Додаткове рішення від 23.02.2026 по справі 908/3304/25

номер провадження справи 27/173/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2026 Справа № 908/3304/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/3304/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» (вул. Райдужна, буд. 11а, м. Київ, 02218, ідентифікаційний код юридичної особи 41906068)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГЕТЬМАН» (вул. Українська, буд. 2-б, кв. 121, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи 45562697)

про стягнення 198 011 грн 71 коп.

за участю представників

від позивача (заявник): не з'явився

від відповідача: Борзов Я.Е., адвокат, ордер серія СА № 1143370 від 26.11.2025, в режимі відеоконференції

СУТЬ СПОРУ:

09.02.2026 через систему «Електронний суд» (зареєстровано 10.02.2026 за вх. № 3127/08-08/26) Товариство з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» звернулось до суду із заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГЕТЬМАН» 16 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.02.2026, заяву визначено для розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.02.2026 заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/1664/25 прийнята до розгляду, призначено розгляд заяви 23.02.2026.

23.02.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» за допомогою підсистеми «Електронний суд» подано до суду клопотання, просить суд здійснювати розгляд справи без присутності заявника та його представника.

Судове засідання 23.02.2025 проводилось в режимі відеоконференцзв'язку.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

23.02.2026 суд оголосив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП», у якій останній в порядку ст. ст. 126, 129 ГПК України, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГЕТЬМАН» 16 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

23.02.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГЕТЬМАН» заперечує проти задоволення заяви позивача, вважає заявлену суму судових витрат Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГЕТЬМАН» завищеною та необґрунтованою, виходячи із предмету позову та суми стягнутої за рішенням суду у справі № 908/3304/25.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача у справі та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/3304/25 суд

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» задоволені частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГЕТЬМАН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» 130 140 грн 03 коп. основної заборгованості, 41 188 грн 08 коп. пені, 26 028 грн 00 коп. штрафу у розмірі 20 % від суми заборгованості, 3 017 грн 97 коп. судового збору. В частині стягнення пені в розмірі 655 грн 60 коп. відмовлено.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заява про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/3304/25 Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» подано до суду за допомогою підсистеми «Електроний суд» 09.02.2026.

Відповідно до приписів ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки п'ятий день після ухвалення рішення суду у справі № 908/3304/25 (02.02.2026) припадає на неділю - 07.02.2026, то останнім днем для подання заяви в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України є 09.02.2026.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У позовні заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» було заявлено до стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

У подальшому, після переходу від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/3304/25 за правилами загального позовного провадження, у відповіді на відзив, позивачем були заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, та зазначено, що докази на підтвердження понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу позивачем будуть подані після розгляду судом справи по суті, після зібрання всього пакету документів.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» до матеріалів справи надано:

- договір про надання правової допомоги № 03/09-С від 03.09.2025;

- додаткова угода № 2 від 01.10.2025 до договору про надання правової допомоги № 03/09-С від 03.09.2025;

- додаткова угода № 3 від 22.12.2025 до договору про надання правової допомоги № 03/09-С від 03.09.2025;

- акти наданих послуг від 14.10.2025 та 25.12.2025;

- договір про надання правової (правничої) допомоги № К1-2612/25-г від 26.12.2025 з додатком № 1;

- акти наданих послуг №1 від 08.01.2026 та №2 від 02.02.2026;

- платіжні інструкції № 7 від 02.10.2025 на суму 5125,00 грн, № 9 від 23.12.2025 на суму 3000,00 грн, № 1001841 від 29.12.2025 на суму 3500,00 грн, № 1001866 від 28.01.2026 на суму 4500,00 грн.

Судом встановлено, що 03.09.2025 адвокатом Кирилкіною Анною Миколаївною, далі Адвокат, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП», далі Клієнт, укладено Договір про надання правничої допомоги № 03/09-С, далі Договір.

Відповідно до 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання здійснити аналіз матеріалів наданих Клієнтом, надати консультації та роз'яснення з питань пов'язаних із наданими матеріалами, підготувати заяви до суду, представити інтереси Клієнта у суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості, готувати необхідні у зв'язку із представництвом процесуальні документи.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що договір укладений строком на 2 (два) роки, і набирає чинності з моменту його підписання.

Відповідно до умов додаткової угоди від 01.10.2025 до договору про надання правової допомоги № 03/09-С від 03.09.2025, адвокат Кирилкіна Анна Миколаївна діє від імені Клієнта та в його інтересах та з метою надання професійної правничої допомоги надає наступні послуги: представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції, що включає в себе - подачу позовної заяви до відповідного суду за територіальною юрисдикцією. Вартість послуг становить 5000,00 грн. Вказана сума сплачується завчасно, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до дати судового засідання або відповідної події.

Згідно із додатковою угодою від 22.12.2025 до договору про надання правової допомоги № 03/09-С від 03.09.2025, адвокат Кирилкіна Анна Миколаївна діє від імені Клієнта та в його інтересах та з метою надання професійної правничої допомоги надає наступні послуги: представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції, що включає в себе - подачу відповіді на відзив до відповідного суду за територіальною юрисдикцією. Вартість послуг становить 3000,00 грн. Вказана сума сплачується завчасно, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до дати судового засідання або відповідної події.

14.10.2025 та 25.12.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» та адвокатом Кирилкіною Анною Миколаївною складені Акти наданих послуг:

- подача позовної заяви до відповідного суду за територіальною юрисдикцією загальною вартістю 5125,00 грн;

- подача відповіді на відзив до відповідного суду за територіальною юрисдикцією загальною вартістю 3000,00 грн.

