Ухвала від 11.02.2026 по справі 754/12856/24

УХВАЛА

11 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 754/12856/24

провадження № 61-13003св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Калараша А. А.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Міністерство закордонних справ України,

особа, яка не брала участі у справі, - Громадська організація «Громадянський рух «Всі разом!»,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву судді Пророка В. В. про самовідвід у справі № 754/12856/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство закордонних справ України, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою Громадської організації «Громадянський рух «Всі разом!» на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 2013 року за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Рішенням від 10 червня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва заяву задовольнив. Встановив факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з 2013 року за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Ухвалою від 10 вересня 2025 року Київський апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року на підставі частини третьої статті 362 ЦПК України.

4. 20 жовтня 2025 року ГО «Громадянський рух «Всі разом!» за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року.

5. Ухвалою від 04 листопада 2025 року Верховний Суд поновив Громадській організації «Громадянський рух «Всі разом!» строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції.

6. 11 лютого 2026 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є інші обставини, які можуть викликати сумніви в його неупередженості та об'єктивності (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України).

7. Суддя Пророк В. В. зазначає, що саме з підстав висловлення ним окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд вже відводив його від участі у розгляді справи № 757/7499/17-ц (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року). Тому, оскільки в його окремій думці від 04 листопада 2025 року була фактично викладена його правова позиція щодо результатів розгляду Верховним Судом справи № 754/12856/24, задля недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи, зокрема у Громадської організації «Громадянський рух «Всі разом!» та сторонніх спостерігачів сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, він заявив про самовідвід від розгляду справи № 754/12856/24 (провадження № 61-13003ск25).

8. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

9. Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

10. Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини першої статті 36 ЦПК України, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться в наведеній вище нормі цього Кодексу, належить саме до повноважень Верховного Суду.

11. Приписами частин другої, третьої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

12. Верховний Суд застосовує Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у цій справі як джерело права з огляду на частину першу статті 3, частини першу, другу та четверту статті 10 ЦПК України, статтю 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

13. Стаття 6 Конвенції вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім».

14. Отже, за усталеною практикою ЄСПЛ безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.

15. Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (рішення ЄСПЛ «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, «Мікаллеф проти Мальти»).

16. ЄСПЛ у своїй практиці визначив критерії оцінки безсторонності та розрізняє:

· суб'єктивний, тобто спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у даній справі;

· об'єктивний, тобто встановити, чи суддя надав достатні гарантії, які виключали б будь-які правомірні сумніви з цього приводу («Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, «Пірсак проти Бельгії», «Грівз проти Сполученого Королівства», «Моріс проти Франції»).

17. Відтак, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

18. У межах суб'єктивного критерію ЄСПЛ завжди вважав, що особиста неупередженість судді є презумпцією, доки не буде доведено протилежне (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, рішення ЄСПЛ у справі «Хаушільдт проти Данії»).

19. Межа між цими двома критеріями не є герметичною, оскільки не лише сама поведінка судді може, з точки зору зовнішнього спостерігача, породити об'єктивно виправдні сумніви у його неупередженості (об'єктивний підхід), але й може свідчити про його особисте переконання (суб'єктивний підхід). Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою (рішення ЄСПЛ «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01).

20. Щодо виду необхідних доказів, то, наприклад, ЄСПЛ намагався перевірити обґрунтованість тверджень про те, що суддя виявляв будь-яку ворожість або, керуючись особистими мотивами, добився того, що справа була призначена саме йому (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

21. Хоча іноді важко навести докази на спростування презумпції особистої безсторонності судді, проте вимога об'єктивної безсторонності надає додаткову важливу гарантію. Суд визнає складність встановлення порушення статті 6, спричинене особистою упередженістю, і тому у переважній більшості випадків застосовує об'єктивний підхід (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, «Моріс проти Франції»).

22. Суд зважує на те, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року).

23. Висновки судді в окремій думці про те, що доводи касаційної скарги ГО «Громадянський рух «Всі разом!» є необґрунтованими, а правильне застосування норм права судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, вочевидь дають заявнику об'єктивно обґрунтовані причини побоюватись, що цей суддя вже висловив свою позицію щодо вирішення спору у цій справі, надав оцінку доводам касаційної скарги, а тому в подальшому не буде неупередженим та безстороннім.

24. Вказане свідчить про наявність передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України підстав для відводу судді.

25. З огляду на викладене, з метою усунення сумнівів учасників справи в об'єктивності та неупередженості суду та суддів при розгляді справи, заяву судді Пророка В. В. про самовідвід необхідно задовольнити.

26. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).

27. Відповідно до частини другої статті 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд, у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву судді Верховного Суду Пророка Віктора Васильовича про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Верховного Суду Пророка Віктора Васильовича від розгляду справи № 754/12856/24 (провадження № 61-13003ск24) за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - Громадської організації «Громадянський рух «Всі разом!», на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство закордонних справ України, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Справу № 754/12856/24 передати для повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Калараш

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Пророк

Попередній документ
134383990
Наступний документ
134383992
Інформація про рішення:
№ рішення: 134383991
№ справи: 754/12856/24
Дата рішення: 11.02.2026
Дата публікації: 27.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (11.02.2026)
Результат розгляду: Постановлено ухвалу
Дата надходження: 11.02.2026
Предмет позову: про встановлення факту, що має юридичне значення
Розклад засідань:
24.03.2025 12:00 Деснянський районний суд міста Києва
10.04.2025 11:00 Деснянський районний суд міста Києва
04.06.2025 09:45 Деснянський районний суд міста Києва
10.06.2025 17:00 Деснянський районний суд міста Києва