Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 лютого 2026 року Справа№200/9620/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), про:
- визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку;
- зобов'язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 07.04.2022.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, на думку позивача, протиправно не внесено відомості про виключення його з військового обліку 07.04.2022 у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби через перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки позивач проходив медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , а отже саме ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідальною особою за внесення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у справі № 200/9620/25, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Відзив з боку відповідача до суду не надходив.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.04.2022 №1308-5000935795.
Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ).
Згідно листу Координаційного центра роботи з військовозобов'язаними внутрішньо переміщеними особами з 28.03.2022 позивач перебуває на тимчасовому військовому обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів з числа внутрішньо-переміщених осіб об'єднаного районного територіального центру комплектування та ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно довідки військово-лікарської комісії № 72/2914 від 07.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 07 квітня 2022 року пройшов медичний огляд ВЛК та йому було встановлено наступний діагноз: Хронічна ревматична хвороба серця: недостатність мітрального клапана 2-3 ст. Дилатація лівих камер серця. Недостатність тристулкового клапана І ст., фібриляція - тріпотіння передсердь, постійна форма, тахісистолічний варіант. Гіпертонічна хвороба III ступеня, дуже високий ризик CH II А ст. Згідно ст. 39А, 38Б гр. ІІ Нак. 402-2008 гр. 2-7 визнаний комісією - Непридатним до в/с за мобілізацією з виключенням з військового обліку.
Також, відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 19.11.1992 на ім'я ОСОБА_1 , а саме у розділі ІХ «Відмітки про звільнення від військового обов'язку» на 32 сторінці квитка у пункті 29 зазначено, що він 07.04.2022 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку гр. ІІ ст. 39А, 38Б розкладу хвороб наказу МО України № 402 - 2008 р.
25.09.2025 року позивач авторизувався у додатку «Резерв+», в якому виявились відсутні дані про проходження ним ВЛК, а також про непридатність до військової служби та виключення його з військового обліку.
14.10.2025 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою з додатками щодо виправлення даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в якій просив внести виправлення (зміни) щодо його даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме внести до реєстру інформацію стосовно його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку.
07.11.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 представником позивача було направлено адвокатський запит від 06.11.2025 про те, чи розглянуто ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву ОСОБА_1 від 14.10.2025 щодо виправлення даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме внесення до реєстру інформації стосовно його непридатності до військової служби та виключення з військового обліку, а також запитана інформація щодо причин невнесення актуальної інформації в єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно його непридатності до військової служби та виключення з військового обліку на підставі його заяви від 14.10.2025.
На зазначений адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідь № 17790 від 20.11.2025, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), тому щодо отримання запитуваної вами інформації слід звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Торецьк).
22.11.2025 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_3 ) із заявою від 14.10.2025 з додатками щодо виправлення даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в якій просив внести виправлення (зміни) щодо його даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме внести до реєстру інформацію стосовно його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку.
Листом від 01.12.2025 року №1/4291 ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомив позивача, що станом на 01.12.2025 року, згідно АІС «Оберіг», громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 . Згідно довідки ВЛК № 72/2914 від 07.04.2022 року ОСОБА_1 проходив медичний огляд при ІНФОРМАЦІЯ_5 , що також підтверджується записом у військовому квитку. Наголошено, що саме ІНФОРМАЦІЯ_2 мав виключити з обліку ОСОБА_1 у 2022 році після проходження ВЛК. Повідомлено, що відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - ПКМУ № 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік. Частиною 4 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» наголошено на тому, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. З огляду на вищезазначене, наголошено, що ОСОБА_1 необхідно стати на військовий облік за фактичним місцем проживання та реалізувати свої права.
Позивач вважає, що оскільки він був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби довідкою військово-лікарської комісії № 72/2914 від 07.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому він перестав бути військовозобов'язаним і на нього не поширюються вимоги законодавства стосовно військовозобов'язаних, в тому числі, щодо явки, надання документів і т.і., а отже саме ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідальною особою за внесення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»(далі Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 1, 3 статті 33 Закону №2232-XII встановлено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
За правилами частини 5 статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі частини 1 статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-XII Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За приписами частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 5 Закону №1951-VIII встановлено, що органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечують ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та актуалізацію його бази даних.
До Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п. 2 розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» установлено, що:
1) під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни чоловічої статі, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу в Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Національному антикорупційному бюро України, органах прокуратури, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання; громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, стати на військовий облік громадян України; громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, зокрема, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» набрав чинності 18.05.2024, а отже, обов'язок уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у громадян України, які перебувають на військовому обліку виник з 18.05.2024 по 16.07.2024.
Суд встановив, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ), до 16.07.2024 не уточнив свої персональні дані, що ним не спростовано та підтверджується електронним військово-обліковим документом Резерв +.
В результаті чого згідно Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) позивач перебуває на військовому обліку за місцем реєстрації, а не фактичного проживання.
Разом з тим позивач наполягає, щоб саме відповідач ІНФОРМАЦІЯ_12 має внести до Реєстру відомості про виключення його з військового обліку.
Згідно пункту 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
За положеннями пункту 21 Порядку № 1487 у редакції спірного періоду, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Суд враховує, що позивач не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому зазначений ІНФОРМАЦІЯ_2 не уповноважений вносити відомості про виключення його з військового обліку. Лише після взяття його на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 у останнього виникне обов'язок вирішити питання про зняття (виключення) позивача з військового обліку на підставі поданих ним документів.
Відтак, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судове рішення складено та підписано 26 лютого 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко