Постанова
іменем України
справа № 766/8908/21
провадження № 22-ц/819/72/26
18 лютого 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Бездрабко В.О. (суддя - доповідач),
судді: Базіль Л.В.,
Приходько Л.А.,
секретар судового засідання: Олійник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 жовтня 2025 року, постановлене під головуванням судді Ус О.В., у цивільній справі за позовом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України до ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про стягнення коштів в порядку регресу,
встановив:
Зміст позовних вимог
В травні 2021 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП «Херсонстандартметрологія»), в якому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Херсонстандартметрологія» майнову шкоду в порядку регресу в розмірі 182 032,77 грн.
Позов мотивований тим, що 18 лютого 2021 року Мінекономіки отримано акт Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 13 липня 2020року про ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Херсонстандартметрологія» за період з 01 січня 2015року по 30 квітня 2020року, надісланий позивачу Херсонською обласною прокуратурою листом від 05 лютого 2021року.
Результати ревізії, наведені в акті №15-21-05-13/02 від 13 липня 2020року, ДП «Херсонстандартметрологія» в судовому порядку не оскаржені.
В ході проведеної ревізії було встановлено, що згідно наказу ДП «Херсонстарндартметрологія» від 10 травня 2016року №165 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», підписаного в.о. генерального директора ОСОБА_1 , був звільнений з посади начальник відділу повірки та метрології атестації механічних та лінійно-кутових засобів вимірювання техніки ОСОБА_2 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Не погодившись зі звільненням, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2018року у справі №766/4925/16-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 16 лютого 2020року, позов задоволений визнано незаконним наказ про звільнення, поновлено ОСОБА_2 на посаді та стягнуто з ДП «Херсонстандартметрологія» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 165 302,52грн.
На виконання зазначеного судового рішення Комсомольським РВ ДВС м. Херсона стягнуто з ДП «Херсонстарндартметрологія» кошти в розмірі 182 032,77грн.
Оскільки наказ в.о. генерального директора ДП «Херсонстарндартметрологія» Оніщенка В.В. від 10 травня 2016року №165 про звільнення ОСОБА_2 визнано незаконним та скасовано, то підприємству завдано шкоду в загальному розмірі 182032,77грн., яка за приписами статей 134, 237 КЗпП підлягає відшкодуванню в повному обсязі службовою особою винною у незаконному звільненні працівника.
Зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 жовтня 2025 року
відмовлено у задоволенні позовних вимог Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Рішення суду мотивовано пропуском позивачем річного строку звернення до суду передбаченого частиною 3 статті 233 КЗпП України, в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, за відсутності поважних причин щодо поновлення цього строку.
Суд першої інстанції встановив, що про порушення своїх прав позивач довідався 23 серпня 2018 року, а саме з Аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності ДП «Херсонстандартметрологія» за період з 01 січня 2015р. по 01 квітня 2018р., складеного Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, оскільки після складення цього Аудиторського звіту, позивачем 09 жовтня 2018 року за вих. №3243-09/44056-08 направлявся на адресу ДП «Херсонстарндартметрологія» лист про надання пояснень щодо результатів проведеного аудиту.
Суд також встановив, що присуджені до стягнення на користь ОСОБА_2 кошти були сплачені підприємством 22 червня 2018року, а відтак перебіг строку звернення позивача до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника, розпочався з дня проведення підприємством належних виплат незаконно звільненому працівнику, тобто з 22 червня 2018 року, з урахуванням Аудиторського звіту від 23 серпня 2018року. Саме з цього часу має обраховуватися перебіг встановленого частиною третьою статті 233КЗпП України строку звернення до суду.
Оскільки з позовом до суду про відшкодування шкоди, завданої підприємству, позивач звернувся 18 травня 2021 року (штемпель АТ «Укрпошта» на конверті), то суд вважав, що позивачем пропущений передбачений статтею 233 КЗпП України строк, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд не прийняв до уваги посилання Мінекономіки на те, що позивач довідався про вказані порушення лише 18 лютого 2021року з листа прокуратури від 05 лютого 2021року, оскільки позивач достеменно був обізнаний про проведення Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області державного фінансового аудиту діяльності ДП «Херсонстарндартметрологія» за період з 01 січня 2015року по 01 квітня 2018року, що слідує із листа ДП «Херсонстарндартметрологія» направленого Мінекономіки про надання письмових пояснень за результатами проведеного аудиту.
Доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, пославшись на порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 жовтня 2025року скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Скаржник зазначив, що вирішуючи справу, суд помилково надав перевагу такому доказу, як лист Мінекономіки від 09 жовтня 2018року, який містить інформаційний характер, перед доказом, який свідчить про момент обізнаності Міністерства про виникнення підстави для подання позову - перед листом Херсонської обласної прокуратури від 05 лютого 2021року та Актом ревізії від 13 липня 2020року щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Херсонстарндартметрологія» за період з 01 січня 2015 по 30 квітня 2020року, які містять детальну інформацію про обставини спірних правовідносин.
Днем, коли Мінекономіки дізналося про порушення свого права є 18 лютого 2021року, коли позивач отримав лист Херсонської обласної прокуратури від 05 лютого 2021року, а тому поданий в червні 2021року позов є таким, що поданий в межах річного строку звернення до суду, а висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог є хибними.
Правова позиція інших сторін
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Заверюха К.О., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , просив скаргу залишити без задоволення, зазначивши про законність та обґрунтованість рішення суду від 30 жовтня 2025року, ухваленого на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Суд правомірно встановив, що позивач на підставі аудиторського звіту від 23 серпня 2018року був обізнаний про розгляд справи за позовом ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення з ДП «Херсонстандартметрологія» середнього заробітку за час вимушеного прогулу; виконання рішення суду та як наслідок заподіяння підприємству шкоди в розмірі 185,3 тис.грн. Цей звіт складався, серед іншого й для Мінекономіки, яке в 2018 році направило запит про надання письмових пояснень від ДП «Херсонстандартметрологія». Подавши позов в 2021році, позивач пропустив строк звернення до суду, що правильному було встановлено судом першої інстанції.
Розгляд справи апеляційним судом
В судовому засіданні ОСОБА_1 та адвокат Заверюха К.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Представники Мінекономіки та ДП «Херсонстандартметрологія» до суду не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином згідно приписів частини шостої статті 128 ЦПК України, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронних кабінетів сторін.
Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду цієї справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його адвоката, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Постановою апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2018 року у справі у справі №766/4925/16-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 16 лютого 2020року, позов ОСОБА_2 до ДП «Херсонстандартметрологія» задоволено.
Визнано незаконним наказ №165 від 10 травня 2016 року про звільнення з 10 травня 2016 року ОСОБА_2 за п. 3 ст. 40 КЗпП України; зобов'язано Державне підприємство «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» скасувати запис у трудовій книжці ОСОБА_2 про причини звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу повірки та метрологічної атестації механічних та лінійно-кутових засобів вимірювальної техніки ДП «Херсонстандартметрологія»; стягнуто з Державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2016 року по 24 травня 2018 року в розмірі 165 302,52 грн. тана користь держави судовий збір у розмірі 1653,02грн.
В межах виконавчого провадження №565383834 по виконанню зазначеного судового рішення, 22 червня 2018 року ДП «Херсонстарндартметрологія» перераховано 182032,77 грн.
З Аудиторського звіту Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 23 серпня 2018 року встановлено, що в ході проведеного державного фінансового аудиту діяльності ДП «Херсонстандартметрологія» за період з 01 січня 2015 року по 01 квітня 2018року, виявлено, що згідно постанови апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2018 року визнаний незаконним наказ від 10 травня 2016року №165, виданий в.о.генерального директора ДП «Херсонстандартметрологія» Оніщенком В.В., про звільнення з посади ОСОБА_2 за п.3 ст.40 КЗпП України. ОСОБА_2 поновлений на роботі, а з ДП «Херсонстарндартметрологія» стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу незаконно звільненого працівника в розмірі 165 302,52 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 1 653,02 грн.
Згідно платіжної квитанції від 22 червня 2018 року, Комсомольським РВДВС м. Херсона стягнуто з ДП «Херсонстарндартметрологія» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 182 032,787грн згідно з виконавчим листом від 24 травня 2018 №165, з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження №565383834.
