просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
16 лютого 2026 року м.Харків Справа № 913/462/23
Провадження №34/913/462/23
Господарський суд Луганської області у складі:
Суддя Іванов А.В.
при секретарі судового засідання Макарові А.Д.
розглянувши в судовому засіданні справу
за позовом виконувача обов'язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
1. Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
2. Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м. Харків
до відповідача-1 - Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
відповідача-2 - Конєва Ігора Миколайовича, м. Лисичанськ Луганської області
про визнання недійсними договорів про закупівлю за державні кошти та застосування наслідків такої недійсності
У засіданні брали участь:
від заявника: не прибув;
від позивачів: представники не прибули;
від відповідачів: представники не прибули.
Суть спору: виконувач обов'язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-Східного офісу Держаудитслужби, звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Конєва Ігора Миколайовича, в якій просить визнати недійсними договори про закупівлю товару за державні кошти №191 від 30.03.2021 та №228 від 19.04.2021, укладені між Управлінням освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Фізичною особою-підприємцем Конєвим Ігорем Миколайовичем.
Також прокурор просить стягнути з Конєва Ігора Миколайовича на користь Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області 2 508 695,60 грн, а з Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області одержані ним за рішенням суду 2 508 695,60 грн стягнути в дохід держави.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.02.2021 Відділом освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (Замовник) в електронній системі закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі М'ясо для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік за кодом ДК 021:2015:15110000-2 - М'ясо, ідентифікатор публічної закупівлі UA-2021-02-04-012033-а, з очікуваною вартістю предмета закупівлі 2 200 000,00 грн.
Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб'єктами господарювання: ФОП Конєв Ігор Миколайович та ФОП Головач Олексій Васильович, що підтверджується формою протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Первинна тендерна пропозиція ФОП Конєва І.М. становила 2 195 000,00 грн, а остаточна - 2 184 000,00 грн і стала переможною як найбільш економічно вигідна та була розкрита тендерним комітетом Замовника першою, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій. Натомість первинна та остаточна тендерна пропозиція ФОП Головача О.В. становила 2 200 000,00 грн, а остаточна - 2 189 000,00 грн.
18.03.2021 за результатами проведення процедури відкритих торгів тендерним комітетом Замовника прийнято рішення про визнання переможцем закупівлі ФОП Конєва І.М., оформлене протоколом №61 від 18.03.2021, та в електронній системі закупівель опубліковано повідомлення про намір укласти договір.
03.03.2021 Відділ освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області перейменовано в Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
В подальшому між Управлінням освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та ФОП Конєвим І.М. було укладено Договір №191 від 30.03.2021, за яким Продавець зобов'язався у 2021 році поставити Покупцю товар - ДК 021-2015 - 15110000-2 М'ясо для потреб дитячих шкільних закладів на 2021 рік за ціною 2 184 000,00 грн, а Замовник - прийняти і оплатити цей товар.
До Договору №191 від 30.03.2021 вносились зміни шляхом укладання Додаткових угод, а саме відповідно до Додаткової угоди №1 від 08.07.2021 сторони досягли згоди зміни ціни за одиницю товару - Печінки свійської птиці охолодженої та викладено Специфікацію №1 до договору № 191 від 30.03.2021 в новій редакції. Ця зміна не призвела до збільшення загальної суми Договору.
Згідно з Додатковою угодою №2 від 29.10.2021 сторони зменшили суми договору на 123 840,00 грн, без ПДВ. Пункт 3.1 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якого ціна договору становила 2 060 160,00 грн, без ПДВ.
Відповідно до Додаткової угоди №3 від 03.12.2021 сторони досягли згоди щодо зменшення суми договору на 1 020 960,88 грн, без ПДВ. Пункт 3.1 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якого ціна договору становила 1 039 199,12 грн, без ПДВ.
Прокурор зазначає, що фінансування закупівлі за Договором №240 від 12.11.2019 здійснювалось за рахунок бюджетних коштів. Так, 02.01.2020 в електронній системі закупівель «Prozorro» опубліковано звіт про виконання вищезазначеного Договору, відповідно до якого замовником на користь ФОП Конєва І.М. сплачено 1 039 199,12 грн.
Згідно інформації наданої Управлінням Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області від 05.12.2023 №01-18-10/1644 та інформації з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua сума сплачених Замовником коштів за Договором №191 від 30.03.2021 становить 1 039 199,12 грн., перерахування яких підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Також 02.02.2021 Відділом освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (Замовник) в електронній системі закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі ДК 021:2015 - 15110000-2 М'ясо (куряче охолоджене) для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік, ідентифікатор публічної закупівлі UA-2021-02-02-015342-a, з очікуваною вартістю предмета закупівлі 1 470 000 грн.
Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано трьома суб'єктами господарювання: ФОП Конєв Ігор Миколайович, ФОП Головач Олексій Васильович та ФОП Здоровець Сергій Вікторович, що підтверджується формою протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Первинна та остаточна тендерна пропозиція ФОП Конєва І.М. становила 1 469 500,00 грн, первинна ФОП Головач О.В. - 1 469 750,00 грн, а остаточна - 1 462 400,00 грн. Пропозицію ФОП Здоровець Сергія Миколайовича відхилено.
Ураховуючи, що найбільш економічно вигідною виявилася тендерна пропозиція ФОП Головача О.В., електронною системою закупівель вона розкрита першою, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій.
Рішенням тендерного комітету Замовника, оформленим протоколом №39 від 25.03.2021, визнано переможцем ФОП Головача О.В., проте рішенням, що оформлено протоколом №53 від 07.04.2021, відхилено тендерну пропозицію ФОП Головача О.В., а переможцем визнано ФОП Конєва І.М., що оформлено протоколом №54 від 07.04.2021.
Як уже зазначалося, 03.03.2021 Відділ освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області перейменовано в Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
В подальшому між Управлінням освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та ФОП Конєвим І.М. було укладено Договір №228 від 19.04.2021, за яким Продавець зобов'язався у 2021 році поставити Покупцю товар - ДК 021-2015 - 15110000-2 М'ясо (куряче охолоджене) для потреб дитячих шкільних закладів на 2021 рік за ціною 1 469 500,00 грн, а Замовник - прийняти і оплатити цей товар.
