17 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 157/1113/25
провадження № 61-425ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 30 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про усунення перешкод у користуванні житлом та зобов'язання надати комунальні послуги,
1. У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Газорозподільні мережі України», ПАТ «Волиньобленерго»,
ТОВ «Волиньелектрозбут», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»,
в якому просив: задовольнити єдину комплексну вимогу про усунення перешкод
у користуванні житлом та забезпечення надання комунальних послуг як невід'ємних елементів права користування житлом, зобов'язавши:
- ОСОБА_2 : припинити дії, що перешкоджають позивачу ОСОБА_1
в користуванні житловим будинком за адресою:
АДРЕСА_1 ; утриматися від звернень до постачальників комунальних послуг з вимогами про припинення/відключення газо та електропостачання без письмової згоди позивача; не вчиняти будь-яких інших дій, спрямованих на обмеження позивача у можливості користування житлом та комунальними послугами; не перешкоджати укладенню позивачем договорів на надання комунальних послуг;
- ТОВ «Газорозподільні мережі України» протягом 5 (п'яти) днів з набрання рішенням законної сили: відновити газопостачання за адресою:
АДРЕСА_1 ; укласти або відновити договір на постачання комунальних послуг з позивачем як законним споживачем та фактичним платником; забезпечити безперебійне надання комунальних послуг відповідно до чинних тарифів та нормативів;
- ПАТ «Волиньобленерго» протягом 5 (п'яти) днів з набрання рішенням законної сили: відновити електропостачання за адресою:
АДРЕСА_1 ; укласти або відновити договір на постачання електроенергії з позивачем як законним споживачем та фактичним платником; забезпечити безперебійне надання послуг відповідно до чинних тарифів, а також просить визнати протиправними та скасувати рішення співвідповідачів про припинення/відключення газо- та електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , прийняті за зверненням відповідачки без врахування прав та інтересів фактичного споживача послуг;
- визнати за позивачем право на укладання договорів про надання комунальних послуг як законним споживачем та користувачем.
2. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом: 1. негайного зобов'язання (тимчасовий захід до вирішення спору по суті); 1.1. зобов'язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту винесення ухвали про забезпечення позову: а) Здійснити монтаж газового лічильника та регулятора тиску газу замість демонтованого
21 травня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 ; б) Тимчасово відновити розподіл природного газу до житлового будинку заявника на період судового розгляду справи (до набрання законної сили рішенням суду по суті справи); 1.2. зобов'язати ПАТ «Волиньобленерго» протягом 24 годин з моменту винесення ухвали про забезпечення позову: а) Негайно відновити розподіл (передачу) електричної енергії до житлового будинку
за адресою: АДРЕСА_2 ,
за Договором споживача № 524011086 від 11 липня 2025 року; б) Призупинити виконання Повідомлення від 06 жовтня 2025 року про автоматичне розірвання Договору № 524011086 та відключення електропостачання 20 жовтня 2025 року; II. Заборона: (превентивні заходи); 2.1. заборонити ОСОБА_2 а) Подавати
до ТОВ «Газорозподільні мережі України», ПАТ «Волиньобленерго»,
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», ТОВ «Волиньелектрозбут» будь-які заяви про розірвання, припинення договорів або про відключення комунальних послуг до житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_2 ; б) Вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання позивачу у користуванні житловим будинком та комунальними послугами, - до набрання законної сили рішенням суду по суті справи; 2.2. заборонити відповідачам Відповідачам 2-5 (ТОВ «Газорозподільні мережі України», ПАТ «Волиньобленерго», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», ТОВ «Волиньелектрозбут»): вчиняти дії щодо припинення розподілу або постачання комунальних послуг (природного газу, електричної енергії) позивачу ОСОБА_1 на підставі заяв або вимог ОСОБА_2 - до набрання законної сили рішенням суду по суті справи; III. Збереження діючого стану: 3.1. Зобов'язати ПАТ «Волиньобленерго»: а) продовжити виконання Договору споживача № 524011086 від 11 липня 2025 року, укладеного з позивачем
ОСОБА_1 , на період судового розгляду справи (до набрання законної сили рішенням суду по суті справи); б) Не припиняти дію цього Договору на підставі пункту 11.1 або будь-яких інших умов, пов'язаних зі скасуванням ухвали про забезпечення позову.
3. Камінь-Каширський районний суд Волинської області ухвалою
від 09 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив частково.Заборонив ПАТ «Волиньобленерго», ТОВ «Волиньелектрозбут» припиняти надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Постановив,
що ухвалу про забезпечення позову ПАТ «Волиньобленерго» та ТОВ «Волиньелектрозбут» виконати шляхом утримання від вчинення дій по припиненню електропостачання за адресою:
АДРЕСА_1 та шляхом укладення тимчасових договорів на постачання та розподіл електричної енергії з позивачем ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду (судовим рішенням) у цій справі. Вжив заходи зустрічного забезпечення позову та зобов'язав ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 5 000 грн протягом 5 днів з дня постановлення цієї ухвали та не пізніше наступного дня після сплати коштів надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. У решті заяви про забезпечення позову відмовив.
4. Волинський апеляційний суд постановою від 30 грудня 2025 року апеляційні скарги ПАТ «Волиньобленерго», ТОВ «Волиньелектрозбут» задовольнив, ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 09 жовтня 2025 року скасував, та ухвалив нове судове ршіення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1
про забезпечення позову відмовив.
5. 10 січня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 30 грудня 2025 року.
6. Верховний Суд ухвалою від 28 січня 2026 року касаційну скаргу залишив без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків, які у встановлений судом строк усунуто.
7. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
9. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України
не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
10. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
11. Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачуваним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
12. Встановлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого унормування процесуальних правовідносин щодо відкриття касаційного провадження
у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
13. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
15. Згідно з частино першою статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є:
1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
16. Предметом позову у цій справі є вимоги про усунення перешкод у користуванні житлом та зобов'язання надати комунальні послуги. Верховний Суд вважає цю справу малозначною, оскільки доходить висновку про її незначну складність. Справа не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, та не відноситься до переліку справ, передбаченого частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
17. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи,
що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження.
18. За таких обставин ухвалені у цій справі судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку виключно за наявності випадків, передбачених
пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
19. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
20. Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі, підлягає касаційному оскарженню.
21. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
22. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
23. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
24. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
25. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
26. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
27. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених
пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано,
а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.
28. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 30 грудня 2025 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк