29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"17" лютого 2026 р. Справа № 924/1261/23 (924/1046/25)
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка
до Національної академії аграрних наук України, м. Київ
про визнання незаконним та скасування наказу №310-К від 08.09.2025р. (в межах справи №924/1261/23 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка)
за участю представників сторін: не з'явились
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 17.02.2026р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
07.12.2023р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 11.12.2023р. прийнято заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2024. відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Луценка Р.О.
09.10.2025 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка до Національної академії аграрних наук України, м. Київ про визнання незаконним та скасування наказу №310-К від 08.09.2025р. "Про покладення виконання обов'язків директора".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2025р вказану позовну заяву передано на розгляд судді Заярнюк І.В.
Ухвалою від 10.10.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою від 09.12.2025р. здійснено перехід розгляду справи №924/1261/23(924/1046/25) в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10:30 год. "20" січня 2026 року.
У підготовчому засіданні 20.01.2026р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 11:00 год. 17.02.2026р.
Відповідач в судові засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується надісланням ухвал суду по даній справі на адресу останнього, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС.
Представник позивача у попередніх засіданнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Ухвалою Господарського суд Хмельницької області від 11.06.2025р. залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025р. по справі №924/1261/23, виконання обов'язків директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Наказом Національної академії аграрних наук України №310-к від 08.09.2025р. "Про покладення виконання обов'язків директора". покладено обов'язки директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" на заступника директора Побережну-Лоборчук Олену Володимирівну.
Позивач не погоджується із прийнятим Наказом Національної академії аграрних наук України №310-к від 08.09.2025р., звернувся до суду із цим позовом.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, майнові та інші спори, пов'язані з боржником, підлягають розгляду в межах справи про банкрутство.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України Господарські суди розглядають спори, що виникають з корпоративних відносин.
Спір стосується управління державним підприємством у процедурі банкрутства та безпосередньо впливає на здійснення господарської діяльності боржника та інтереси кредиторів.
Частиною 2 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено право Господарського суду припинити повноваження виконавчого органу боржника та покласти їх виконання на розпорядника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють до їх скасування або зміни Господарським судом.
Судом встановлено, що процедура розпорядження майном триває. Заходи забезпечення вимог кредиторів не скасовані. Повноваження розпорядника майна як в.о. Луценка Р.О., директора не припинені.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.
Орган управління майном боржника не наділений повноваженнями скасовувати або змінювати заходи, застосовані Господарським судом у межах справи про банкрутство.
Видання наказу № 310-К фактично суперечить ухвалі суду від 11.06.2025р., яка набрала законної сили.
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати наказ Національної академії аграрних наук України (м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, буд. 9, код ЄДРПОУ 00024360) від 08.09.2025р. №310-К "Про покладення виконання обов'язків директора".
Стягнути з Національної академії аграрних наук України (м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, буд. 9, код ЄДРПОУ 00024360) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка, код ЄДРПОУ 00846429) 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 26.02.2026р.
Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Суддя І.В. Заярнюк