Також, платіжними інструкціями № 7 від 02.10.2025 на суму 5125,00 грн та № 9 від 23.12.2025 на суму 3000,00 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» сплачені надані послуги Адвоката за договором про надання правової допомоги № 03/09-С від 03.09.2025.

26.12.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП», далі Клієнт, та Адвокатським бюро «РАДІОНА КИРИЛКІНА», далі Адвокатське бюро, укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № К1-2612/25-г, далі Договір.

Відповідно до 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання здійснити аналіз матеріалів наданих Клієнтом, надати консультації та роз'яснення з питань пов'язаних із наданими матеріалами, представити інтереси Клієнта у судах першої інстанції по справі № 908/3304/25 готувати необхідні у зв'язку із представництвом процесуальні документи тощо. Повний перелік наданих послуг визначається у додатках до цього договору або Акті наданих послуг.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що Адвокатське бюро уповноважує адвоката Кирилкіна Р.О., на безпосереднє виконання прийнятих на себе Адвокатським бюро зобов'язань

Згідно із п. 4.1 Договору Клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар в розмірі який визначається у додатках до цього договору або Акті наданих послуг.

Умовами п. 6.2 Договору визначено, що договорі укладений строком на 1 (один) рік, набирає чинності з моменту його підписання.

Додатком № 1 від 26.12.2025, що є невід'ємною частиною Договору про надання правової (правничої) допомоги № К1-2612/25-г від 26.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» та Адвокатське бюро «РАДІОНА КИРИЛКІНА» узгодили, що у відповідності до п. 4 Договору визначили, що гонорар (оплата) за виконання доручень Клієнта визначених у п. 1.1 цього договору складається з наступного:

- участь адвоката у одному судовому засіданні (підготовче провадження) - 3500,00 грн;

- участь адвоката у одному судовому засіданні (на стадії розгляду по суті) - 4500,00 грн.

Також, у вказаному додатку Товариство з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» та Адвокатське бюро «РАДІОНА КИРИЛКІНА» домовились, що клієнт сплачує гонорар у наступні строки: авансом або по факту завершення відповідного етапу надання правової допомоги, але не пізніше як через десять днів після завершення надання правової допомоги.

08.01.2026 та 02.02.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» та Адвокатським бюро «РАДІОНА КИРИЛКІНА» складені Акти наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги № К1-2612/25-г від 26.12.2025:

- представництво інтересів клієнта у одному судовому засіданні (підготовче провадження) 07.01.2026, загальною вартістю 3500,00грн;

- представництво інтересів клієнта у одному судовому засіданні 02.02.2026, загальною вартістю 4500,00грн;

Також, платіжними інструкціями № 1001841 від 29.12.2025 на суму 3500,00 грн та № 1001866 від 28.01.2026 на суму 4500,00 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» сплачені надані послуги Адвокатського бюро за договором про надання правової (правничої) допомоги № К1-2612/25-г від 26.12.2025.

Всього Товариством з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» заявлені до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГЕТЬМАН» витрати на правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки та відповідь на відзив від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» підписувалась на надсилалась за допомого підсистеми «Електронний суд» адвокатом Кирилкіною Анною Миколаївною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3418 від 26.01.2024).

А адвокат Кирилків Радіон Олегович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000647 від 15.01.2020) представляв інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» в судових засідання 07.01.2026 та 02.02.2026.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГЕТЬМАН» заперечує проти задоволення заяви позивача, вважає заявлену суму судових витрат Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГЕТЬМАН» завищеною та необґрунтованою, виходячи із предмету позову та суми стягнутої за рішенням суду у справі № 908/3304/25.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі № 917/304/21 та від 19.01.2024 у справі № 910/2053/20.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, позивач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.

Суд вважає встановленим, що позивачем дотримані вимоги частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України в частині надання детального опису наданих послуг із визначенням їх вартості.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що позивачем дотримано порядок подання доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об'єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Надавши оцінку доказам, з урахуванням категорії цієї справи, обставин, що виникли під час розгляду справи, результатів розгляду справи, критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 10 000 грн 00 коп. від заявленої суми (16 000 грн 00 коп.). Решту витрат на професійну правову допомогу у розмірі до 6 000 грн 00 коп. покласти на позивача.

Крім того, доказів того, що результат вирішення справи міг вплинути на репутацію сторони або така справа викликала публічний інтерес матеріали дійсної справи не містять.

За вказаних обставин, заява в порядку статті 244 ГПК України, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 42, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/3304/25 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГЕТЬМАН» (вул. Українська, буд. 2-б, кв. 121, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи 45562697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СРВ ГРУП» (вул. Райдужна, буд. 11а, м. Київ, 02218, ідентифікаційний код юридичної особи 41906068) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення оформлене і підписане 26.02.2026.

Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова

Попередній документ
134382723
Наступний документ
134382725
Інформація про рішення:
№ рішення: 134382724
№ справи: 908/3304/25
Дата рішення: 23.02.2026
Дата публікації: 27.02.2026
Форма документу: Додаткове рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші процесуальні питання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (02.02.2026)
Дата надходження: 28.10.2025
Предмет позову: про стягнення 198 011,71 грн.
Розклад засідань:
07.01.2026 11:00 Господарський суд Запорізької області
23.02.2026 10:45 Господарський суд Запорізької області