Таким чином, внаслідок прийняття рішення в.о. генерального директора Оніщенком В.В. щодо звільнення ОСОБА_2 , ДП «Херсонстандартметрологія» понесло неефективних (зайвих) витрат на загальну суму 185,3 тис. грн.
Листом від 22 жовтня 2018 року генеральним директором ДП «Херсонстарндартметрологія» ОСОБА_3 на адресу Мінекономіки направлялися письмові пояснення за результатами державного фінансового аудиту діяльності підприємства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року.
Мінекономіки на ім'я генерального директора ДП «Херсонстандартметрологія» Курдюмова М.К. надіслано лист щодо термінового розгляду звернення ОСОБА_4 від 08 липня 2019року стосовно деяких фактів діяльності адміністрації ДП «Херсонстарндартметрологія». З тексту звернення ОСОБА_4 вбачається, що ним повідомлялось про те, що у зв'язку із незаконним звільненням ОСОБА_5 підприємство понесло неефективні витрати на суму 185,3 тис. грн, які були сплачені підприємством у 2018 році. У відповідь на зазначене звернення 25 липня 2019 року Мінекономіки направило на адресу ОСОБА_4 пояснення генерального директора ДП «Херсонстарндартметрологія» ОСОБА_3 щодо викладених у зверненні питань.
13 липня 2020 року Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області складено акт №15-21-05-13/02 ревізії окремих питань фінансового-господарської діяльності ДП «Херсонстандартметрологія» за період з 01 січня 2015 року по 30 квітня 2020 року, тобто ревізією повторно охоплювався період діяльності підприємства в 2018році, а також, серед іншого, досліджені питання, порушені в зверненнях ОСОБА_4 від 23.08.2019 б/н, 04.05.2020 б/н, 25.05.2020 б/н.
Ревізією, встановлено, що внаслідок визнання незаконним та скасування наказу ДП «Херсонстандартметрологія» від 10 травня 2016 року №165 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», підписаного в.о. генерального директора ОСОБА_1 , на підставі судового рішення від 25 травня 2018року ОСОБА_2 був поновлений на роботі, а з ДП «Херсонстандартметрологія» стягнуто на користь незаконно звільненого працівника кошти в розмірі 182 032,787 грн., тобто підприємством понесено матеріальні втрати в означеному розмірі.
05 лютого 2021 року за вих. №15/2-33вих-21 Херсонською обласною прокуратурою на адресу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надіслано лист, у якому повідомлено Мінекономіки про те, що прокуратурою вивчено матеріали ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Херсонстарндартметрологія» за період з 01.01.2015 по 30.04.2020, проведеної Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, та встановлено фінансові порушення, які призвели до збитків державному підприємству на загальну суму 417,23 тис. грн, внаслідок незаконного звільнення працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Запропоновано Мінекономіки вирішити питання про стягнення з винних осіб ДП «Херсонстандартметрологія» коштів в сумі 417,23 тис. грн, завданих державному підприємству внаслідок незаконного звільнення працівників.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права
Право на стягнення шкоди, завданої незаконним звільненням працівника із займаної посади закріплено у статті 134 та статті 237 КЗпП України.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Згідно статті 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України, обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
В ході розгляду справи встановлено, що неправомірність дій в.о. генерального директора ДП «Херсонстандартметрологія» Оніщенка В.В. встановлена постановою апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2018 року у справі №766/4925/16-ц, яка полягала в недотриманні відповідачем вимог трудового законодавства при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу повірки та метрології атестації механічних та лінійно-кутових засобів вимірювання техніки.
Судовим рішенням встановлено, що звільнення ОСОБА_2 відбулось із порушенням установленого законом порядку, працівника поновлено на роботі, з ДП «Херсонстандартметрологія» на його користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2016 року по 24 травня 2018 року в розмірі 165302,52 грн. тана користь держави судовий збір у розмірі 1 653,02 грн.
22 червня 2018 року ДП "Херсонстандартметрологія» виконало рішення суду у справі №766/4925/16-ц, сплативши визначені у ньому грошові кошти та витрати виконавчого провадження, а всього 182 032,787грн.
З огляду на наведене суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про те, що виплата працівнику заробітної плати за час вимушеного прогулу є матеріальною шкодою для ДП "Херсонстандартметрологія», яка заподіяна з вини посадової особи підприємства - відповідача ОСОБА_1 внаслідок прийняття незаконного наказу про звільнення працівника.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 233 КЗпП України для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищого у порядку підлеглості органу.
Статтею 234 КЗпП України визначено, що річний строк може бути поновлений судом у разі його пропуску з поважних причин.
Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (з подальшими змінами) встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» (з подальшими змінами) роз'яснено, що судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування.
Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або
перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надані у справі докази свідчать, що 22 червня 2018 року ДП "Херсонстандартметрологія» виконало судове рішення у справі №766/4925/16-ц, здійснивши переказ коштів в розмірі 182 032,77грн. Комсомольському РВ ДВС м. Херсона, вказана обставина сторонами не заперечується.
В ході проведеного Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області державного фінансового аудиту діяльності ДП «Херсонстандартметрологія» за період з 01 січня 2015 року по 01 квітня 2018року, встановлено, що внаслідок прийняття в.о. генерального директора Оніщенком В.В. незаконного наказу про звільнення ОСОБА_2 з посади, ДП «Херсонстандартметрологія» понесло неефективних (зайвих) витрат на загальну суму 185,3 тис. грн. (аудиторський звіт від 23 серпня 2018року).
Листом від 22 жовтня 2018 року генеральним директором ДП «Херсонстарндартметрологія» ОСОБА_3 на адресу Мінекономіки направлялися письмові пояснення за результатами державного фінансового аудиту діяльності підприємства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року.
В 2019 році Мінекономіки в порядку підлеглості було направлено ДП «Херсонстандартметрологія» звернення ОСОБА_4 від 08 липня 2019року стосовно деяких фактів діяльності адміністрації ДП «Херсонстандартметрологія», в якому, серед іншого повідомлялось про те, що у зв'язку із незаконним звільненням ОСОБА_5 підприємство понесло неефективні витрати на суму 185,3 тис. грн, які були сплачені підприємству у 2018 році. У відповідь на зазначене звернення 25 липня 2019 року Мінекономіки направило на адресу ОСОБА_4 пояснення генерального директора ДП «Херсонстарндартметрологія» ОСОБА_3 щодо викладених у зверненні питань. Зазначені обставини позивачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Отже, наведене дає підстави вважати, що позивач був обізнаним з результатами перевірки діяльності ДП «Херсонстандартметрологія» за 2015-2018р., у тому числі, щодо питань стягнення з підприємства коштів на користь незаконно звільнених працівників.
Матеріали справи свідчать, що з позовом до суду про відшкодування шкоди, завданої підприємству виплатою вищевказаної суми, Мінекономіки звернулось 18 травня 2021року.
Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем пропущений встановлений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду, за відсутності доказів пропуску цього строку з поважних причин.
Твердження скаржника про те, що Мінекономіки дізналося про заподіяння підприємству матеріальної шкоди в розмірі 182 032,77грн. лише з листа Херсонської обласної прокуратури від 05 лютого 2021 року та доданого до листа акту Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 13 липня 2020року про ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Херсонстандартметрологія» за період з 01 січня 2015року по 30 квітня 2020року, колегія суддів оцінює критично з огляду на вищезазначені обставини, які спростовують ці твердження. Фактично лист Херсонської обласної прокуратури від 05 лютого 2021 року є формою прокурорського реагування щодо спонукання позивача для вжиття заходів звернення до суду з позовом про стягнення коштів в порядку регресу, проте не свідчить про необізнаність Міністерства про результати перевірки діяльності ДП «Херсонстарндартметрологія» в 2018році.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позивачем річного строку звернення до суду за вирішенням спору про покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні, за відсутності поважних причин для поновлення цього строку.
Висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судом правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв'язку із залишенням апеляційної скарги Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд
постановив :
Апеляційну скаргу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 26 лютого 2026 року.
Головуючий : В.О. Бездрабко
Судді : Л.В. Базіль
Л.А. Приходько