Крім того, прокурор зазначає, що в електронній системі закупівель опубліковано зміни до Договору, внесені шляхом укладення Додаткових угод № 1-3. Так, відповідно до Додаткової угоди № 2 від 31.08.2021 сторони досягли згоди щодо зменшення суми договору на 1,56 грн, без ПДВ. Пункт 3.1 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якого ціна договору становила 1 469 498,44 грн, без ПДВ. А згідно додаткової угоди №3 від 17.12.2021 сторони зменшили суму договору на 1,96 грн, без ПДВ і виклали п. 3.1 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якого ціна договору становить 1 469 496,48 грн, без ПДВ.
Прокурор зазначає, що фінансування закупівлі за Договором №228 від 19.04.2021 здійснювалось за рахунок бюджетних коштів. Так, в електронній системі закупівель «Prozorro» опубліковано звіт про виконання вищезазначеного Договору, відповідно до якого замовником на користь ФОП Конєву І.М. сплачено 1 469 496,48 грн.
Згідно інформації наданої Управлінням Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області від 05.12.2023 №01-18-10/1644 та інформації з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua сума сплачених Замовником коштів за Договором №228 від 19.04.2021 становить 1 469 496,48 грн, перерахування яких підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Надалі рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 №70/123-р/к у справі №6/01-207-21 визнано, що ФОП Конєв І.М. та ФОП Головач О.В. вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурах закупівель, проведених відділом освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області: - ДК 021:2015:15110000-2: М'ясо (ДК 021:2015 - 15110000-2 М'ясо (куряче охолоджене) для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік), ідентифікатор закупівлі в системі «ProZorro»: UA-2021-02-02-015342-а; - ДК 021:2015:15110000-2: М'ясо (ДК 021:2015 - 15110000-2 М'ясо для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік), ідентифікатор закупівлі в системі «ProZorro»: UA-2021-02-04-012033-a.
У вказаному рішенні Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, ФОП Конєв І.М. та ФОП Головач О.В. тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведених торгів UA-2021-02-02-015342-a та UA-2021-02-04-012033-а, порушивши право Замовника на отримання найбільш ефективних для нього результатів, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Рішенням Антимонопольного комітету України від 17.08.2023 №221-р «Про перевірку рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 №70/123-р/к у справі №6/01-207-21» оскаржуване рішення залишено без змін.
На думку прокурора, вказане свідчить про доведеність вчинених ФОП Конєвим І.М. протиправних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів торгів UA-2021-02-02-015342-a та UA-2021-02-04-012033-а.
Як зазначає прокурор, порушення ФОП Конєвим І.М. законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведених тендерів, не сумісні з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який встановлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
Прокурор звертає увагу, що дії ФОП Конєва І.М. спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення вказаних договорів про закупівлю продуктів харчування за бюджетні кошти не на конкурентних засадах, не узгоджуються із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки порушують правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяють, а навпаки, обмежують розвиток конкуренції у державі.
За твердженням прокурора, в діях ФОП Конєва І.М. вбачається наявність умислу на вчинення правочинів, які завідомо суперечать інтересам держави та суспільства. Тому Договори про закупівлю товарів за державні кошти №191 від 30.03.2021 та №228 від 19.04.2021, укладені за підсумками зазначених вище тендерів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягають визнанню недійсними як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства з умислу ФОП Конєва І.М., на підставі ст. 203, 215, 228 ЦК України.
Прокурор наголошує, що у ФОП Конєва І.М. був наявний умисел на укладення спірних Договорів, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку, тому одержані ним бюджетні кошти у розмірі 2 508 695,60 грн за цими правочинами повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягуватися в дохід держави.
Вищенаведене стало підставою для звернення Виконувача обов'язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави до суду з даним позовом.
Відповідач-1 відзивом на позовну заяву від 08.01.2024 № 25 проти позову заперечує з підстав його необґрунтованості та безпідставності, просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:
Щодо проведених процедур закупівлі
- ДК 021:2015 - 15110000-2 М'ясо (куряче охолоджене) для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік (ідентифікатор закупівлі в електронній системі публічних закупівель Prozorro: UА-2021-02-02-015342-а, посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-02-015342-a) та
- ДК 021:2015 - 15110000-2 М'ясо для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік (ідентифікатор закупівлі в електронній системі публічних закупівель Prozorro: UА-2021-02-04-012033-а, посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-04-012033-a):
- в 2021 році Відповідачем-1 (на той час Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області) були зокрема проведені закупівлі: ДК 021:2015 - 15110000-2 М'ясо (куряче охолоджене) для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік (ідентифікатор закупівлі в електронній системі публічних закупівель Ргогогго: UА-2021-02-02-015342-а, посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021 -02-02-015342-а) та ДК 021:2015 - 15110000-2 М'ясо для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік (ідентифікатор закупівлі в електронній системі публічних закупівель Ргогогго: UА-2021-02-04-012033-а, посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021 -02- 04-012033-а);
- за результатами проведених закупівель з її переможцями були укладені Договори № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021;
- під час проведення відповідних закупівель, Відповідач-1 неухильно дотримувався чинного закупівельного законодавства - Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-ХІІІ (надалі в редакції, чинній на момент проведення закупівлі) (далі - Закон № 922-ХІІІ).
-керуючись нормам Закону № 922-ХІІІ, Відповідачем-1 були проведені відповідні закупівлі та укладені договори з їх переможцями;
- про факт вчинення учасниками процедури закупівлі - Фізичною особою-підприємцем Конєвим Ігорем Миколайовичем та Фізичною особою-підприємцем Головач Олексієм Васильовичем антиконкурентних узгоджених дій, Відповідачу-1 стало відомо із запитів Луганської обласної прокуратури від 19.09.2023 за № 24-1029вих-23 та від 20.09.2023 за № 24-1038вих-23;
- з відповідних запитів також стало відомо про рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення АМКУ від 26.10.2021 № 70/123-р/к у справі № 6/01-207-21;
- вказані вище договори № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021 станом на тепер є виконаними, строки їх дії сплили, претензії з приводу їх неналежного виконання/не виконання за період їх дії у Відповідача-1 відсутні;
- вказане свідчить про припинення існування предмета спору між сторонами (Відповідачем-1 та Відповідачем-2), а тому на думку Відповідача-1 провадження у справі № 913/462/23 має бути закрито з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, де зазначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Щодо позовної вимоги Позивача-1 про визнання недійсними Договорів № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021, укладених між Відповідачем-1 та Відповідачем-2:
- на момент укладання Договорів № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 були дотримані вимоги, передбачені статтею 203 ЦК України, а також вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), тож підстави для визнання таких договорів недійсним відсутні.
Щодо застосування наслідків недійсності правочину (процесуальний строк звернення до суду), оскільки застосування таких наслідків є видом адміністративно-господарської санкції, то з цього приводу Відповідач-1 вважає за необхідне звернути увагу суду на наступне:
- у п. 51 постанови Верховного Суду від 07.07.2021 № 905/1562/20 зазначено, що суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (абз.2 ч.5 ст.215 ЦК України таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів);
- у позовній заяві Позивач-1 з посиланням на приписи ч. 3 ст. 228 ЦК України просить стягнути з Відповідача-2 на користь Відповідача-1 грошові кошти в сумі 2.508.695,60 грн, а з Відповідача-1 одержані ним за рішенням суду 2.508.695,60 грн стягнути в дохід держави;
- відповідно до висновку Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, наведеного у постанові від 03.09.2020 у справі №2а/0370/3414/12, санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом ч. 1 ст. 208 ГК України застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування таких санкцій необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;
- Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України застосування санкцій можливе лише судом, що кореспондується з положеннями ст. 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Відповідно, з цих підстав суд і дійшов висновку, що передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України санкції є конфіскаційними;
- у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №160/14095/21 суд зазначив, що наслідками недійсності правочину, передбаченими ст. 208 ГК України, є стягнення в доход держави коштів (майна) за рішенням суду за своєю природою є заходом державного примусу, що застосовується до порушників, тобто мають ознаки, притаманні конфіскації майна, оскільки за своїм змістом і порядком передбачають примусове вилучення отриманого, і таке вилучення здійснюється на користь держави.
- за своєю суттю наслідки, передбачені ст. 208 ГК України, є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватись у межах строків, визначених ст.250 ГК України, а тому застосування до Відповідача-1 та Відповідача-2 адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним;
- аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20.06.2018 у справі № 802/470/17-а, від 08.05.2018 у справі № 2а-3847/08/0470, від 04.06.2020 у справі № 2а-6995/12/1370, від 25.07.2023 у справі № 160/14095/21;
- на думку Відповідача-1, цей строк повинен розглядатися як такий, що встановлює терміни, протягом і в межах яких уповноважений орган державної влади має право ініціювати перед судом питання застосування наслідків недійсності правочину (процесуальний строк звернення до суду), оскільки застосування таких наслідків є видом адміністративно-господарської санкції, яка передбачена главою 27 Розділу V ГК України. Цей строк також повинен розглядатися і як граничний строк для вжиття (накладення) таких заходів судом (матеріально-правовий строк - строк давності);
- зазначене знайшло своє стале безпосереднє застосування в судовій практиці Верховного Суду;
- відповідно до висновку Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, наведеного у постанові від 03.09.2020 у справі № 2а/0370/3414/12, встановлені ч. 1 ст.208 ГК України санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, тобто з дня виконання правочину;
- Позивач-1, звертаючись 28.12.2023 із вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, пропустив процесуальний строк звернення до суду;
- аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №160/14095/21;
- з огляду на сплив строку для застосування адміністративно-господарських санкцій, і визнання договорів № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021 недійсними та задоволення відповідної вимоги Позивача-1 про це не призведе до відновлення прав держави, в інтересах якої Позивачем-1 подано позов;
- обраний Позивачем-1 спосіб захисту порушеного права про визнання оспорюваних договорів недійсним без застосування наслідків його недійсності не є ефективним, тож заявлені позовні вимоги Позивача-1 є необґрунтованим, а отже на думку Відповідача підлягають відхиленню.
Прокурор відповіддю на відзив відповідача-1 від 12.01.2024 № 52-59вих-24 проти доводів відповідача-1, викладених у відзиві, провадження у справі має бути закрито з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки оскаржуваний договір про закупівлю за державні кошти станом на тепер є виконаним, строк його дії сплинув, претензії з приводу його неналежного виконання/не виконання за період його дії у відповідача відсутні, що свідчить про припинення існування предмета спору; відповідачем вказано про відсутність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним з огляду на вичерпний перелік таких підстав, наведений у ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Наведені відповідачем заперечення підлягають відхиленню з огляду на наступне:
- відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову (п. 55 Постанови);
- виконання оскаржуваного у справі правочину та закінчення строку (терміну) його дії не перешкоджає поданню та розгляду позовних вимог про визнання його недійсним;
- безпідставними та необґрунтованими є доводи відповідача щодо вичерпних підстав недійсності договору про закупівлю, які передбачені ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- слід розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом, і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи;
- статтею 43 Закону України «Про публічні закупівлі» наведено саме випадки нікчемності договорів про закупівлю;
- правочини у справі, що розглядається, є оспорюваними з підстав, наведених у позові;
- згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом;
- тендери відбулися за участі в ньому учасників (ФОП Конєва І.М. та ФОП Головача О.В.), які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цих тендерів.
Отже, придбання Управлінням освіти Сєвєродонецької міської військово- цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області товарів здійснено у переможця торгів, який лише формально створював видимість конкуренції під час проведення торгів.
Поведінка ФОП Конєва І.М. під час участі в тендерах явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель;
- договори про закупівлю за державні кошти № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021 укладені за підсумками тендерів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягають визнанню недійсним як таких, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ФОП Конєва І.М.
Додатковими поясненнями від 17.01.2024 № 52-81вих-24 прокурор вказав, що ним та позивачами дотримано процесуальні строки для пред'явлення позову з огляду на наступне:
- Відповідач вказав, що за своєю суттю наслідки, передбачені ст. 208 ГК України, є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватись у межах строків, визначених ст. 250 ГК України;
- Відповідач-1 помилково дійшов висновку, що застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним;
- Відповідач-1 вказує, що Прокурор, звертаючись 28.12.2023 із вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, пропустив процесуальний строк звернення до суду;
- Відповідачем-1, посилаючись на положення ст. ст. 238, 250 ГК України, безпідставно та необґрунтовано ототожнено поняття адміністративно-господарських санкцій та наслідків недійсності правочину;
- виходячи з норм ГК України (ст. 238, 250, 217) повноваженнями із застосування адміністративно-господарських санкцій наділені саме уповноважені органи державної влади або органами місцевого самоврядування, а не суд;
- у сфері правопорушень, допущених суб'єктами господарювання у сфері антимонопольно-конкурентного законодавства таким уповноваженим суб'єктом є Антимонопольний комітет України та його територіальні підрозділи, що кореспондується як з положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції», так і з положеннями Глави 28 Розділу V ГК України (статті 251-257 ГК України), а також додатково закріплено у відомчих нормативних актах, що визначають статус та повноваження АМК України;
- відповідно до ч. 1 ст. 251 ГК України, Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству;
- статтею 32 ГК України передбачені дії, що визнаються недобросовісною конкуренцією;
- відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків;
- такі положення суперечать висновку, відповідно до якого норми ч. 3 ст. 228 ЦК України та ч. 1 ст. 208 ГК України є такими, що містять адміністративно-господарські санкції;
- рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 № 70/123-р/к у справі № 6/01-207-21 на порушників (ФОП Конєва І.М. та ФОП Головача О.В.) вже були застосовані адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, як то передбачено ст.ст. 239, 241 ГК України;
- положення ч. 3 ст. 228 ЦК України та ч. 1 ст. 208 ГК України передбачають зовсім інші наслідки та зовсім інший вид юридичної відповідальності, які можуть мати місце виключно у разі визнання оспорюваного правочину недійсним судом та застосовуються як наслідки такої недійсності виключно на підставі рішення суду;
- висновки знайшли своє відображення у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної плати Касаційного господарського суду від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18. Відповідно до п. 27 вищезазначеної постанови Верховного Суду, правові наслідки визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не є адміністративно-господарськими санкціями, які згідно з частиною першою статті 238 ГК України застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, та до них не може бути застосовано положення частини першої статті 250 ГК України щодо річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій;
- відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;
- Велика Палата Верховного Суду у справі № 607/1662/21 звертала увагу на те, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів;
- аналогічні висновки щодо процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 911/1418/17, від 15.01.2020 у справі № 914/261/18, від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 18.01.2021 у справі № Б-23/75-02;
- до спірних правовідносин у справі застосовуються загальні строки позовної давності (постанова Касаційного господарського суду від 06.02.2020 у справі № 916/2828/18);
- у справі, що розглядається, неминучість інформування позивачів про факт вчинення ФОП Конєвим І.М. антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів тендеру безпосередньо пов'язана з оприлюдненням рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 № 70/123-р/к у справі № 6/01-207-21;
- у органів виконавчої влади відсутня законодавча можливість самостійного встановлення факту порушення інтересів держави;
- Закон пов'язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з часом, коли стало відомо про порушення закону та у зв'язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів (аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц);
- Північно-східний офіс Держаудитслужби не наділений повноваженнями щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції;
- такими органами є органи Антимонопольного комітету України - Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України. Таким чином, Північно-східний офіс Держаудитслужби міг довідатись про обставини порушення інтересів держави лише після проведення відповідної перевірки органами Антимонопольного комітету України;
- саме тому у позовній заяві зазначено, що про порушення договорами № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021 інтересів держави та суспільства з умислу ФОП Конєва І.М. та про особу, яка їх порушила, позивачі і прокурор могли довідатися лише з 26.10.2021;
- для початку відліку строку позовної давності необхідно встановити поінформованість саме уповноваженого, а не будь-якого іншого органу з системи органів державної виконавчої влади;
- встановлення початку відліку строку на звернення до суду, яким закон визначає момент, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб'єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах, означає встановлення цих обставин відносно компетентного органу (у цій справі - Північно-східного офісу Держаудитслужби), а не будь-якого іншого державного органу (постанова Касаційного цивільного суду від 15.07.2020 у справі № 369/9900/16);
- окремої уваги заслуговують положення нормативно-правових актів щодо зупинення (продовження) строків, визначених ст. ст. 257, 258 ЦК України, на час дії карантину та правового режиму воєнного стану;
- згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину;
- Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України;
- дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023;
- карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651;
- отже, перебіг строків позовної давності був зупинений з 12.03.2020 до 01.07.2023;
- Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Закон) відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022, яким в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан;
- строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023;
- Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX унормовано, що відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії;
- у період дії в Україні воєнного стану строки позовної давності, як загальної, так і спеціальної, визначені Цивільним кодексом України, не сплинули, а продовжені на строк дії воєнного стану.
Відповідач-1 запереченнями від 15.01.2024 № 35 проти доводів прокурора заперечує з підстав необґрунтованості та безпідставності та з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. На думку відповідача-1 позивач-1 пропустив процесуальний строк для звернення до суду 28.12.2023 із зазначеними вимогами. Обраний Позивачем-1 спосіб захисту порушеного права про визнання оспорюваних договорів недійсним без застосування наслідків його недійсності не є ефективним, тож заявлені позовні вимоги Позивача -1 є необґрунтованим, а отже на думку Відповідача-1 підлягають відхиленню.
Відповідач-2 відзив на позовну заяву не подав.
Прокурор письмовими поясненнями від 13.01.2026 вважає свої позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Щодо правової природи оспорюваного правочину та нормативно-правового регулювання здійснення публічних закупівель:
- Договори № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021 про закупівлю товарів оспорюються з підстав їх невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228 ЦК України, а саме у зв'язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ФОП Конєва І.М.;
- за своєю правовою природою укладені між Управлінням освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та ФОП Конєвим І.М. договори про закупівлю товарів за державні кошти № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021 є бюджетними зобов'язаннями, оскільки публічні закупівлі здійснювались за кошти місцевого бюджету. Ефективне та прозоре використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення найбільш незахищених верств населення - аналогічну правову позицію викладено в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20;
- у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення процедури публічної закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання;
- звернення прокурора до суду з позовом спрямовано саме на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у захисті інтересів держави, пов'язаних із забезпеченням дії інституту публічних закупівель як засобу ефективного та прозорого здійснення закупівель, законного і раціонального використання бюджетних коштів;
- поданий прокурором позов у цій справі має на меті комплексний захист інтересів держави, порушених унаслідок укладення спірних договорів про закупівлю товарів № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021;
Щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин норм ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України
- матеріалами справи підтверджується факт вчинення ФОП Конєвим І.М. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі відділу освіти із закупівлі товару;
- викладене підтверджується рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 № 70/123-р/к у справі № 6/01-207-21 яке набрало законної сили;
- орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив наявність порушень вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ФОП Конєвим І.М., результатів торгів;
- публічні закупівлі відбулися за фактичної участі в них двох учасників - ФОП Конєва І.М. і ФОП Головача О.В., які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цих закупівель.
Щодо застосування наслідків недійсності договорів про закупівлю за державні кошти:
- Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами;
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 зазначила, що за змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. У ст. 216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у ч. 3 зазначеної статті Кодексу;
- відступаючи від власних висновків, викладених у п. п. 72, 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, Велика Палата Верховного Суду у справі № 918/1043/21, враховуючи буквальне тлумачення змісту ст. 216 ЦК України, вказала, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів;
- стаття 228 ЦК України не містить припису щодо обов'язкового встановлення вини сторін (сторони) правочину на підставі вироку суду у кримінальній справі. Питання, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідними особами, як і спрямованість умислу осіб, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом;
- аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 911/2574/18, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16;
- у діях ФОП Конєва І.М. вбачається наявність умислу на вчинення правочинів, які завідомо суперечать інтересам держави та суспільства;
- метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення Управлінням освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області зазначених закупівель та недобросовісне отримання права на укладення договорів про закупівлю товарів за бюджетні кошти № 240 від 12.11.2019, № 250 від 19.11.2019, № 266 від 03.12.2019;
- ФОП Конєв І.М., маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договорів про закупівлю товарів за бюджетні кошти № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021 з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяла участь у проведенні конкурентних процедур закупівель, знівелювавши змагальність у них, внаслідок чого привласнила бюджетні кошти в сумі 2 508 695,60 грн;
- Замовник, не будучи обізнаний про вчинення узгоджених дій учасниками (ФОП Конєвим І.М. та ФОП Головачем О.В.), керуючись положеннями Закону України «Про публічні закупівлі», визнав переможними пропозиції ФОП Конєва І.М., що призвело до укладання оспорюваних договорів № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021 та перерахування на користь ФОП Конєва І.М. бюджетних коштів;
- оскільки умисел на порушення інтересів держави наявний лише зі сторони ФОП Конєва І.М. (Управління освіти не мало умислу на укладання договору, який суперечить інтересам держави, оскільки був введений в оману Учасниками), то замість загальної реституції в порядку ч. 1 ст. 216 ЦК України мають застосовуватися спеціальні наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України;
- Конєв І.М., як сторона недійсних договорів, одержані на їх виконання кошти в сумі 2 508 695,60 грн, повинен повернути Управлінню освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, як іншій стороні договору, а отримані Управлінням на відшкодування кошти - підлягають стягненню в дохід держави.
Щодо правомірності втручання у право відповідача мирно володіти своїм майном:
- у п. 94 постанови Верховного Суду від 13.11.2024 у справі № 911/934/23 колегія суддів дійшла висновку, що норми ч. 3 ст. 228 ЦК України та ч. 1 ст. 208 ГК України не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції у світлі практики ЄСПЛ;
- Верховний Суд у п. 103 постанови від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23 вказує, що такий висновок є загальним, базується на недоліках самої законодавчої норми (тобто він має застосовуватися незалежно від обставин конкретної справи);
- як констатує Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення;
- не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (постанови від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, у справі № 914/2618/16, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19) та інші;
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 вказала, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону. Таким чином, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном;
- вирішуючи питання про будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном було законне, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Віра Довженко проти України» від 15.01.2019 категорично ствердив, що «на момент обставин справи у національному законодавстві не існувало жодних положень, які б становили достатні правові підстави для оскаржуваних обмежувальних заходів» (п. 39 рішення);
- у даному спорі щодо закупівель за бюджетні кошти у чинному законодавстві України існують чіткі та зрозумілі законодавчі обмеження щодо заборони вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
- інтерес держави у сфері публічних закупівель полягає в проведенні ефективних та прозорих публічних закупівель з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та неупередженості, недопущення дискримінації учасників та корупційних дій;
- порушення ФОП Конєвим І.М. прямих заборон, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі», не сумісні з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який встановлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві;
- метою антиконкурентних узгоджених дій є усунення перешкод під час проведення відділом освіти зазначених закупівель та недобросовісне отримання права на укладення договорів про закупівлю за державні кошти № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021;
- завідомо незаконна мета дій ФОП Конєва І.М. полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, нівелювати ефективність їх результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору;
- з огляду на наявність вини у діях ФОП Конєва І.М. не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини.
- позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів про закупівлю за бюджетні кошти та застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, підлягають задоволенню.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 справу № 913/328/23 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою від 29.12.2023 господарський суд залишив без руху позовну заяву виконувача обов'язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області.
03.01.2024 через систему «Електронний суд» від виконувача обов'язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області надійшла заява про усунення недоліків, в якій просив вважати позивачем-2 саме Північно-Східний офіс Держаудитслужби.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.01.2024 підтверджено підстави представництва виконувача обов'язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Північно-Східного офісу Держаудитслужби, за позовною заявою від 28.12.2023; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.01.2024 о 14:20.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.01.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 07.02.2024 о 14:20.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.02.2024 зупинено провадження у справі №913/462/23 до закінчення касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №580/4531/23 (оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового акту).
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.04.2024 поновлено провадження у справі №913/462/23 та зупинено провадження у справі №913/462/23 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 (оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового акту).
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.10.2024 поновлено провадження у справі №913/462/23 з 09.10.2024. Підготовче засідання призначено на 09.10.2024 о 10:20. Ухвалою від 09.10.2024 господарський суд відклав підготовче засідання.
Ухвалою від 18.11.2024 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого судового засідання на 21.11.2024 о 08:50.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.11.2024 зупинено провадження у справі № 913/462/23 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення.
Ухвалою від 30.12.2025 господарський суд поновив провадження у справі № 913/462/23 з 15.01.2026. Підготовче засідання призначено на 15.01.2026 о 14:45.
Ухвалою від 15.01.2026 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 913/462/23 та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.02.2026 о 10:00.
Ухвали суду надсилалась прокурору, позивачам та відповідачу-1 до електронного кабінету сторін в Електронному суді ЄСІТС.
У зв'язку з тим, що остання відома адреса місця проживання відповідача-2 знаходиться на тимчасово окупованій території, відсутністю електронного кабінету у відповідача-2, відповідач-2 повідомлявся про рух справи на офіційному вебсайті судової влади України.
Відповідача-2 було сповіщено про ухвали суду на адресу електронної пошти - igor_konew@ukr.net (яка вказана прокурором в позовній заяві).
У судове засідання 16.02.2026 учасники справи не прибули.
Прокурор звернувся із клопотанням від 13.02.2026 № 24/1 в якому просив відкласти розгляд справи у зв'язку з участю прокурорів у інших судових засіданнях, призначених у той самий день та час.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про відкладення судових засідань у зв'язку з його безпідставністю у зв'язку із закінченням строку розгляду справи та відсутністю доказів участі прокурорів у той самий день та час в інших судових засіданнях.
Відповідач-1 заявою від 13.02.2026 просив cправу розглядати без участі його представника. Відповідач-1 заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні через їх необґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, суд
Щодо закупівлі UA-2021-02-04-012033-а:
- Відділ освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (далі - Замовник, відповідач-1) 04.02.2021 в електронній системі закупівель «Рrоzоrrо» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:15110000-2: М'ясо, UA-2021-02-04-012033-a, доступне за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-04-012033-a;
- очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 200 000,00 грн;
- тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб'єктами господарювання: ФОП Конєв Ігор Миколайович (відповідач-2), первинна тендерна пропозиція становила 2.195.000,00 грн, остаточна тендерна пропозиція становила 2.184.000,00 грн; ФОП Головач Олексій Васильович - первинна тендерна пропозиція становила 2.200.000,00 грн, остаточна тендерна пропозиція становила 2.189.000,00 грн;
- за результатами аукціону зазначена тендерна пропозиція ФОП Конєв Ігор Миколайович (відповідач-2) стала переможною як найбільш економічно вигідна, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій від 18.03.2021;
- 03.03.2021 Відділ освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області перейменовано в Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі -Управління освіти Сєвєродонецької МВЦА);
- рішенням тендерного комітету Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (протокол) № 61 від 18.03.2021, переможцем закупівлі визнано ФОП Конєв Ігор Миколайович, прийнято рішення уповноваженої особи про укладення з ним договору про закупівлю;
- в електронній системі закупівель опубліковано повідомлення про намір укласти договір;
- 30.03.2021 між Управлінням освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, як замовником (Покупцем) та ФОП Конєв Ігор Миколайович, як постачальником (Виконавцем), укладено договір № 191 (далі - Договір № 191), за яким Виконавець зобов'язується у 2021 році поставити Покупцю товар за кодом ДК 021:2015:15110000-2: М'ясо для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік, а Покупець - прийняти і оплатити товар на умовах, зазначених у договорі;
- відповідно до п. 1.2. вказаного Договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару - М'ясо яловичини (м'якоть без кості) охолоджене відповідно до Специфікацій № 1, № 2, що є невід'ємною частиною цього Договору;
- згідно з п. 3.1, 3.2. Договору № 191 ціна договору становить 2 184 000,00 грн без ПДВ;
До договору № 191 від 30.03.2021 було укладено 3 додаткові угоди:
- додатковою угодою № 1 від 08.07.2021 змінено ціну за одиницю товару - Печінка свійської птиці охолоджена та викладено Специфікацію № 1 до договору № 191 від 30.03.2021 в новій редакції;
- додатковою угодою № 2 від 29.10.2021 були внесені зміни до р. 1. Предмет договору - відповідно до р. ІІІ п. 3.2., р. ХІ п. 11.3 договору № 191 від 30.03.2021 щодо зменшення суми договору на 123840,00 грн без ПДВ в т.ч.; 0611010:ДНВЗ, загальний реєстраційний рахунок - 123840,00 грн без ПДВ в т.ч.; р. ІІІ п. 3.1. договору № 191 від 30.03.2021 викладено в такій редакції:
п. 3.1. ціна Договору становить 2 060 160,00 грн без ПДВ в т.ч.;
0611010: ДНВЗ, загальний реєстраційний рахунок - 913560,00 грн,
Спеціальний реєстраційний рахунок - 1 037 400,00 грн без ПДВ,
0611021: ДНВЗ, загальний реєстраційний рахунок - 54600,00 грн без ПДВ в т.ч.;
Викладено Специфікацію № 1 в новій редакції;
- додатковою угодою № 3 від 03.12.2021 були внесені зміни в договір № 191 у зв'язку з тим, що кошти на закупівлю товару використані не в повному обсязі, тобто сторони досягли згоди про зменшення суми договору, таким чином ціна договору склала 1 039 199,12 грн без ПДВ в т.ч.;
- в електронній системі закупівель «Рrоzоrrо» 30.03.2021 опубліковано звіт про виконання Договору № 191;
- в Єдиному вебпорталі використання публічних коштів spending.gov.ua міститься інформація про сплачені кошти в сумі 1 039 199,12 грн.
