25 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 906/1401/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025
у складі колегії суддів: Розізнана І.В.- головуючий, Крейбух О.Г., Павлюк І.Ю.
та на ухвалу господарського суду Житомирської області від 29.10.2025
суддя: Тимошенко О.М.
у справі № 906/1401/25
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біс Агро Груп"
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП"
про стягнення 8579729,64 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біс Агро Груп" звернулося до господарського суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" про стягнення 8579729,64 грн., з яких: 3176892,17грн. боргу за поставлений товар по Договору поставки №08052023470/14 від 08.05.2023, 4603112,36 грн., процентів 799725,11 грн. курсової різниці.
Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти у розмірі ціни позову - 8579729,64грн. та судового збору - 128695,94 грн., які обліковуються на розрахункових рахунках СТОВ "Надія ВП" у всіх банківських установах України та на майно, яке належить відповідачу, шляхом заборони СТОВ "Надія ВП" та іншим особам розпоряджатися майбутнім врожаєм на земельних ділянках, які знаходяться у межах Пулинського, Червоноармійського та Житомирського районів Житомирської області та ОТГ Житомирської області, що знаходяться в оренді у СТОВ "Надія ВП", та які зазначені у п.4 фінансової аграрної розписки від 22.04.23 (номер в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій 1790) та п.4 фінансової аграрної розписки від 22.04.24 (номер в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій 1791).
Заява ґрунтується на тому, що відповідач не оплатив первинному кредитору поставлений товар; в забезпечення виконання зобов'язань перед первинним кредитором відповідач передав в заставу майбутній врожай ріпака та сої на земельних ділянках які зазначені у п.4 фінансової аграрної розписки від 22.04.2023 (номер в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій 1790) та п.4 фінансової аграрної розписки від 22.04.2024 (номер в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій 1791), зобов'язався письмово повідомити про свій намір розпочати збирання врожаю ріпаку та сої з земельних ділянок та зберігати зібрану аграрну продукцію у визначеному місці; однак, відповідач умисно приховав від первинного кредитора факт початку збирання заставленого ним врожаю, здійснив самовільний збір врожаю, який перевіз на невідомий склад. Належні відповідачу грошові кошти, майно та майбутній врожай можуть зменшитись за кількістю на момент прийняття рішення судом, що утруднить виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.10.2025, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 у справі №906/1401/25, заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Біс Агро Груп" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт в межах суми 8682686,40 грн. на грошові кошти, майно, майнові права, які належать сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Надія ВП".
Господарський суд першої інстанції, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми 8682686,40 грн. (ціна позову + судовий збір) на грошові кошти та майно відповідача.
Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, врахував позиції сторін з приводу предмета спору; взяв до уваги принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими ТОВ "БІС АГРО ГРУП" вимогами про стягнення з СТОВ "Надія ВП" заборгованості, процентів річних за користуваннями грошовими коштами, а також курсової різниці гривні до долара США, що в загальному становить 8 579 729, 64 грн; дійшов висновку про беззаперечений ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися через вплив на виконуваність рішення суду у даній справі, послався на постанову Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі №905/448/22; врахував, що наявність вільного режиму розпорядження відповідачем майном (коштами) за наявності позовних вимог створює ризик утруднення виконання можливого рішення суду; та дійшов висновку про не встановлення судом обставин зловживання позивачем процесуальними права при зверненні з заявою про забезпечення позову.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 та ухвалу господарського суду Житомирської області від 29.10.2025 у справі №906/1401/25, хвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені заяви про забезпечення позову.
Скаржник стверджує, що вжитті судами заходи забезпечення в заявленому обсязі завдають значно більших втрат, ніж імовірні (непідтверджені) ризики для позивача. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанції взагалі не врахували подані заперечення СТОВ «Надія ВП» із детальним обґрунтуванням відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення та надані докази, які спростовують всі аргументи заявника про несанкціонований збір, перевезення та зберігання урожаю. Також зазначає, що дії ТОВ «Біс Агро Груп» свідчать про очевидний намір подвійного стягнення однієї і тієї ж заборгованості: з одного боку - шляхом примусового виконання виконавчих написів на аграрних розписках, а з іншого - шляхом подання позову до суду про стягнення тієї ж суми боргу.
Скаржник посилається на те, що у заяві ТОВ «Біс Агро Груп» відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення; суд першої інстанції взагалі не звернув уваги на відсутність такого обов'язкового елементу, натомість суд апеляційної інстанції виснуючи про необґрунтованість доводів апелянта в частині не врахування місцевим господарським судом приписів п.6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, помилково здійснив посилання на правовий висновок, який висвітлено у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 915/559/25.
Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2026 у справі №906/1401/25 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 та на ухвалу господарського суду Житомирської області від 29.10.2025 у справі №906/1401/25.
Під час підготовки справи до розгляду Судом встановлено, що Верховний Суд ухвалою від 25.11.2025 передав справу №915/927/25 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини другої статті 302 ГПК України у зв'язку з необхідністю відступити від висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, та у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі №915/538/24.
Суд у вказаній ухвалі зазначив, що наявні підстави для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, шляхом відступу та /чи його конкретизаціїі та/чи уточнення, в аспекті того, чи повинен позивач/заявник доводити суду наявність ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду та чи повинен позивач доводити суду обґрунтовану необхідність щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, зокрема, чи повинен позивач/заявник подати докази на підтвердження наявності як ризику так/чи фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування вказаного вище заходу забезпечення позову.
Крім того, на думку Верховного Суду, висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 зі справи № 905/448/22, у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 915/538/24 підлягають конкретизації шляхом відступу та/чи конкретизації, та/чи уточнення, що у разі накладення арешту на грошові кошти відповідача, він (арешт) накладається саме у межах суми позову, а за умови неможливості встановити достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських установах, для задоволення вимог про стягнення коштів в межах суми позову, доцільно накласти заборону на вчинення певної діі (як-то: на відчудження майна), та доведення вартості майна якого покладається на позивача/заявника у відповідності до вимог статтей 13,136, 137 ГПК України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19.12.2025 прийняла до розгляду справу № 915/927/25 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 7 ч. 1 та ч. 3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Ураховуючи викладене, обставини справи та доводи скаржника у справі, що переглядається, обставину та підстави передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/927/25 та те, що правовий висновок у зазначеній справі щодо застосування ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України підлягатиме врахуванню під час розгляду такої категорії спорів та матиме суттєве значення для вирішення цієї справи, що переглядається, з огляду на принцип єдності судової практики, Верховний Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №906/1401/25 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 915/927/25.
Керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження у справі №906/1401/25 за касаційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 та на ухвалу господарського суду Житомирської області від 29.10.2025 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі №915/927/25 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець