IV ПКУ для граничного строку сплати податку (п. 54.2 ст. 54 ПКУ);
визначає контролюючий орган самостійно (п. 54.3 ст. 54 ПКУ), його вважатимуть узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.17 ст. 56 ПКУ) або день набрання судовим рішенням законної сили у разі судового оскарження (п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПКУ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абзац перший п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Відповідно до вимог ПК України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок та плату за землю фізичні особи сплачують протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 56 ПКУ).
Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).
Скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом цього строку податкові вимоги з податку, які оскаржують, не надсилають, а сума грошового зобов'язання, яке оскаржують, вважається неузгодженою (п. 56.15 ст. 56 ПКУ).
Процедура адміністративного оскарження закінчується зокрема днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (п. 56.17.3 п. 56.17 ст. 56 ПКУ).
З огляду на вищевикладене сума грошового зобов'язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннями, вважається неузгодженою протягом строку від дня подання скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПКУ). Отже, в разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправними та/або скасування податкових повідомлень-рішень грошове зобов'язання, визначене такими рішеннями, вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили і не має статусу податкового боргу.
Отже, якщо податкове зобов'язання не узгоджене відповідно до положень ПКУ, воно:
не має наслідків для платника податків щодо відповідальності за його несплату;
не створює наслідків для визначення інших зобов'язань, а рішення, яким воно визначається, не має юридичної сили для посилання на нього під час перевірок платника податків чи його контрагентів;
це підстава для визнання протиправною та скасування податкової вимоги, яку надсилає контролюючий орган платникові податків у разі його відмови від сплати визначеного (але неузгодженого) грошового (податкового) зобов'язання тощо.
Надаючи оцінку дотриманню позивачем порядку направлення відповідачу податкових повідомлень- рішень, податкової вимоги за наслідками яких позивачу було визначено грошові зобов'язання, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 42.2, 42.4 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Зазначене кореспондується з пунктом 6 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи в розумінні статті 45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Суд зазначає, що контролюючий орган безумовно наділений повноваженнями щодо вчинення дій, спрямованих на стягнення з платників податків суми наявного податкового боргу. Разом з тим, реалізація зазначеного повноваження повинна здійснюватися на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, тобто з дотриманням визначеної процедури.
Суд вважає, що контролюючий орган повинен був перевірити актуальну податкову адресу платника податків - фізичної особи, а отже повинен направляти як ППР на підставі яких виник податковий борг, так і податкову вимогу за дійсною адресою відповідача платника податків.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12.07.2022 року у справі 160/7345/20 та від 28.08.2018 року у справі №802/467/16-а у подібних правовідносинах.
Також, суд враховує висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №812/821/17. Зокрема, Верховний Суд вказав, на пункт 42.2 статті 42 ПК України, у якому закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Таким чином, зі змісту наведених норм вбачається, що факт отримання податкового повідомлення-рішення платником податків має важливе значення, оскільки з цим моментом законодавство пов'язує відлік певних строків. Вважається, що податкове повідомлення-рішення належним чином вручене, якщо воно надіслане за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Під адресою платника слід розуміти його місце проживання або податкову адресу.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 640/23566/19.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога, направлені відповідачу засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за адресою: АДРЕСА_4 , вул. Ільфа і Петрова, буд. 74,55, м. Одеса, 65122, при цьому, позивачем до суду не надано доказів того, що відповідач мав таку податкову адресу на момент направлення означених податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги.
Отже суд дійшов висновку, що вищевказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога не вручені відповідачу належним чином, що свідчить про недотримання контролюючим органом вимог п.42.2 статті 42 Податкового кодексу України.
В постанові від 10.06.2021 по справі №826/14316/18 Верховний Суд вказав, що податкове повідомлення-рішення повинно бути надіслано контролюючим органом на адресу за місцем проживання платника податків або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи; в протилежному випадку, у разі допущення контролюючим органом помилки при відправленні такої вимоги, зокрема, в частині невірного зазначеної адреси платника податків, така вимога вважається неврученою платнику податків, а платник податків - не повідомлений належним чином про наявність податкового зобов'язання.
За таких обставин, податкові зобов'язання відповідача у розмірі 102238,43 грн. не набули статусу узгоджених, що виключає право контролюючого органу надсилати податкову вимогу в цій частині, та, відповідно, звертатися до суду про стягнення податкового боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у праві № 826/18377/14.
З огляду на те, що податковим органом не дотримано визначеної ПК України процедури стягнення податкового боргу, адже за відсутності належних доказів вручення відповідачу вищеозначених податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги, звернення до суду із вимогами щодо стягнення відповідного боргу є передчасним.
Таким чином, наведене вказує на передчасність звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову про стягнення податкового боргу у розмірі 102238,43 грн., слід відмовити.
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених обставин, враховуючи вимоги норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 229, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Беручи до уваги інтенсивність роботи та об'єктивні умови її здійснення, зокрема перебої електропостачання і тривалість повітряних тривог, текст рішення складено та підписано суддею 26.02.2026 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка
.