Щодо закупівлі UA-2021-02-02-015342-а:
- Відділ освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (далі - Замовник, відповідач-1) 02.02.2021 в електронній системі закупівель «Рrоzоrrо» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:15110000-2: М'ясо (куряче охолоджене), UA-2021-02-02-015342-а, доступне за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2021-02-02-015342-а;
- очікувана вартість предмета закупівлі становила 1 470 000,00 грн;
- тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано трьома суб'єктами господарювання: ФОП Конєв Ігор Миколайович, ФОП Головач Олексій Васильович, ФОП Здоровець Сергій Вікторович;
- згідно Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-02-02-015342-а, дата звіту 21.04.2021, пропозицію ФОП Здоровець С.В. відхилено, оскільки учасник не відповідає процедурі закупівлі; первинна та остаточна тендерна пропозиція ФОП Конєв І.М. становила 1 469 500,00 грн; первинна та остаточна пропозиція ФОП Головач О.В. становила 1 469 750,00 грн, а остаточна -1 462 400,00 грн;
- 03.03.2021 Відділ освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області перейменовано в Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі -Управління освіти Сєвєродонецької МВЦА);
- Уповноваженою особою Управління освіти Сєвєродонецької МВЦА визнано переможцем ФОП Конєв Ігор Миколайович, пропозиція якого відповідала кваліфікаційним критеріям , встановлених в тендерній документації та мала ціну 4 469 500,00 грн (перша тендерна пропозиція була відхилена відповідно до ст. 31 ч. 1, 2 Закону України «Про публічні закупівлі»); прийнято рішення уповноваженої особи про укладення з ним договору про закупівлю; Рішення Уповноваженої особи Управління освіти Сєвєродонецької МВЦА зафіксовано протоколом від 07.04.2021 № 54;
- в електронній системі закупівель опубліковано повідомлення про намір укласти договір;
- 19.04.2021 між Управлінням освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, як замовником (Покупцем) та ФОП Конєв Ігор Миколайович, як постачальником/виконацем (Продавцем), укладено договір № 228 (далі - Договір № 228), за яким Продавець зобов'язується у 2021 році поставити Покупцю товар за кодом ДК 021:2015 - 15110000-2 М'ясо (куряче охолоджене) для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік, а Покупець - прийняти і оплатити товар на умовах, зазначених у договорі;
- відповідно до п. 1.2. вказаного Договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару - 2 М'ясо (куряче охолоджене) відповідно до Специфікацій № 1, № 2, що є невід'ємними частинами цього Договору;
- згідно з п. 3.1, 3.2. Договору № 228 ціна договору становить 1 469 500,00 грн без ПДВ;
До договору № 228 від 19.04.2021 було укладено 3 додаткові угоди:
- додатковою угодою № 1 від 19.04.2021 сторони дійшли згоди виключити п. 4.3. розділу ІV та викладено п. 5.1.1. розділу V в новій редакції;
- додатковою угодою № 2 від 31.08.2021 сторони досягли згоди щодо зменшення ціни договору до суми 1 469 500,00 грн без ПДВ. Викладено в новій редакції Специфікацію № 1 до договору від 19.04.2021 № 228;
- додатковою угодою № 3 від 17.12.2021 були внесені зміни в Договір № 228 у зв'язку з тим, що сторони досягли згоди щодо зменшення суми договору на 1,96 грн без ПДВ в т.ч. у зв'язку з закінченням терміну дії договору; що кошти на закупівлю товару використані не в повному обсязі, тобто сторони досягли згоди про зменшення суми договору, таким чином ціна договору склала 1 469 496,48 грн без ПДВ в т.ч.;
- в електронній системі закупівель «Рrоzоrrо» 17.12.2021 опубліковано звіт про виконання Договору № 228;
- в Єдиному вебпорталі використання публічних коштів spending.gov.ua міститься інформація про сплачені кошти в сумі 93994,84 грн.
Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення Комітету, АМК) від 26.10.2021 № 70/123-р/к у справі № 6/01-207-21 визнано, що ФОП Конєв І.М. та ФОП Головач О.В. вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурах закупівель, проведених відділом освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області:
- ДК 021:2015:15110000-2: М'ясо (ДК 021:2015 - 15110000-2 М'ясо (куряче охолоджене) для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік), ідентифікатор закупівлі в системі «ProZorro»: UA-2021-02-02-015342-а;
- ДК 021:2015:15110000-2: М'ясо (ДК 021:2015 - 15110000-2 М'ясо для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік), ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2021-02-04-012033-a;
- зазначене рішення оприлюднене на офіційному вебсайті Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та доступне за посиланням https://eastmtv.amcu.gov.ua/npas/pro-porushennya-zakonodavstva-pro-zahist- ekonomichnoyi-konkurenciyi-ta-nakladennya-shtrafu-81;
- вказаним рішенням Відділення Комітету за спотворення результатів зазначених закупівель на ФОП Конєва Ігоря Миколайовича накладено штрафи;
- рішення Відділення Комітету відповідачами у судовому порядку не оскаржувалось;
- за заявами ФОП Конєва І.М. та ФОП Головача О.В. про перевірку Рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 № 70/123-р/к у справі № 6/01-207-21, рішенням Антимонопольного комітету України від 17.08.2023 № 221-р, Рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.10.2021 № 70/123-р/к у справі № 6/01-207-21 залишено без змін.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП Конєв І.М. за власним рішенням припинив підприємницьку діяльність 30.12.2021 про що внесено відповідний запис.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав:
Розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 18.08.2020 № 18 «Про перейменування відділу освіти Сєвєродонецької міської ради», перейменовано відділ освіти Сєвєродонецької міської ради у відділ освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області.
Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 03.03.2021 № 15 «Про перейменування Відділу овіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області в Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області», перейменовано Відділ освіти Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області в Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
На підставі Розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 11.04.2023 № 1ВА «Про початок здійснення Сєвєродонецькою міською військовою адміністрацією своїх повноважень», розпочато з 12.04.2023 здійснення Сєвєродонецькою міською військовою адміністрацією своїх повноважень; повноваження Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області припиняються з дня початку здійснення Сєвєродонецькою міською військовою адміністрацією своїх повноважень.
Розпорядженням начальника Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 24.04.2023 № 36ВА «Про перейменування Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, зміну місцезнаходження та затвердження Положення про Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (в новій редакції)» перейменовано в Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, яка діяла на дату проведення торгів та укладення Договору) (далі - Закон), цей Закон застосовується до замовників (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону - органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків) за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Договором № 228 від 19.04.2021 визначена вартість предмета закупівлі відповідно в сумі 1 469 500,00 грн; Договором № 191 від 30.03.2021 визначена вартість предмета закупівлі відповідно в сумі 1 039 199,12 грн. Таким чином, вказаний Закон застосовується до спірних відносин.
Щодо визнання Договорів № 191 від 30.03.2021 та № 228 від 19.04.2021 недійсними з підстав того, що їх зміст суперечить інтересам держави і суспільства.
Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено:
« 1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.».
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 215 ЦК України визначено:
« 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).».
Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Відповідно до цієї норми, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного.
За загальним правилом правовим наслідком недійсності правочинів є повернення сторін в стан, що передував укладенню правочину (абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК). Такий правовий наслідок спрямований на те, аби нівелювати все, що відбулося і зробити його юридично незначущим.
Супроводжувальним правовим наслідком недійсності правочину є можливість відшкодування винною стороною правочину збитків та моральної шкоди, завданої другій стороні правочину. Такий правовий наслідок спрямований на те, аби досягти компенсації понесених такою стороною втрат, тобто є проявом дії компенсаційних засад цивільного права.
Оскільки відшкодування збитків та моральної шкоди є видом цивільно-правової відповідальності, їх стягнення відбувається на користь приватної особи, в її інтересах і саме задля неї.
У ч. 3 ст. 228 ЦК передбачаються зовсім інші правові наслідки:
- які спрямовані не на позначене вище, а на реакцію з боку держави на правопорушення сторони/сторін правочину;
- ініціатором цих правових наслідків є держава, а не сторона правочину;
- ці правові наслідки встановлені в публічних інтересах (як їх розуміє держава), а не в приватноправових;
- наслідки полягають не у відновленні становища, що існувало до вчинення правочину, а на вилучення майна;
- ці правові наслідки не можна розцінювати як відшкодування збитків.
Такі правові наслідки не можна віднести до компенсаційних, адже вони є сутністно іншими і являють собою різновид конфіскації майна державою.
Передбачені санкції ч. 3 ст. 228 ЦК є не компенсаційними, а конфіскаційними санкціями, які передбачають стягнення усього отриманого за правочином на користь держави. Ці санкції спрямовані не на відновлення правового стану, який існував до порушення, а на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства.
Конфіскація без вироку суду (Non-ConvictionBasedConfiscation - NCBC) розглядається Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) як втручання у право власності, захищене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Застосування наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК є втручанням держави у право власності приватних осіб. Тому підлягає застосуванню ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Відповідно до зазначеної статті кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;
- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;
- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення (справа «Kurban v. Turkey», рішення від 24.11.2020, заява №75414/10).
Для дотримання принципу пропорційності цивільна конфіскація має стосуватися майна, яке було отримане від злочинної діяльності, незаконного збагачення, майна, джерела походження якого сторона не могла пояснити, або майна, яке безпосередньо використовувалося при здійсненні злочинної діяльності. ЄСПЛ також визнав небезпечною тенденцію поширення конфіскації без вироку суду на випадки звичайних адміністративних порушень.
Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 вказав, що здійснивши правовий аналіз ч. 3 ст. 228 ЦК можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для застосування приписів ч. 3 ст. 228 ЦК прокурор у цій справі мав довести, що сам правочин за своєю суттю є протиправним, спрямованим на порушення інтересів держави та суспільства.
Втім, прокурор цього не довів, стверджував про порушення правил конкуренції, які мали місце під час проведення закупівлі.
Антиконкурентна поведінка спрямована на спотворення конкуренції між учасниками торгів, але не завжди має за мету завдати шкоди державі чи підривати її інтереси. Тому така поведінка сама по собі не трансформує правочин у такий, що суперечить інтересам держави та суспільства у значенні ч. 3 ст. 228 ЦК.
Прокурор не довів, що внаслідок укладення правочину держава понесла майнову шкоду, переплатила кошти або отримала товар/роботу неналежної якості. За цих умов відсутній причинно-наслідковий зв'язок між порушенням конкуренції та погіршенню майнового становища держави, що виключає можливість кваліфікації правочину як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Враховуючи конфіскаційний характер санкції, передбаченої ч. 3 ст. 228 ЦК, який суд не може змінити, як і зменшити розмір, ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Прокурор не довів, у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення спірних правочинів, оскільки мала місце поставка м'яса (м'ясо яловиче, м'ясо куряче) для потреб дитячих дошкільних закладів на 2021 рік) за ціною визначеною Замовником (постанови Верховного Суду від 03.05.2018 № 922/3393/17, від 10.06.2021 № 910/10055/20).
За таких обставин у задоволенні вимог про визнання Договорів № 191, № 228 недійсними слід відмовити за необґрунтованістю цих вимог.
Ураховуючи, що у задоволенні вимог про визнання договорів недійсними відмовлено, не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення коштів.
Суд звертає увагу, що прокурором заявлено вимогу про стягнення з громадянина України Конєва Ігора Миколайовича на користь Управління освіти Сєвєролонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області 2 508 695,60 грн, а з Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області одержані ним за рішенням суду 2 508 695,60 грн стягнути в дохід держави.
Однак, в силу ч. 3 ст. 228 ЦК України при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Тобто в дохід держави (при наявності підстав) стягується одержане від сторони, яка мала умисел - в нашому випадку товар, який поставлявся відповідачу-1 відповідачем-2 за Договорами (а не грошові кошти).
Аналогічні правові позиції викладені в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23; в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2026 у справі № 907/178/24.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що прокурор у цій справі не довів, що оспорювані правочини за своєю суттю є протиправним, спрямованим на порушення інтересів держави та суспільства.
Прокурор обґрунтовував свої доводи виключно рішенням Антимонопольного комітету України. Лише сам встановлений рішенням АМК факт вчинення відповідачем порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі не є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними як таких, що вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Отже, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між порушенням конкуренції та погіршенню майнового становища держави, що виключає можливість кваліфікації правочину як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України підставою для визнання правочину недійсним є встановлення того, що його зміст або мета вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства. Оскільки таких обставин у цій справі прокурором не доведено, правові підстави для визнання спірних правочинів недійсними відсутні.
З огляду на вищезазначене в задоволенні позову прокурора слід відмовити.
Відповідно до ст. 123, 129 ГПК України судові витрати (витрати на судовий збір) покладаються на прокуратуру.
Керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові виконувача обов'язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Північно-Східного офісу Держаудитслужби до Управління освіти Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Конєва Ігоря Миколайовича - відмовити повністю.
2. Судові витрати (витрати на судовий збір) покласти на заявника позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2026.
Суддя Антон ІВАНОВ